Держава має обмежити монополію міжнародних платіжних систем, - експерт
Монопольне становище міжнародних платіжних систем Mastercard та Visa настільки очевидне, що держава не може продовжувати ігнорувати його.
Про це заявив Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, на своїй сторінці у Фейсбук.
Він оприлюднив дані, які підтверджують, що тарифікація карткових платіжних систем для українського бізнесу є необґрунтованою і потребує регуляції з боку законодавчої влади.
"В Україні склалась ситуація, коли приблизно 70% послуг еквайрингу надають державні банки, а в цілому їхня частка на ринку банківських послуг становить понад 50%. Водночас частка карткових платіжних систем Mastercard і Visa становить 67% та 32% операцій відповідно, вони самостійно встановлюють мінімальний розмір комісії інтерчейндж. Українські державні банки, разом із міжнародними платіжними системами (Visa та Mastercard) – фактично є монополістами на цьому ринку без будь-якої конкуренції", – зазначив Гетман.
Економіст наголосив на тому, що Антимонопольний комітет не звертає уваги на цю ситуацію, а спроби відрегулювати її адміністративним шляхом були не вдалими.
"Численні спроби регулятора фінансового сектору – також не призвели до успішного вирішення проблеми, зокрема останні заяви заступника Голови НБУ у березні 2020 року щодо необхідності "зниження тарифів на інтерчейндж, що має здійснюватися адміністративним шляхом" – не знайшли практичної реалізації. Постанова КМУ №534, яка передбачала необхідність зниження тарифів на еквайринг, також була проігнорована", – наголосив експерт.
Гетман закликав парламентарів внести зміни до низки законів, щоб надати Нацбанку повноваження, необхідні для встановлення справедливих тарифів на використання карткових платіжних систем.
"Тож у ситуації, що склалася, певне втручання регулятора (НБУ) або законодавця вбачається припустимим та економічно доцільним. Наприклад, можна надати НБУ, як мегарегулятору фінансового сектору, можливість регулювати тарифи на еквайринг та інтерчейндж - ухвалити законопроєкт №4364 у другому читанні, внести зміни до статті 47 ЗУ Про банки і банківську діяльність та законодавчо зобов'язати НБУ протягом трьох місяців проаналізувати ситуацію і ухвалити необхідні нормативно-правові акти, які закріплять обґрунтований рівень тарифів еквайрингу та комісії на інтерчейндж (з 2022 року), не вищий ніж певний рівень", - резюмував координатор Економічної експертної платформи.
Він висловив сподівання, що компроміс у цьому питанні буде знайдено.
