Партійний націоналіст чи бенефіціар комуністичної системи? Вийшла книжка про одного з керівників України радянського періоду - Петра Шелеста
Вийшла книжка історика Олега Бажана про першого секретаря ЦК КПУ Петра Шелеста, якого центральна радянська влада звинуватила в "місництві і проявах націоналізму".
Як повідомляє Цензор.НЕТ, книга "Петро Шелест. "Вірю в світанок моєї рідної України..." вийшла в парламентському видавництві в серії "Політичні портрети".
Петро Шелест – знакова фігура в політичній історії України другої половини ХХ століття. У більшості наукових праць та публіцистиці діапазон суджень про першого секретаря ЦК Компартії України Петра Шелеста, який пробув у владного керма Української РСР майже 10 років, є вельми широким. У вітчизняній та зарубіжній історіографії, публіцистиці знаходимо висловлювання про П. Шелеста як про "партійного націоналіста", "прихильника контрольованого українського автономізму", "націонал-комуніста", "продукатора комуністичної системи".
"Прикметно, що й організатори ХVІІ Всеукраїнського турніру юних істориків під егідою Міністерства освіти та науки у квітні 2015 року на фінальному етапі змагань у руслі сучасної наукової полеміки запропонували учасникам подискутувати на тему: "Петро Шелест: між комунізмом та сепаратизмом". Таким чином постає потреба у сутністній характеристиці політичної та життєвої біографії Петра Шелеста. Вимальовуючи деталі історичного портрету такої неоднозначної, контраверсійної постаті як Петро Шелест, я, як автор, ставив за мету на сторінках цієї книги відобразити типові риси тієї епохи в яку він жив, через оптику архівних документів, власних щоденникових записів достовірно виписати індивідуальність державного діяча, мотивацію вчинків, достоїнства та хиби потужної фігури на політичному небосхилі України", - розповів автор Олег Бажан.
На підставі детального вивчення та аналізу корпусу архівних джерел та свідчень сучасників у книзі представлено характеристику методів і принципів Петра Шелеста з добору кадрів на ключові посади в Українській РСР, його стосунки з підлеглими в процесі роботи, формування найближчого кола соратників, проведено аналіз персонального складу політбюро ЦК КПУ в 1963-1972 роках. Опираючись на мемуарні джерела, , описано особисті якості, своєрідність відносин першого секретаря ЦК КПУ як з вищим керівництвом радянської держави та і членами родини, описано системи пільг та привілеїв радянської номенклатури у період "застою".
Значна увага у книзі приділена діяльності Петра Юхимовича на посаді Київського авіаційного заводу, специфіці діяльності Петра Шелеста у якості першого секретаря ЦК КПУ, зокрема висвітлено його участь у "двірцевому перевороті" (усунення в жовтні 1964 року Микити Хрущова від влади), у подіях "Празької весни", ставлення до національного та мовного питання, розгортання дисидентського руху в Українській РСР. Останній розділ книги присвячено причинам та обставинам, які зумовили Петра Шелеста полишити політичний Олімп".
https://www.youtube.com/watch?v=kc8M--pX7Mc http://savefrom.net/?url=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3Dkc8M--pX7Mc&utm_source=opera-chromium&utm_medium=extensions&utm_campaign=link_modifier
СЕНС ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ! Який він?
https://youtu.be/gbK5ri5IjKY
Але існував інший аспект політики Шелеста, який не влаштовував Кремль іще більше. Виглядало на те, що український керівник серйозно сприймав обіцянку надати Україні автономію, а також передбачений радянською конституцією принцип рівноправності всіх народів СРСР. Відтак він не бажав визнавати за росіянами роль «старшого брата» в Радянському Союзі. Можливо, Шелест прагнув добитися для України статусу, аналогічного тому, який мали Польща, Чехословаччина чи Угорщина, тобто наскрізь комуністичного суспільства, специфічні економічні та культурні потреби якого визнавала б Москва.
Головною турботою Шелеста були економічні потреби України. Він вимагав для України більшої ролі в процесі економічного планування в Радянському Союзі й не виявляв великого ентузіазму до планів економічного розвитку Сибіру, який означав зменшення інвестицій в Україну. Коли група українських економістів навела йому дані про те, що в економічних стосунках із Радянським Союзом в цілому Україну обраховують, Шелест став активним прибічником принципу паритету, за яким Україна мала діставати від СРСР фонди, товари і послуги, що дорівнювали б вартості її внеску в СРСР.
Ще відвертіше захищав Шелест мовні й культурні права українців. В його промовах лунали заклики, «як найдорожчий скарб», берегти «прекрасну українську мову». В 1965 р. український міністр вищої освіти й близький прибічник Шелеста Юрій Даденков закликав розширити вживання української мови в університетах та інститутах. А в 1970 р. у своїй книзі «Україна наша Радянська» Шелест поряд із описом вражаючих досягнень Радянської України прямо чи завуальовано підкреслював історичну автономність України, прогресивну роль козацтва. Шелест пишався тим, що з відсталого аграрного краю його республіка швидко перетворилася на ******* суспільство з передовою промисловістю й технологією.
Як пояснити таке «місництво» в дисциплінованому, досвідченому й щирому комуністі, членові Політбюро - цього найвищого в Радянському Союзі органу влади? Цілком ймовірно, що Шелест та його численні прибічники на Україні сприймали радянські заяви про рівність націй за чисту монету. Вони не вбачали протиріччя між досягненням загальних цілей радянської політики та модернізацією України і збереженням її культури. Аналогічно Скрипнику в 20-х роках Шелест, напевно, вважав, що найефективнішим засобом забезпечення успіху радянської політики на Україні є задоволення, а не придушення її економічних і культурних потреб. Ймовірно також, що Шелест зробив висновок, що його особистий успіх в управлінні залежить від співпраці з українською культурною, науковою й політичною елітою. А це вимагало уваги до її специфічних турбот.
У травні 1972 р. Шелеста усунули з його посади в Києві за звинуваченням у «м'якості» до українського націоналізму та потуранні економічному «місництву». Його наступником став Щербицький - давній член «дніпропетровського» клану і запеклий політичний супротивник Шелеста.
(с) Орест Субтельний "Історія України"