Україна має створити в Бабиному Яру потужний сучасний музей і меморіал. Це завдання не приватних донорів, не має значення, звідки вони - з Росії чи Канади, - Дробович

Українська держава має створити в Бабиному Яру потужний сучасний музей і меморіал.

Про це в інтерв'ю Цензор.НЕТ розповів глава Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

"Українська держава має виконати своє завдання з меморіалізації Бабиного Яру, і воно полягає у створенні потужного сучасного музею Бабиного Яру. Це завдання не приватних донорів (не важливо, звідки вони походять – з Росії чи Канади). І якщо українська держава не виконає це завдання, то це також стане предметом критики. Нас звинувачуватимуть, що ми самі не здатні вирішити це питання.

Я не змінював позиції з першого дня, коли це питання почало загострюватися. Чи державі буде легко створити такий музей? Не легко, бо зараз складний час у зв’язку з пандемією. Але держава вже зробила дуже багато. У радянський час це було місцем забуття, де діти грали у футбол, а вночі алеї навіть не освітлювалися. Подивіться на цей простір зараз: вимощені алеї, інформаційні стенди. Чи достатньо цього? Очевидно, що ні. Але не можна знецінювати зусилля держави, а з іншого боку – складати руки через складну економічну ситуацію. Адже на цей рік було передбачене фінансування на завершення створення державою музею", - зазначив він.

Державний музей пам'яті жертв Бабиного Яру за планом має розташуватися в єдиній збереженій історичній будівлі на території Бабиного Яру - будівлі колишньої контори єврейського кладовища. У 2015 році будівлю було повернуто в державну власність, на її реставрацію і розширення держава витратила мільйони гривень. Однак зараз Меморіальний Центр Голокосту "Бабин Яр" (МЦГБЯ, так званий "приватний проєкт" - Ред.), підтримуваний Офісом президента і який орендує дві ділянки поруч, ставить питання про передачу йому цієї будівлі, а також території всього історико-меморіального заповідника.

На запитання, чи залишиться будівля в державній власності і чи з'явиться там державний музей, Дробович відповів: "Лунає питання про передачу цього приміщення Меморіальному центру Голокосту "Бабин Яр". Однак у держави є ресурс, щоб завершити музей власними силами".

Коментуючи припущення про замовну кампанію проти позиції держави в цьому питанні, глава УІНП зазначив: "Я спеціально не робив моніторинг, але якщо те, що ви говорите, помітно, то це говорить про замовну кампанію з дискредитації країни, і на це мають реагувати спецслужби. Наскільки мені відомо, спецслужби тримають це питання на контролі, не дивлячись на окремі заяви про те, що таких питань до цього проєкту немає".

Також Дробович повідомив, що Офіс президента, який підтримав приватний проєкт МЦГБЯ, не консультується з Інститутом національної памяті з цього приводу.

Розповідаючи про те, як складається комунікація між УІНП та МЦГБЯ, а також чому останній не хоче брати участь у проєкті, де у держави буде головна і контролююча роль, Дробович повідомив:

"Позаминулого тижня я зустрічався з директором проєкту. Вони повторюють самовпевнено, що лише вони можуть зробити це якісно. Враховуючи ту кількість скандалів і негативу, яка породжується непродуманими кроками, це дивно. Я наполягаю на дотриманні всі процедури. Вони їх дотримуються не завжди. Згадати б лише випадок з останнім будівництвом меморіальної синагоги – якби не принципова позиція окремих посадовців Мінкульту та УІНП, то цих порушень було б ще більше. Наприклад, це стосується пошукових земляних робіт, які приватний проєкт не хотів проводити перед будівництвом. Однак ми домоглися проведення робіт, і тепер точно знаємо, що на тому місці є людські останки.

Я написав Яковеру (Директор МЦГБЯ Максим Яковер - Ред.) великого листа, де виклав усі проблемні питання. Відповіді досі нема. Вони раніше говорили, що готові щось фінансувати у Бабиному Яру, якщо це буде під їхнім управлінням і гарантіями. Якщо не буде встановлено діалог, то знову і знову виникатимуть скандали замість вшанування пам’яті. В ідеалі мало бути державно-приватне партнерство при лідируючій ролі держави. Найнятий сучасний менеджмент, який отримуватиме ринкові зарплати, буде під контролем суспільства. Має бути створена Наглядова рада, якій довірятимуть всі. У світовій практиці не буває такого, що держава все віддає приватному партнеру".

Повне інтерв'ю з Антоном Дробович читайте тут.

Автор: Христина Бедрик