Українським металургам доведеться інвестувати додатковий прибуток у розвиток виробництва

Українським металургійним компаніям доведеться вкладати в розвиток виробництва та інтенсивне "озеленення" отримані додаткові кошти від реалізації своєї продукції.

Про це пише видання МінПром у статті "Сталеве вікно інвестицій".

За даними Мінекономрозвитку, за 5 перших місяців 2021 р вітчизняні підприємства ГМК збільшили доходи від експорту чорних металів на 49,2% (до 4,9 млрд дол), а від експорту ЗРС - удвічі (до 3,1 млрд дол).

Як відомо, в липні Єврокомісія представила механізм застосування так званого вуглецевого податку - Control Border Adjustment Mechansim (CBAM), яким буде обкладатися вся продукція, що поставляється на ринок ЄС, виробництво якої залишає помітний вуглецевий слід. Українським експортерам сталі це загрожує грандіозними втратами, якщо нічого не робити. На думку заступника директора ДП "Укрпромзовнішекспертиза" Сергія Поважнюка, CBAM може обернутися для української металургійної галузі втратами навіть до 1 млрд євро на рік. Можливість ввести свій аналог CBAM уже розглядають і в Сполучених Штатах. У підсумку все це може вилитися в нову ланцюгову реакцію торгових обмежень.

Варто зазначити, що найбільший металургійний холдинг країни - "Метінвест" - недавно повідомив, що шукає майданчик під будівництво нового комплексу, який включатиме два модулі прямого відновлення заліза (DRI), дві електропечі та дві МБЛЗ. Застосування подібних технологій дозволити мінімізувати можливі перешкоди для сталевого виробництва на навколишнє середовище. Вартість цього проєкту гендиректор "Метінвесту" Юрій Риженков оцінив у 3,5-4 млрд дол.

Але якщо про це будівництво йдеться в середньостроковій перспективі, то цілу низку екологічних ініціатив холдинг здійснює на своїх підприємствах вже зараз. Зокрема, йдеться про реконструкцію газоочисних споруд на домнах №4 та 5 Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча, систему газоочистки кисневих конвертерів на "Азовсталі" і заміну газоочисного устаткування обпалювальної печі Lurgi 552-A на Північному ГЗК. Також планується завершити реконструкцію аглофабрики ММК Ілліча. В цілому виключно в екологічні проєкти "Метінвест" протягом 4 найближчих років має намір інвестувати близько 0,5 млрд дол. Але при цьому ніхто не відміняв і поточних виробничих інновацій, які також вимагають солідних капіталовкладень. Одне з наймасштабніших завдань - будівництво на комбінаті Ілліча цеху холодної прокатки загальною вартістю понад 1 млрд дол.

Декарбонізаційний ухил проглядається в планах лідера української гірської видобутку - групи Ferrexpo. У липні вона похвалилася піврічним чистим прибутком у 661,43 млн дол, що в 2,1 раза більше, ніж за перше півріччя-2020. Група вже почала підписувати попередні договори з постачальниками обладнання, щоб до 2024 р наростити обсяги переробки залізної руди з 30-35 млн тонн до 50 млн тонн на рік. За попередніми оцінками, обійдеться це приблизно в 0,5 млрд дол. При цьому Ferrexpo робить ставку на випуск DR-окатишів, чекаючи прогресуючого попиту на цей продукт, оскільки виплавка сталі з них генерує менше викидів парникових газів.

Як зазначає видання, в сучасному світі екологічність виробництва стає таким же фактором конкурентоспроможності, як і його ефективність. Тому інвестиції в "зелену" металургію актуальні як ніколи. Особливо в такі гладкі роки, як 2021-й. Кожен долар, вкладений сьогодні, дозволить заощадити два в майбутньому. І легше пережити часи, коли ринкова кон'юнктура буде настільки прихильна до виробника сталі.