Чимало населених пунктів необхідно перейменувати, вони не відповідають мовному закону, - Кремінь
Мовний омбудсмен Тарас Кремінь звернувся до керівників низки органів місцевого самоврядування щодо необхідності привести у відповідність до правопису, стандартів державної мови та вимог статті 41 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" назви населених пунктів.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на пресслужбу мовного омбудсмена.
"До мене надходять численні звернення та повідомлення від громадян, які скаржаться на те, що назви низки населених пунктів носять російськомовний характер та не відповідають правилам і нормам українського правопису. Це такі населені пункти, як Арбузинка, Сєвєродонецьк, Южноукраїнськ, Южне, Спокойствіє, Надєждівка, Переводчикове, Луч, Первомайське, Первомайськ та багато інших", – зазначив він.
Багато з них мали прекрасні історичні назви, як Сіверський Донець, Гарбузинка чи Богопіль та були несправедливо перейменовані за часів комуністичної влади.
Тарас Кремінь також нагадав, що Конституційний Суд України у своєму рішенні від 14.07.2021 № 1-р/2021 зазначив, що українська мова є невіддільним атрибутом Української держави поряд із Державним Прапором України, Державним Гербом України та Державним Гімном України та що "застосування української мови має відповідати стандартам державної мови. Порушення стандартів і порядку застосування української мови є неприпустимим".
"У зв’язку із цим мають бути вжиті всі необхідні заходи щодо приведення географічних назв у відповідність до правопису, стандартів державної мови та вимог статті 41 Закону. Це сприятиме забезпеченню функціонування державної мови як інструмента об’єднання українського суспільства, засобу зміцнення державної єдності та територіальної цілісності України, її незалежної державності і національної безпеки", – додав Кремінь.
Севастопіль- Херсонес, Балаклава- Чембало
Добре пам'ятаю з дідусевих розповідей, що назва села походить від пана, який був "переводчиком". Хто він? Чому саме на його честь назвали улюблене село мого дитинства? Ось про що розповідав дід босоногому онукові довгими годинами сидячи на лавці біля свого обійстя, а мала дитина із захватом вбирала в себе розповіді про давнину.
Спогади старожилів різняться, відомості ХІХ - ХХ ст. дуже скупі та інколи суперечливі, ранні дослідження про походження назви Переводчикового не зафіксовані документально.
Тому, досліджуючи історію відомих родів, які проживали навколо гоголівської Яновщини, переглядаючи історичну літературу, матеріали, документи, я шукав ранні згадки про село Переводчикове. І мої сподівання увінчалися успіхом.
До найближчого оточення Гоголів-Яновських протягом кількох поколінь належали Данилевські. Лев Данилевський був ровесником діда Миколи Гоголя Опанаса Дем'яновича і його найближчим сусідом. Левко Данилевський мав 22 хати у хуторі Купчинському (Яновщині), а також маєтності у містечку Шишаках, селі Перевозі та Пришибі. У 1766-1767 рр. він служив Миргородським полковим хорунжим, мав звання бунчукового товариша. У 1782 році перебував на посаді Миргородського повітового скарбника. Це була на той час дуже поважна посада.
У книзі "Миргородщина: козацька і гоголівська" краєзнавець Людмила Розсоха згадує родича Лева Данилевського Івана (можливо, це був брат). Іван Данилевський, маючи добру освіту, у 1770 р. служив у Петербурзі перекладачем Державної колегії іноземних справ. Він був першим в українському роді Данилевських, від кого пішла традиція служити в північній столиці тодішньої Російської імперії. Іван успадкував від батьків маєтності у двох сусідніх селах Миргородського полку - Олефірівці і Семереньках.
Родину Івана Данилевського у гоголівському краї прозивали за його службовою посадою "Переводчиками". Можливо, Іван мав маєтності і поблизу Переводчикового, приїжджав до Левка Данилевського на гостину в хутір Купчин, де міг зустрітися зі своєю майбутньою дружиною "Переводчицею". У 1781 р. вона мала у Шишацькій сотні хутір за дві версти від гоголівської Яновщини. Аж до початку ХХ ст. населений пункт зберігав свою назву - Переводчиків хутір (за деякими відомостями, "деревня Переводчиков"). Пізніше, як зустрічаємо у документах, - село Переводчикове, до складу якого ввійшли козацькі хутори, кутки Чмирі, Омелянки, Сліпці та Гончарі.
Ви згадали про "село Перевіз" ("Перевоз"). Варто поритися у цьому напрямку.
А чи не пов'язані ці дві назви? Наприклад, як називали селяни вихідців із села Перевіз? Чи не "перевозчиками"? А якщо, наприклад, нове село заснував (або став власником) вихідець із "перевозчиків"? Цілком логічно, що таким чином село могло отримати назву Перевозчикове (Переводчикове).
Адже "перевезти" і "перевести", - це дієслова одного штибу. Подумайте над цим.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=4542312582473175&id=100000834337338&__cft__[0]=AZUY-sSJ8X9A9aLrEskrLihD8vyH5mF5jhsaHwYujgnhLfq8pSGJib1mBIQm6uJGtMzuT8U4ekFfDlu841Y9kc87Drl-wWSjzD7hI46tpF2k_tnB1jDFWF3iH0wVYXHz2bk&__tn__=%2CO%2CP-R 30 мин. ·
Слуги народу разом з ОПЗЖ почали нову атаку на українську мову.
Сьогодні на Комітеті з питань освіти протягнули черговий русифікаторський законопроект, який повертає російську в освітній процес.
Мова йде про законопроект #3717, який тепер реінкарнований під номером 5727.
Це сумнозвісний документ, що вже неодноразово намагались просунути «слуги» Зеленського разом з путінської ОПЗЖ.
Його завданням є дозволити іноземним студентам навчатись російською в Україні.
Тобто, замість того щоб громадяни інших держав вивчали українську чи англійську мови, нам знов пропонують подальшу русифікацію.
8 за 12 членів комітету проголосували «за».
Серед них 7 від СН та 1 від ОПЗЖ.
Наступним кроком буде винесення законопроекту для голосування в зал засідань ВР. Ну а далі…а далі українську намагатимуться шматувати на догоду «русскому міру», який так підтримується владою Зеленського.
Одеса - Коцюбіїв
Дніпро- Кам'янка/Старі Кодаки/Новий Кодак/Самар
Маріуполь- Домаха
Біла Церква- Юр'їв
Харків- Шарукань
Черкаси- Родня або Арса/Арта. Колись це був острів Русів (старе гирло Дніпра тепер пересохло).
Нова Каховка- Кизи кермен.
Нікополь- Микитинська Січ
Вознесенськ- Соколи
Голта- Первомайськ
Кіровоград- Лелеківка/Завадівка/Кущівка/Міщанська слобода.
Дніпродзержинськ- Кам'янське/Романкове.
Кривий ріг- Рога
Новомосковсь- Новоселиця/Самарчик
Павлоград- Матвіївка.
Донецьк- Мандрики
Соледар- Брянцівка
Горлівка- Сухий яр/Жований ліс
Торез- Олексіївка
Луганськ- Вергунка/Кам'яний брід
Брянка- Яр Кам'яний/Лозова
Лисичанськ- Лисичий Байрак
Первомайськ (луганськ.обл) - Петро-Мар'ївка
Мандрики - откуда?
Нарекли так через випалену сонцем бузину, що розкинулась на її березі. Від виразу «гар бузини» і з'явилася назва Арбузина, а потім, коли ріка зміліла, вона стала Арбузинкою.
Про етимологію назв міст на Черкащині:
Черкаси - татарська (тюркська) назва. Означає "войовничі люди".
Чигирин - татарська (тюркська) назва. Означає "стежка". У давнину Черкащина була вкрита густими пралісами. Холодний Яр - лише невеличкий залишок того, що було колись. Проїхати кінним загоном можна було тільки вузькою безлісною смугою неподалік Дніпра. Така собі "стежка".
Сміла - татарська (тюркська) назва. Означає "у ім'я аллаха". Трохи перекручений мусульманський вираз "бісмілла".
Бисмилля - это сокращенная форма от «Бисмилляхиррахманиррахим». Наша религия призывает начинать любое дело, касающееся этого или загробного мира, со слова Бисмилля. Пророк (да благословит его Аллах и приветствует!) в одном из своих хадисов сказал: «Любое дело, начатое без слова Бисмилля, имеет недостаток».
Умань - половецька (тюркська) назва. Походить від самоназви половців, - "кумани". Спочатку називалася Кума́нь. Потім "К" перейшло в "Г" зі зміною наголосу. І досі місцеві мають звичку казати "Гумань", а не Умань.
Існувало селище Лисхімстрой, яке у 50 році було одразу перейменовано в Северодонецк (рос.). Звідки раптом взялась ця "прекрасна історична назва"?