Брак молодих кадрів робітничих спеціальностей впливає на інвестиційну привабливість України, - представники бізнесу

Без популяризації технічної освіти, моніторингу працевлаштування випускників і регулярного оновлення навчальних програм вже в найближчі 5 років держава втратить активну молодь.
Недостатня популярність інженерно-технічних спеціальностей та професійно-технічної освіти серед українських абітурієнтів, яка призводить до нестачі молодих кваліфікованих кадрів на промислових підприємствах, впливає на інвестиційну привабливість України.
Як повідомляється в матеріалі УНІАН, за словами голови правління підприємства "Рівнеазот" Михайла Заблуди, без популяризації технічної освіти серед населення, моніторингу працевлаштування випускників і регулярного оновлення навчальних програм відповідно до нових потреб бізнесу, вже в найближчі 5 років держава втратить активну молодь, впаде рівень кваліфікації працівників. А це спричинить неможливість приходу в країну високотехнологічних виробництв.
"Коли інвестор приймає рішення вкладати в якусь країну чи ні, то він дивиться не тільки на інвестиційний клімат, інфраструктуру, верховенство права. Він дивиться на людей, на кадри, які зможуть реалізувати інвестиційний проект. Якщо таких людей немає - він не буде вкладатися в проект. За великим рахунком, наявність висококваліфікованих кадрів - це важлива частина інвестиційної привабливості країни. Для підприємства наявність високо кваліфікованих кадрів, хорошої команди - це частина капіталізації підприємства. Тому інвестувати в кадри, в систему освіти для підприємства - вигідно", - сказав Заблуда.
Крім того, як зазначають представники бізнесу, Міністерству освіти варто налагодити роботу з Міністерством економіки для більш ефективної підготовки трудових ресурсів.
"Необхідно готувати таку кількість фахівців і за такими спеціальностями, які дійсно потрібні економіці. Упевнений, що кількість бюджетних місць саме за технічними спеціальностями, які зараз особливо потрібні, має зростати", - вважає голова правління "Сєвєродонецького Об'єднання Азот" Леонід Бугайов.
Крім того, як відзначають експерти в сфері освіти, бізнесу необхідно також брати участь у процесі залучення й підготовки фахівців: проводити просвітницьку роботу, розповідаючи школярам про переваги роботи в їхніх компаніях, влаштовувати дні відкритих дверей і запрошувати студентів до себе на практику, укладати програми співпраці з профтехучилищами, а також регулярно влаштовувати курси підвищення кваліфікації для своїх співробітників.
В іншому випадку, низка промпідприємств в Україні ризикують опинитися на межі закриття через стрімке старіння своїх колективів. Як відзначають керівники найбільших вітчизняних підприємств у сфері машинобудування, металургії, енергетики, а також у хімічній, оборонній сферах і хімічній промисловості, через брак кваліфікованих молодих кадрів і масову міграцію талановитої молоді за кордон, кількість пенсіонерів у трудових колективах їхніх компаній зростає в геометричній прогресії, а середній вік співробітників вже сьогодні нерідко перевищує 40-50 років.
если сбор клубники в ЕС оплачивается больше чем висококваліфікований рабочий в Украине, то выбор молодежи очивиден по этому пту чи коледжі и дальше будут пустыми смысл их плодить если работодатель в Украине с высокотехнологичным предприятием не может конкурировать с "клубничным" предприятием ЕС?
Бізнес повинен організувати навчання спеціалістів і забезпечувати їх робочими місцями.
Але тут постає питання у вкладенні грошей у профтехнічну освіту, бізнес цього не бажає робити тому що якщо вони візьмуть на себе підготовку спеціалістів вони повинні будуть платити реальні гроші щоби уникнути текучості кадрів.
******
Я финансист. Преимущественно, в промышленных секторах. Ставлю упр. учет, делаю фин. модели - через мои руки прошли сотни предприятий. И тысячи разноплановых финансовых моделей.
******
Так вот. Преимущественно, издержки на ФЗП некритично влияют на общие показатели эффективности бизнеса. Плати людям не по 500 евро, а по 1500 - от этого все изменится лишь слегка, некритично.
Критично - это то, что есть в бестолковках топ-менеджмента. Это оборачиваемость денег. Длительность финансовых циклов. Это объемы производства / продаж. Это переменные прямые издержки.
Это влияет.
А не ФЗП.
Мы говорим о постоянной части.
В Украине работал неофициально за копейки, без пенсионных отчислений и без будущего.
Боюсь, что он уже не захочет возвращаться в Украину.
Ведь инвесторов именно и интересуют специалисты работающие за копейки.Ведь миенно из-за этого,не помню какая фирма,перенесла свое производство из Кореи во Вьетнам.
А в Украине те кто знает ценц своим рукам и уму уже давно работают за бугром и их даже дешевыми бананами сюда не заманиш.
Это надо спать, работать и есть за компом все время что за 2 года на это выйти.
туманна та далека перспектива на придбання розмитненої бляхи після декількох років "з затянутим паском",
60% мізерної зарплати іде на податки ПДФО+ЄСВ+ПДВ + еквайрінг з лютим процентом,
скотські умови праці, відсутність класних наставників на виробництві бо ті вже давно поз'******** на шабашки чи до ЄС на заробітки,
щоденно якийсь підар давить людей тачкою на яку ти зможеш заробити за половину трудового шляху - і підар успішно відкупається,
інші підари розказують тобі що в тебе надто багато святкових днів - от в умериці там взагалі не відпочивають(да-да, звісно), масса "чорних" роботодавців,
а ті що "білі" видушують з тебе "заяву по власному бажанню" без числа,
повна відсутність перспектив на пенсійне забезпечення - догодуй пєнсів які ще з лєніним брьовна тягали, а сам пішов на ***...
Ну да...діло ж тільки в ПТУ та в "загубленому поколінні".
Може досить своїх ********* за кошт рабів відправляти на навчання та ПМЖ до Канади, ОАЕ, Британії, США, прости Боже Польщі, Франції?
Може хата на 400 квадратів на сім'ю з трьох чоловік - то занадто?
Може власний породистий скакун у подарунок школяреві - то через чур, зважаючи на те що працівники живуть від зп до "манівео" та "готівочки-********"?
придется головам правління підприємств самим работать на своих предприятиях из-за своего бездумного 30-летнего использования человеческого ресурса в Украине, всему приходит конец рано или поздно.
Не можете конкурировать в "клубничными" полями ЕС то прямая вам дорога к закрытию.
Нашему бизнесу нужен умный, высоко квалифицированный работник , но
чтобы он был одновременно и дураком, работающим за бесплатно.
Пркажите мне токаря,сварщика или слесаря который ездит на крутом автомобиле или питается не више чем в забегаловке или в блюварне-стольвой.
Как срать так есть кому а как пробить унитаз так это должны делать отбросы по мнеию серущих.
Моежены дед при австро-венгрии обучался 5 лет на обыкновенного слесаря а 7 лет учили на механика.
Возможно унас поетому ничего толкового нету потому что на приобретение рабочей специальности тратят всего 2-3 месяца.
А австро-венгерское оборудование даже при рукожопых слесаряй по сей день служит исправно.Правда утратило товарный вид из-за рукожопых слесарей-недокулибиных
Сварщики - не подходящий пример. Им надо очень много навыка. У меня на заводе им раз в пол года устраивают экзамены. Заставляют варить образцы на проверку в лаборатории. Даже те кто по 30 лет отработал - нервничают.
А вот оператор станка с ЧПУ - вполне. Мой начальник, после 10 минут обьяснения, сам стоял за моим станком, когда ему понадобилась шабашка. (правда пришлось ему станок настроить и написать программу).
При такій не стабільності ні один інвестор в Україну не прийде тільки шахраї одноденки.
мы считаем ,что мы вам работаем.Вот так то дурики.
Иное дело, что организовать такое производство у нас проблемно. Откаты за все мыслимое и немыслимое, налоги, непредсказуемые и нелогичные законы сводят целесообразность на нет.
Трудоемкое малотехнологичное производство требует дешевой рабочей силы, но выжить ей за такую зарплату с такими ценами невозможно. Не хватает еще налога с безработных как с работающих по-среднему. Черный юмор.
Работайте там где выгодно. А работодатели пусть приглашают сантехников с Германии