7160 відвідувачів онлайн
3 903 44

Сьогодні відзначається 104-та річниця бою під Крутами

Сьогодні відзначається 104-та річниця бою під Крутами

29 січня в Україні відзначають День пам’яті Героїв Крут - битви, що відбулася в 1918 році між українськими військами та більшовиками. Саме ця подія затримала наступ більшовиків на Київ, що дозволило остаточно проголосити незалежність Української народної республіки та підписати союзницьку угоду з Німеччиною.

Завдяки звитязі та сміливості українських вояків, більшовицький наступ на Київ було зупинено на чотири дні, що дало змогу укласти Брестський мир між Українською Народною Республікою і державами Четверного союзу. Цим документом Україна визнавалась самостійною державою з західним кордоном, що існував між Австро-Угорщиною й Росією до 1914 року. Холмщина і Підляшшя відходили до України. Водночас, Договір передбачав встановлення дипломатичних відносин між деякими країнами, повернення військовополонених, обмін цивільних інтернованих, відмову від будь-яких анексій і контрибуцій, негайне відновлення економічних контактів і взаємного обміну товарами.

Як відомо, наприкінці грудня 1917 року уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків надзвичайно дратувало проголошення Україною самостійності. Спочатку Москва створила окремий "український червоний уряд" зі столицею у Харкові, який фактично оголосив війну незалежній частині держави, а потім двинула і війська – балтійських матросів, червоноармійців-головорізів з Москви, Пітера, Пскова, Смоленська тощо. Подавалося це як "громадянська війна".

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва під час наступу на Київ військ більшовицької Росії під проводом полковника Михайла Муравйова. З кінця грудня 1917 року загін Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка обороняв станцію Бахмач, важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР. 27 січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня новоствореного студентського куреня, складена з добровольців – студентів Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Шевченка), гімназистів старших класів українських гімназій на чолі з сотником Омельченком.

Українські війська зайняли оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо, якому судилося вступити в криваву сутичку з цією ордою, налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків – оце й усе.

Бій тривав до вечора. Завдяки вигідній позиції і героїзму бійців, українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім під тиском ворога більшість підрозділів організовано відступили до ешелонів на станції неподалік і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 юнаків, заблукавши у темряві, повернулася до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років.

На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету – Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського унiверситету святого Володимира – Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї – Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич.

Загалом у бою під Крутами загинуло з української сторони, за різними оцінками, 70–100 осіб. Втрати бiльшовицьких вiйськ сягали 300 воякiв.

Після розстрілу більшовики не дозволили місцевим селянам поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі.

В радянський час могили полеглих під Крутами було зруйновано. Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії.

Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність. На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року "Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами". У 2006 році на залізничній станції Крути відкрили Меморіальний комплекс "Пам’яті героїв Крут".

Топ коментарі
+33
Історія повторюється..
Смерть оце плата за братерство з кацапами.
Чому українці і досі не розуміють ....
показати весь коментар
29.01.2022 09:48 Відповісти
+25
https://t.me/prozapas77/781 - "Сто років тому тогочасне покоління українців отримало під Крутами свою Небесну сотню - і не підтримало їхню боротьбу за свою державу, пропустивши повз увагу черговий наступ московської імперії.

Бо як і зараз, тоді більшість населення було "втомленим від війни", мріяло "взять всє, і подєліть", ненавіділо "буржуєв" та разом з червоними "здєлало їх вмєстє".

Наслідки тих фантазій ціною в мільйони жертв війн, голоду та репресій розгрібаємо до сьогодні, і не факт, що розгребем - занадто вже багато любителів "ковбаси за 2.20" та "тово пламбіра".

Воля то важкий тягар, її не вимірюють "мазанням на хлєб", зато моментально втрачають через глупство та наївну віру в "слуґ народа", що і сталося тоді - та на наших очах відбувається сьогодні.

Але хтось завжди йде битися до Крут, вони тримають небо, завдяки їм ми раз за разом отримуємо новий шанс вирватися з проклятого кола малоросійства та бездержавності.

Пам'ять - це найменше чим можна їм віддячити, тоді Герої не вмирають."
показати весь коментар
29.01.2022 09:56 Відповісти
+22
показати весь коментар
29.01.2022 09:57 Відповісти
Коментувати
Сортувати:
Історія повторюється..
Смерть оце плата за братерство з кацапами.
Чому українці і досі не розуміють ....
показати весь коментар
29.01.2022 09:48 Відповісти
Під час наступу на Київ військ більшовицької Росії під проводом полковника Михайла Муравйова.

Тоді муравйов, зараз мураєв, кончєна сволота на 50% бігбордах по всій Україні висіло, а не на шибенеці, ватна мразь. Історія дійсно повторюється... навіть прізвища схожі!!! муравйов, мураєв, один хір...
показати весь коментар
29.01.2022 09:59 Відповісти
Ось, приблизно, так це виглядало

https://www.youtube.com/watch?v=gsYSsBtDLkA
показати весь коментар
29.01.2022 10:08 Відповісти
сумно це все...
показати весь коментар
29.01.2022 10:17 Відповісти
Історія повторюється.. ну да Муравьёв - Мураев ,советское правительство у власти сейчас, а многие понимают что у советских нет свого государства ссср распалось в 1990г,у них осталась только столица Мацква
показати весь коментар
29.01.2022 11:52 Відповісти
Самопожертва тих хлопців заслуговує на повагу!!! Слава Україні!!!
показати весь коментар
29.01.2022 09:55 Відповісти
https://t.me/prozapas77/781 - "Сто років тому тогочасне покоління українців отримало під Крутами свою Небесну сотню - і не підтримало їхню боротьбу за свою державу, пропустивши повз увагу черговий наступ московської імперії.

Бо як і зараз, тоді більшість населення було "втомленим від війни", мріяло "взять всє, і подєліть", ненавіділо "буржуєв" та разом з червоними "здєлало їх вмєстє".

Наслідки тих фантазій ціною в мільйони жертв війн, голоду та репресій розгрібаємо до сьогодні, і не факт, що розгребем - занадто вже багато любителів "ковбаси за 2.20" та "тово пламбіра".

Воля то важкий тягар, її не вимірюють "мазанням на хлєб", зато моментально втрачають через глупство та наївну віру в "слуґ народа", що і сталося тоді - та на наших очах відбувається сьогодні.

Але хтось завжди йде битися до Крут, вони тримають небо, завдяки їм ми раз за разом отримуємо новий шанс вирватися з проклятого кола малоросійства та бездержавності.

Пам'ять - це найменше чим можна їм віддячити, тоді Герої не вмирають."
показати весь коментар
29.01.2022 09:56 Відповісти
повністю згоден,сумно лише одне,за тридцять років існування юридичної незалежності,жодна влада так і не зрозуміла,що є основою кожної нації та держави,були якісь спроби,але вони так нічим особливим не закінчились...,ідеологічне виховання всіх поколінь нації на її історії та культурі,героїзація подвигів наших славетних предків у шкільних підручниках,художніх фільмах та книгах,ось що було та є найважливішим,якби це розуміли та цим переймались вищі керівники країни попередніх часів,то не мали б,можливо,зараз ні московитського вторгнення на нашу територію,ні цю зелену ганебну владу,обрану "по приколу"...
показати весь коментар
29.01.2022 10:40 Відповісти
показати весь коментар
29.01.2022 09:57 Відповісти
Зе положит цветы на могилу погибших под Крутами?
показати весь коментар
29.01.2022 10:00 Відповісти
а ти? хоч раз ужитті?
показати весь коментар
29.01.2022 10:02 Відповісти
меня интересует отношение президента моей страны к бою по Крутами.

ты хочешь узнать мое отношение?

твое я уже понял
показати весь коментар
29.01.2022 10:13 Відповісти
Это известный 🤖🤢🐛
показати весь коментар
29.01.2022 11:15 Відповісти
І знову - більшовики, червоні...так само, як й зараз - сепаратисти, бойовики, а для когось й павстанци, апалчєнци...що завгодно придумають, щоб росіян не називати росіянами.
показати весь коментар
29.01.2022 10:00 Відповісти
не обурюйтесь,пане,бо навіть не "росіяни",вони й цю назву вкрали,а МОСКОВИТИ...
показати весь коментар
29.01.2022 10:41 Відповісти
А хто ж тоді справжні росіяни - українці?
показати весь коментар
29.01.2022 11:34 Відповісти
Ще один російський пропагандист...за кого голосував?
показати весь коментар
29.01.2022 11:39 Відповісти
​​🙏 Цього дня, 29.01.2017 року, у жорстокому бою з переважаючими силами окупантів полягли смертю хоробрих:

▫️ Герой України (посмертно) капітан (майор посмертно) Андрій Кизило
▫️ Молодший сержант Володимир Бальченко
▫️ Солдат Дмитро Оверченко (зі штурмової групи сержанта Бальченко)
▫️ Сержант Володимир Крижанський.

72 ОМБр ім. Чорних Запорожців.

Цього ж дня, але у 1918 році, стався бій за Крути. Що дозволив, у тому числі, проголосити Незалежність Української держави.

Події, які показують усьому українству, що держава потребує чогось більшого, аніж просто проголошення. Вона вимагає справжнього державотворчого чину, а не замикається на самих лише гаслах.

Вічні слава та пам'ять Героям!
Час обрав нас. Стоїмо! Пліч-о-пліч! Брат за Брата! Свій за свого!
показати весь коментар
29.01.2022 10:03 Відповісти
Подавалося це як "громадянська війна".....

- я знову ж переконуюсь: яка це лжива і підла продажна мерзота цей руSSкій мір і його адепти!
руSSкому міру повірити....себе обманути!!!
показати весь коментар
29.01.2022 10:15 Відповісти
Это не победа а наш позор
Где в кожушках которые были на парадах в Киеве
А послали молодых людей на верную смерть
Они действительно герои ---- честь и слава героям
А сами в это время удирали с Киева
Как всегда власть сдала Украину
показати весь коментар
29.01.2022 10:17 Відповісти
Ну, в кожухах парадували комуняки типу Коновальца, который категорически отказался засчищать Киев от побратимов-матросов. А когда наступил момент воевать против родного ему Тухачевского - вообще дизертировал.
Кстати, Антанта просила в это время украинские власти собрать миллионную армию, которую обязалась полностью вооружить для борьбы с немцами и кацапами, но Ленин был тем властям роднее буржуев из антанты.
Посему и грушевский и Винниченко прекрасно себя чувствовали при совдепии.
показати весь коментар
29.01.2022 10:30 Відповісти
"буржуев из антанты"
показати весь коментар
29.01.2022 10:49 Відповісти
Російський погляд на історію України.
показати весь коментар
29.01.2022 10:31 Відповісти
показати весь коментар
29.01.2022 10:32 Відповісти
Только у нас история односторонняя как всегда.Никто и не вспоминает про бой одесских кадетов против целого полка большевиков.И тогда эти пацаны дали мирным беженцам погрузиться на корабли.
показати весь коментар
29.01.2022 10:34 Відповісти
А чому нам повинно буте цікаво як краснопузі білих різали ?
показати весь коментар
29.01.2022 10:40 Відповісти
Это были просто одесские подростки и они защищали свой город.
показати весь коментар
29.01.2022 11:21 Відповісти
Із таких одеських підлітків потім би виросли великоруські шовіністи як би виграли би білі
Ви хоч почитайте хто їми керував
показати весь коментар
29.01.2022 11:33 Відповісти
а теперішні дойч мабуть історію не читають
показати весь коментар
29.01.2022 10:40 Відповісти
Славетним Гемоям України тричі СЛАВА СЛАВВ СЛАВА !!
показати весь коментар
29.01.2022 10:40 Відповісти
Слава Україні! Героям слава! Герої не вмирають!
Цей подвиг ми не забудемо ніколи, ми нащадки цих Великих Героїв і повинні продовжити боротьбу за нашу рідну Україну!
показати весь коментар
29.01.2022 10:48 Відповісти
Слава Україні! Героям Слава! Слава Героям Крут! ми й досі та мабуть, ще довго будемо вичищати бруд насаджений московитською наволоччу,он і тут повилазило плем*я малоросів,відрізнити їх можна від українців,по їхній нижній московомовній щелепі,й досі пишуть та спілкуються мовою заклятого ворога всіх українців,далі особистого носа нічого не бачать,об@рати будь яку подію то їхнє все,не панове, Влад Яресько(прізвище українське,а душа ватна),Юрій Ан та особа під ніком govtva,досить сичати жовчю,бо ви й мізинця не варті тих справжніх українців,які віддали своє життя за Волю України,тому не маєте морального права щось патякати,хоч на свою недолугу думку та її висловлювання,все ж таки право маєте,бо ж Україна все ж таки й завдяки Героям Крут,демократична країна...
показати весь коментар
29.01.2022 10:57 Відповісти
Ще раз хочу нагадати !

Шановні українці!

Вчіться писати правильно!
Не Росія, а московія!
Не росіяни, а московити, вороги, какцапи, агресори, вбивці, живодери, психічно хворі!
Ми культурна і розумна нація, ми повинні правильно писати і висловлюватись!
показати весь коментар
29.01.2022 11:07 Відповісти
Росія - це не Росія....Україна - це не Україна...
показати весь коментар
29.01.2022 11:11 Відповісти
Давно пора называть Московия, это благодаря предательству казачков юго востока Украины, которые предали гетмана Мазепу, московский царь Пётр 1 отхватил юго восток Украины и потом Московию назвал чудным названием Расея.
показати весь коментар
29.01.2022 11:57 Відповісти
Тоді Бурятія теж Московія.
Бритва Оккама
показати весь коментар
29.01.2022 12:48 Відповісти
Там министр Шайбу обороны монголо татар
показати весь коментар
29.01.2022 13:09 Відповісти
...теж московит...
показати весь коментар
29.01.2022 14:11 Відповісти
За или против Мазепы- в этом деле не было разделения по географии. Были полковники которые по полит. И корыстным мотивам хотели ему отомстить. И на самом деле они были правы потому что до восстания, Мазепа сам был верным псом сцаря, и сдавал ему тех кто готовил восстания против московитов. Это примерно как если Янукович убивал майдановцев, а их лидеров бы сдал в москву на растерзание. А потом бы вдруг увидел удобный момент, и поднял бы восстание против путина. Как думаете, те майдановцы которых он преследовал раньше, поддержали бы его?
показати весь коментар
29.01.2022 17:08 Відповісти
Когда Московия зайдёт в Украину , (не дай Бог), то будут тоже так говорить.... Были полковники которые по полит. И корыстным мотивам хотели ему отомстить. потом Московия восстановит своя вяличие и будет опять ССр
показати весь коментар
29.01.2022 17:23 Відповісти
Який народ в лнрднр бореться за незалежність?
показати весь коментар
29.01.2022 14:12 Відповісти
Забыли только написать почему большевики в декабре 1917 уже были под Бахмачем и Крутами и почему украинские войска не хотели с "братьями"- россиянцами воевать.
А потому что когда красные захватывали Харьков, то импотенты Центральной Рады даже команд не отдали отбиваться войскам- красные захватили гаражи с броневиками вобще без боя. Дальше Полтава и Кременчуг, где украинских войск было больше но опять же, Винниченко заглядывал в глаза Троцкому в поисках мира, а Троцкий писал в Киев что ихтамнет. Итог- большевики в меньшинстве выбили почти без боя украинские войска из Кремня и Полтавы, и пошли дальше на Бахмач- Круты. А украинское войско после такой зрады начало разбегаться по домам или как полк в Броварах- обьявлять нейтралитет и разоружать тех кто еще воевал против красных. И это уже была агония. Тем более что 73% тогда не хотели воевать а спешили домой грабить панские маетки и делить землю. Но да, это подтвердят только старики. А в книгах сейчас этого нет- сейчас модно писать что пришла злая орда балтийских матросов и расстреляла студентов- украинцев. Но посути за сто лет расклады сил и политических взглядов остались теми же
показати весь коментар
29.01.2022 17:01 Відповісти