УКР
6586 відвідувачів онлайн
У Чернігівській області противника зупинено. Важкі бої ведуться на Харківському та Херсонському напрямках, - Залужний
Сили оборони України стримують наступ російського агресора.
Про це повідомив Головнокомандувач ЗС України Валерій Залужний, передає Цензор.НЕТ.
"У Чернігівській області противник був зупинений. Важкі бої ведуться на Харківському напрямку та в районі проведення операції Об’єднаних сил. На об'їзній дорозі міста Харків спалено 4 танки окупантів. Силами наших військ повернено під повний контроль міста МАРІУПОЛЬ та ЩАСТЯ. Знищено не менше 6 літаків, 2-х вертольотів та десятки одиниць броньованої техніки ворога. В районі Щастя знищено близько 50 російських окупантів. Складна ситуація на Херсонському напрямку, проте сили оборони України дають відсіч агресору. Противник несе втрати. Разом до Перемоги!" - повідомив Залужний.
Топ коментарі
Не повторіть стратегічну оборонну помилку Грузії, яка "пожаліла" підірвати Роккський тунель, через який і ввійшла в Грузію абсолютно вся сухопутна армада Орди!
«…Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте,
І вражою злою кров»ю
Волю окропіте…».
(Т. Шевченко, «Заповіт»).
Сказав Тарас… І встала Україна!
Козача слава хлопцям до снаги…
«Надежда в бозе, сила в руце…»,
І покотились вороги…
Горить Донбас! Однак, стоять мов скеля,
Плече в плече, гуцул і поліщук.
Зі сходу пре навала, вража сила,
І розсипається, мов пух…
Реве «наїзник» в люті нездоланній,
Жадоба чорно очі застає
Однак, землі вкраїнської «нажертись»
Лише хапузі сили і стає.
Ізнов Орді, як і в старі часи,
Раби безмовні, кріпкі, знадобились,
«Заставь «хахлов» на нас робить…!»
В Москві з плакатами носились…
«Орда» все пре, її жене жадоба,
Чуже гребти їй здавна не звикать,
Однак, нагострена уже сокира, -
кілок недовго гарно затесать.
Шевченко прав! Теше, неквап, сокира,
Гострить «посадку» - «…братця приласкать…»,
«Ласкаво просимо!». І хай сидить, почвара…!
Кілком нам зайд не вперше «пригощать»…
«Ребята, нет!» «А що ж, ти, «падло»,
Прийшов сюди, Вкраїну воювать?!
Сиди, паскуда, хай нас бог розсудить,
Зась нашу кров задарма проливать!
Врага на палю! Хай сидить повище,
І лупиться додому, вдалечінь,
І хай над ним Вкраїни вітер свище,
І дивиться небесна глибочінь…
Богдан недаром з булавою
З колін Вкраїну підіймав
І гайдамака ніж «свячений»
В крові недарма гартував….
Вкладають сили всі щомить
За неї, матінку єдину,
Душа у кожного щемить.
Поглянь! Черкаська кров гаряча
Із вени в вену прудко струменить,
Луганський хлопець, з мертвих наче,
Встає - «Сестра! Так нас же кров ріднить!
Спасибі, сестро! Знай, в бою кривавім
Дітей твоїх я груддю прикривав…
А ти спасла мене… Тобі і слава…
Недаром я життям ризикував…».
Старенька бабця чимчикує
З торбинкою, спинитись просить:
«Візьміть, прошу, хай мій сухар
В бою поможе хлопцям встоять…».
Все знадобиться, щоб здобуть свободу -
Шмат сала, чи сухар, чи автомат
І сплетений дитячими руками
Бійцю на фронті білий маскхалат.
Ба, навіть лист, з проханням: «Повернися!»
«Вернись живим, не впавши у борні!»
Поможе хлопцям - «кіборгам» залізним,
Встояти і не згинути в огні.
Прийде весна!!! Калинові суцвіття
Заллють Вкраїну, вишні зацвітуть
І клекотом лелеки провозвістять
Нове життя, і нашу нову путь.
На півночі ж, хай чорний ворон кряче,
Як поминання про козацьку сталь,
Загарбник хай, з безсилля й люті, плаче,
Не діждеться Вкраїни «хан - «москаль»…
Хай чорний крук сповістить тим, хто здуру,
Пішов тихцем, в чужу країну, воювать,
Що їх забудуть завтра навіть вдома,
Крізь їх кістки лиш зілля буде проростать…
А нам орать, плекать родючу ниву,
Кувать залізо і ростить дітей,
І берегти, всім серцем, Україну
Для тих, що будуть після нас,
людей...
С. Гайдамака
6.12. 2014 р.
Боже, не літості - лютості,
Боже, не ласки, а мсти,
Дай розірвати нам пути ці,
Ретязі ці рознести.
Дай нам серця неприкаяні,
Дай стрепіхатий стогнів,
Душ смолоскипи розмаяні
Меж чужинецьких вогнів.
Пориве, пориве, пориве,
Разом пірвемося в лет.
Бач, - розтивається зориво,
Хай і на смерть,а - вперед.
Благославенна хай буде та
Куля туга, що разить
Плоть, щоб її не марудити
В перечеканні століть.
Боже, розплати шаленої,
Боже, шаленої мсти,
Лютості всенаученної
Нам на всечас відпусти.
это то, чего так боится кабаев.