Внаслідок обстрілу військами РФ на Київщині загинула лікарка-анастезіологиня Калабіна, - Ляшко
Лікарка-анестезіологиня Марина Калабіна загинула внаслідок обстрілу російськими окупантами на Київщині.
Про це у Facebook повідомив глава МОЗ Віктор Ляшко, інформує Цензор.НЕТ.
"Сьогодні російські терористи забрали життя медика - Марини Калабіної!!! Лікарки-анастезіологині Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії. Лікаря від Бога. Її машину розстріляли, коли вона везла пораненного племінника до лікарні з села Кухарі на Київщині.
Це нелюди, терористи, і це точно не має залишитись безнаказаним!
Зранку я звертався до російських медиків із закликом засудити дії тирана, вийти на площі з вимогою зупинити війну і стати на захист колег, українських медиків.
Ввечері - чергова смерть лікаря, і мої слова: ідіть ви окупанти на х#й разом із своїм короблем! Ми вам цього не пробачим!" - наголосив міністр.
@*************
·
https://twitter.com/*************/status/1498767657474170889 6 хв
Рашисти вбили священнослужителя ПЦУ біля смт Іванків на Київщині.
У нього хотіли відібрати машину.
«Просто витягли з салону і розстріляли», - розповів земляк священника.
На момент вбивства він був у рясі.
Вільні люди,
Довкола нас вільні люди,
Вільні люди.
Бачиш як світом захоплені,
Волею стояти не втомлені,
Вільні повсякчас, люди назавжди,
Вільні люди!
1. Розвал Імперії на шматки, який почався у 1991-му з розвалом Союзу і має завершитись утворенням низки незалежних держав на теренах нинішньої РФ.
2. "Переформатування" Росії такого масштабу, який було здійснено у Німеччині після поразки у Другій світовій - із вихованням поколінь "нових росіян", базованому на почутті провини та засудженні імперського минулого.
Чи це можливо? Наразі вже так. Путін відкрив вікно Овертона історичного масштабу. Те, що буквально місяць тому скидалось на нездійсненну мрію старого бандерівця, наразі стає одним із цілком реальних варіантів розвитку подій.
Але передумовою для обох варіантів подій є одне й те саме: вщент програна війна в Україні. Росія має не просто не перемогти і відступити на компромісних умовах, а бути розгромленою - болюче, принизливо, із тисячами "цинків" та парадом горілої броні. І тоді режим Пу, якщо не впаде за лічені тижні (що теж можливо), але в будь-якому разі почнеться його доволі стрімкий колапс. Процеси починаються вже. Якщо вони триватимуть ще хоча б трохи, то стануть незворотними. Але для цього ми маємо протриматись не 5 днів, а стільки тижнів та місяців, скільки знадобиться для повного розгрому орків і переконливої перемоги. Про роки не йдеться - у Імперії нема ресурсу на довгу війну такої інтенсивності як зараз. Але тижні та місяці нас чекають важкі. Важкі, але не такі, які не можна витримати. Просто маємо налаштуватися саме на остаточну перемогу. І не повестися на спокусу швидкого компромісного миру, хай навіть і почесного.
Почитайте свіжий висер кремлівського пропагандона Акопова "https://web.archive.org/web/20220226051154/https://ria.ru/20220226/rossiya-1775162336.html Наступление России и нового мира ". Там все розжовано так, що навіть тупий не може не зрозуміти. Мета війни - "повернення" України до складу Росії, не більше і не менше. І чітко роз'яснено, що без цього "повернення" Росія ніколи не буде щасливою. Ба більше - не зможе існувати. І якщо не вдастся досягнути цього зараз, доведеться йти на нас ще і ще. Бо мета саме така і компроміс неможливий. Тобто, якщо десь у білоруських болотах про щось там домовлятися - для Росії йтиметься лише про перепочинок перед неминучим новим вторгненням.
Як писала киянка Голда Меїр: "Ми хочемо жити. Наші сусіди хочуть бачити нас мертвими. Це залишає не надто багато простору для компромісу". Наш Карфаген має бути зруйнований. Інакше раніше чи пізніше він таки знищить нас.
Усе має свою ціну. Ми зараз платимо занадто дорого, щоб за таку ціну мати гарантовані життя і свободу назавжди. Нам потрібен мир переможців, "денацифікована" та "нейтралізована" Московія, а не просто "припинення війни". І якщо заради цього треба провоювати трохи довше та понести ще втрати - впевнений, ми здатні на це. Щоб нашим дітям ніколи не довелося воювати за Україну. Воно того варте. - Є. Дикий https://gazeta.ua/blog/56653/nam-potriben-mir-peremozhciv
Марине царствие небесного, земля тебе пухом. Скорбим.
Скорбим за каждым погибшем.
Ответите за все, мрази конченые.