У прикордонному Бєлгороді лікарні припинили приймати цивільне населення
Лікарі цілком перейшли на надання допомоги пораненим в Україні російським військовим
Як дізнався Цензор. НЕТ, міські лікарні Бєлгорода, міста, розташованого в півсотні кілометрів від Харкова, перестали приймати цивільне населення, і повністю перейшли на надання допомоги пораненим в Україні російським військовим
Як стверджує російське опозиційне видання, міська лікарня №2, яку вважають однією з найкращих в області й місті, повністю займається лікуванням російських військових, які дістали поранення в бойових діях в Україні. Кореспондент на власні очі бачив у лікарні російських військових з легкими пораненнями, а також дізнався, що лікарів травмпункту скликали на нараду для "обговорення воєнного порядку денного".
Крім того, співробітники одного з приватних медзакладів міста розповіли журналістам, що їхній персонал також залучили до лікування російських окупантів, насамперед покликали хірургів.
один із рашинських полонених розповів , що іхні ( рашинські) своіх поранених добивають і відразу в крематорій, щоби не знали , скільки загинуло в Украіні російських солдатів 😡
А в Україні сходить сонце,
Лежать к*цапи по полях.
Дівча підбігло до віконця,
В очах дитини - лють, не страх.
Душа, обпечена війною,
Крізь скло розбите бачить в них
Не «ми же братья, ***, с тобою»
А вбивць батьків, дітей, старих.
А лють горить усе сильніше,
В душі у дівчини, що тут
В руїнах Харкова гучніше
Кричить кацапам «вас не ждут!»
Палає лють в очах солдата
Яскраво, як і брухт Шойги,
Що загорівся від НЛАВа
І розлетівся на друзки.
Лютує дядько, років сорок,
Що вперше бачить смерть людей,
Та він не плаче, знає, скоро
За все заплатить ворог цей.
І дід лютує - стільки років
Війни не бачив, а тут знову!
Кляне Москву і клятих орків
А найсильніше, дядю Вову.
Хтось скаже: «лють - погано». Знаю,
Зійде країна нанівець!
Та зараз краще люта зграя,
Ніж стадо загнаних овец!
Привіт, к*цап, насіння взяв?
Альо, корабль, іди нах*й!
Ну шо, моск*лик, політав?
Отримай вилами у ряху!
Життя і смерть - тяжкі питання,
Але війна нам каже так:
Смерть ворога - твоє завдання.
І тут по іншому ніяк.
Не вірте гнидам, що щоденно
Вам кажуть: «Міру - мір! Окстісь!»
Немає миру оккупанту,
Поки не здох, не втік у ліс!
Війна жахає кровью, брудом,
І можна плакати щодня,
Над тим що втратили свободу.
А можна битись до кінця!
І в цій війні, чи не найвперше,
Воюємо ми не самі.
Весь Світ за нас, хай хто що бреше!
То ж переможем в цій війні!
Банити банщиків!