УКР
6864 відвідувача онлайн
Повноцінна війна між Росією та НАТО є малоймовірною, - Столтенберг
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що вважає, що повноцінну війну між Росією та Альянсом малоймовірною.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на CNN.
За його словами, демонстрація єдності країн НАТО знизила ймовірність повномасштабної війни.
Однак, зазначив Столтенберг, ситуація в Україні є "надзвичайно непередбачуваною", НАТО зіткнулося з новою реальністю і має бути готовим до у довготривалій перспективі.
На питання про те, що Росія не відповідає на спроби НАТО зв'язатися каналами для вирішення конфліктів, Столтенберг відповів, що це правда, і що "росіяни не були готові, як я сказав, використовувати ці лінії, але ми припускаємо, що якщо виникне потреба, вони зможуть зв'язатися з нами".
Топ коментарі
По предварительным данным, на такой шаг Азербайджан решился, поскольку российских «миротворцев», зашедших на спорные территории в 2020 году, отправили на войну в Украину. https://t.me/charter97_org/67795 https://t.me/charter97_org/67795
Мне интересно - франция сдастся быстрее чем гитлеру?
Само-собой!
Плешивый 3/14дар может на танке приехать и в упор пальнуть тебе в хату, ты, ****, скажешь что "ничего небыло, лишьбынебыловайны"...
Перший місяць війни - підсумки.
Масштабна війна триває вже місяць, і його виявилось достатньо, щоб змінити всіх нас.
24 лютого, о 5-й ранку, без оголошення війни Російська федерація атакувала Україну з території РФ та Білорусі. Мета вторгнення - «демілітаризація» та «денацифікація» України, з одночасним розширенням підконтрольної росіянам території ОРДЛО. Прагнення ворога - знищити нашу державність, перетворити Україну на безвольного сателіта та винищити всіх патріотичних українців.
Росіяни планували проти нас блискавичну війну, сподіваючись, що «клоун» перелякається, уряд втече, держава розвалиться, а армія складе зброю. За їхніми планами війна мала тривати максимум 7 днів - саме на такий термін вводилось перше закриття аеропортів на півдні РФ. Але вони залишаються закритими й досі.
Плануючи наступ, росіяни недооцінили волю ЗСУ до спротиву та внутрішню міцність нашої держави. Зазначу, що обидва ці моменти виявилось неочікуваними і для багатьох українців. Тому армія РФ напала на нас не маючи загальної переваги в силах, з чисельністю військ вторгнення десь 150-180 тисяч вояків, проти 250 000 в ЗСУ. Єдине, в чому вони мали перевагу відразу - це повітря над лінією фронту, яке відразу захопило ВКС РФ. Але на землі росіяни вдарили по нас не потужним «ударним кулаком», а «розчепіреними пальцями», намагаючись нахрапом захопити відразу Київ, Харків та прорватись на Півдні. Останнє їм, на жаль, вдалося, що призвело до маси негативних наслідків (чому так сталося воєнні історики, а може, й воєнна прокуратура, будуть вже розбиратись після війни). І саме на Півдні окупанти захопили єдиний український обласний центр - Херсон.
На інших ділянках фронту війська загарбників не мали успіхів, а Київ та Харків - не взяли. Достатньо тривалий час росіяни навіть не могли нормально закріпити за собою захоплену місцевість, контролюючи тільки окремі дороги та дорожні вузли. На жаль, зараз цю проблему вони майже всюди вирішили, перекинувши в Україну додаткові підрозділи армії, росгвардії та поліції для окупаційної служби. На більшості напрямів ворожий наступ зупинено.
Не виконав ворог і одну зі своїх головних цілей - повністю захопити Донецьку та Луганську області з одночасним оточенням та знищенням донбаського угрупування ЗСУ. Спочатку йому вдалося там просунутись, зокрема, окупувати десь 70% Луганської області. Проте наразі наступ зупинено, тривають важкі позиційні бої. Українські війська все ще загрожують Донецьку.
Як я вже зазначав тиждень тому, попри всю кількісну перевагу та домінування в повітрі над лінією фронту, російська армія так і не спромоглася досягти того, що гарантувало б їй успіх. А саме, зруйнувати систему оборони ЗСУ. Всупереч певних територіальних втрат, вона залишається чіткою, стійкою та організованою. Наше командування майстерно та оперативно реагує на всі зміни становища. Навіть захоплення ворогом стратегічно важливих пунктів, як це стало з Волновахою, не надало росіянам якихось суттєвих переваг, не зруйнувало наш фронт, і не створило критичної ситуації. Замість неї на шляху ворога швидко виникли нові вузли спротиву, які зупинили його просування. І таке спостерігається на всіх фронтах.
Які точкі на мапі можна виділити? Безперечно, на першому місті - це Маріуполь, оборона якого триває вже 24-ту добу. Про стратегічне та символічне значення Маріуполя повторювати не буду, і так все розумієте. Без аналогів у ******** воєнній історії, гарнізон міста - полк «А30В», 36-та бригада морської піхоти, інші частини ЗСУ, НГУ, поліція та добровольці - в повному оточенні чинить шалений спротив, щодня винищуючи десятки загарбників та одиниць бойової техніки. Вони прикували до себе значні сили ворога на суші (8-ма армія РФ та війська сепаратистів з «ДНР»), в повітрі та на морі, з-за чого РФ не може підсилити інші ділянки фронту на Півдні. Становище захисників важке, бо наразі Маріуполь у глибокому тилу ворога, і Україна ніяк не може доставити туди підкріплення, постачання чи евакуювати поранених. Деблокувати Маріуполь та визволити героїчний гарнізон - для України це питання престижу, без жодних «але»!
Всі інші «місця» умовні:
• Агломерація Буча - Ірпінь - Гостомель, в який безнадійно зав'яз наступ російської 35-ї армії на Київ. Бої за цей рубіж розпочались з першого дня війни і тривають досі. Підрозділи ЗСУ, ТРО та Добробати постійно контратакують та завдають противнику важких втрат;
• Ізюм, битва за який триває вже 20 днів і який ЗСУ героїчно тримають попри потужну навалу ворога, перемелюючи там російські сили;
• Волноваха, яку українці 2 тижні утримували проти переважаючих сил окупантів;
• Миколаїв, стратегічне місто, яке закриває ворогу шлях на Одесу. Тут українцям не просто вдалося втриматись, але перейти в контрнаступ, відкинувши противника від міста;
• Рубіжне - Северодонецьк - Лисичанськ, бої за які тривають вже більше 2 тижнів;
• Оборонний рубіж Донецьк - Горлівка, о який вже два тижні розбивається масований ворожий наступ;
• Харків - який ворог спробував захопити ще в перші дні війни, отримав жорстку відсіч, і з тих пір перейшов на повітряний терор, банально знищуючи місто, без жодної військової цілі.
A: Мова про повністю готові до бою московські БТГ, тоді як чисельність боєвого складу сухопутних військ України була менше ста тисяч.
И, есть подозрение, в случае с мобилизацией кацапов для войны против Украины пропаганда частично сыграла с ****** злую шутку. Имею ввиду пропаганду про "братьев" и "один народ". Не всех удалось полностью отравить бреднями про притеснения русскоязычных и не все готовы ради ***** пойти и убивать славянских соседей. лилипутин это прекрасно понимает и пример белорусов, которые по различным причинам упираются и не хотят на нас нападать, тоже показателен для него.
Но та же идеологическая накачка, которая удерживает некоторых обычных русских от нападения на "братьев-славян", пинками погонит их на войну против "Америки" (для них это одно и то же - НАТО, Америка). Потому на войну реально против НАТО ***** соберёт немаленькую армию и вопрос лишь в том, остаётся ли в его разворованной армии достаточно касок, бронежилетов, танков, БТР, стрелкового и артиллерийского вооружения, чтобы одеть и отправить всех тех солдат в бой. Ведь наивно думать, что ***** отправил сюда всё, что у него есть, он должен оставить неприкосновенный запас для войны против других стран.
В общем, даже после поражения в Украине ***** вполне может угрожать НАТО, при чём не только ЯО. Но поражение здесь, конечно, ослабит кацапов в том числе и морально.
Якщо у НАТО стратегія "хоч отп#здьте, а ми на ескалацію не підем", то так, війна малоймовірно, можна хоч ракетами по Польщі влупити, відповіді і війни не буде.