Окупанти заздалегідь планували вбивати, ґвалтувати та катувати українців, - Венедіктова

Про це повідомила генпрокурор Ірина Венедіктова, передає Цензор.НЕТ із посиланням на The Guardian.
"Я думаю, що це стратегія їхнього головнокомандувача, тому що ми бачимо таку ж стратегію в інших країнах.
У них є план А: міста повинні капітулювати, якщо місто не капітулює, це означає план Б: максимально налякати це населення. Вбивати, ґвалтувати, катувати та інші жорстокі речі", - пояснила вона.
Топ коментарі
"Вчені України виявили ген, відповідальний за існування, розвиток і процвітання корупції. Це Ген-прокурор"
скрепа + зайва хромосома = генетічний код орка.
інакше вже давно би замочили того карліка
Ви ж знали вже в грудні, що буде напад. Ви:
- провели приховану мобілізацію для доукомплектування ЗСУ?
- створили підрозділи ТрО на місцях?
- посилили Північний і Південний напрямки?
- забезпечили посилення інженерно-захісних споруд на виході з Криму?
- замінували мости по можливих напрямках наступу противника?
Тобі ще відповідати і відповідати на ці питання...
Сигізмунд Герберштейн, німецький дипломат у 1517-1526 рр., писав про московитів: «Становище жінок найжалюгідніше. Бо вони жодну жінку не вважають чесною, якщо вона не живе під замком і якщо її не стережуть так, що вона ніколи не з'являється на публіку. Вони вважають розпусною ту жінку, яку бачить хтось сторонній.
У Московії є один німець, коваль на ім'я Іордан, який одружився на московитці. Поживши трохи з чоловіком, дружина одного дня сказала йому ласкаво: "Чому ти, найдорожчий, не любиш мене"? Чоловік відповів: "Навпаки, дуже я люблю тебе". "Чому тоді мене не бив на знак твоєї любові"? - запитала вона. Згодом чоловік жорстоко її побив і признавався мені, що після цього дружина стала любити його значно більше. Це він повторював потім дуже часто і нарешті зламав їй шию і коліна».
Побут московитів досліджував Микола Костомаров, що дало йому змогу пізніше написати працю, в якій довів велику різницю між московитами і українцями: «Обращение мужьев с женами было таково: по обыкновению у мужа висела плеть, исключительно назначенная для жены и называемая дурак; за ничтожную вину муж таскал жену за волосы, раздевал донага, привязывал веревками и сек дураком до крови - это называлось учить жену; у иных мужьев вместо плети играли ту же роль розги, и жену секли как маленького ребенка, а у других, напротив, дубина - и жену били как скотину. Такого рода обращение не только не казалось предосудительным, но еще вменялось мужу в нравственную обязанность. Кто не бил жены, о том благочестивые люди говорили, что он дом свой не строит и о своей душе не радеет, и сам погублен будет и в сем веце и в будущем, и дом свой погубит».
Не диво, що московити виростали змалку садистами.
Зневага до жіноцтва вросла в московитський побут і в психологію. Ось що писав М. Костомаров: «Нередко случалось, что господин насиловал своих рабынь не обращая внимания на их мужей, растлевал девиц; случалось, что убивал до смерти людей из своей дворни, - все ему сходило с рук. Самые слуги не имели понятия, чтобы могло быть иначе и не оскорблялись побоями и увечьями: за всяким тычком не угоняешься, гласит пословица; рабу все равно было, справедливо или несправедливо его били: господин сыщет вину, коли захочет ударить - говорили они».
Англійський посол в Московії Флетчер у 1588 р. писав про Московію: «Уся країна наповнена всілякими гріхами цього роду. Петрей (шведський дипломат) каже, що не раз був свідком, як хто-небудь незаможний міг сам пропонувати свою дружину багатієві за кілька рублів і навіть сам стояв на варті під час любовного побачення, поки дружина не віддасть йому отриману плату».