Новопризначена суддя КС Совгиря сприяла перебуванню російського флоту в Криму
Нова суддя Конституційного суду України Ольга Совгиря у 2010 році як науковиця не рекомендувала КСУ розглядати подання щодо обмеження терміну перебування іноземних військ в Україні.
Про це повідомляють журналісти програми "Схеми" (Радіо Свобода), інформує Цензор.НЕТ.
Це був її науковий висновок як доцентки кафедри Київського національного університету імені Т. Шевченка на запит Конституційного суду. Саме на цей висновок тоді, зокрема, спирався КСУ, коли зрештою ухвалив рішення відмовити у відкритті справи по суті (це сталось напередодні голосування за Харківські угоди, які продовжили перебування Чорноморського флоту Росії в Криму).
Видання нагадує, що у 2010 році президент Віктор Ющенко та 50 народних депутатів звернулись до КСУ з конституційними поданнями, в яких попросили роз'яснити норми основного закону щодо обмеження терміну розміщення іноземних військових баз в Україні.
Термін дії угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України спливав у 2017 році.
Тодішній перший заступник секретаря РНБО Володимир Огризко пояснював, що "президент хоче отримати тлумачення того, чи можливе продовження договору, який регламентує розміщення іноземної військової бази (ЧФ РФ) на території України".
У депутатському поданні обранці також просили розтлумачити Конституцію про тимчасовість перебування іноземних військових формувань на умовах оренди, чи йшлося лише про один термін.
КСУ звернувся до університету імені Шевченка з проханням "висловити думку вчених-фахівців щодо питань, порушених у конституційних поданнях". У відповідь у вищому навчальному закладі направили науковий висновок, підготовлений на той момент доценткою кафедри конституційного та адміністративного права юридичного факультету Ольгою Совгирею.
У висновку вона зазначила, що це питання "не повинно розглядатися Конституційним судом на предмет його офіційного тлумачення, оскільки здійснення тлумачення (...) в даному випадку, неможливе та може призвести до втручання Конституційного суду України у політичні питання".
20 квітня 2010 року Конституційний суд відмовив у відкритті цих конституційних подань, спираючись, зокрема, на цей науковий висновок. Проти такого рішення був суддя КСУ Віктор Шишкін, який написав окрему думку щодо цього.
Невдовзі Верховна Рада проголосувала за продовження терміну перебування російського Чорноморського флоту в Криму з 2017 до 2042 року.
Згодом, як повідомляють "Схеми", саме на це рішення Конституційного суду, спиралися прибічники президента Віктора Януковича щодо продовження перебування російського флоту в Україні.
Так донедавна перший заступник секретаря РНБО Руслан Демченко в статусі заступника міністра закордонних справ України у 2010 році переконував депутатів на закритому засіданні комітету ВР з питань національної безпеки і оборони підтримати ратифікацію Харківських угод. Зокрема, він посилався саме на це рішення КСУ.
"20 квітня цього року (2010) Конституційний суд України ухвалив рішення відмовити у відкритті провадження у справі щодо конституційного подання Президентом України щодо термінів перебування іноземних військових формувань на території України… відтак укладення угоди від 21 квітня цього року відбулося виключно з дотриманням Конституції (голосуванню у парламенті передувало підписання угоди в Харкові 21 квітня 2010 року між тодішніми президентами Дмитром Мєдвєдєвим і Віктором Януковичем.- ред.)", – зазначав Демченко, як свідчить стенограма засідання комітету, яку розшукали "Схеми" в архіві ВР.
27 квітня 2010-го року Верховна Рада ратифікувала Харківські угоди.
За день до голосування відбулось закрите засідання безпекового комітету, на якому окремі політики просували ідею ухвалення цих угод. Серед них - нещодавно звільнений Руслан Демченко. Журналісти "Схем" розшукали в архіві Верховної Ради стенограму із цього засідання і опублікували у розслідуванні.
У 2021 році РНБО доручила СБУ проаналізувати обставини підготовки і ратифікації Харківських угод. За словами секретаря РНБО Олексія Данілова, це рішення Верховної Ради згодом стало однією з причин російської анексії Криму та вплинуло на початок війни на Донбасі у 2014 році.
У СБУ повідомили, що розпочали досудове розслідування "за фактом вчинення державної зради у період з 2008 по 2010 роки". Кримінальне провадження відкрили "щодо службових осіб органів державної влади". За попередніми даними СБУ, підписання угод призвело до збільшення кількості особового складу військових формувань і спецслужб РФ, які згодом були причетні до анексії Криму.
27 липня 2022-го року Верховна Рада призначила Ольгу Совгирю на посаду судді Конституційного суду. Журналісти звернулись до неї з проханням про коментар і чекають на відповідь.
"Ольга Совгиря, яку ВР неконституційно і незаконно призначила на посаду судді КСУ, як виявилося, ще й сприяла підписанню Харківських угод і продовженню базування Чорноморського флоту рф у Криму.
Це не завадило її колегам-депутатам днями призначити її на посаду, а новим колегам-суддям КСУ привести сьогодні до присяги судді.
Як розкопали журналісти, будучи доценткою кафедри конституційного права КНУ, яку в той же період очолював Андрій Портнов, пані Ольга видала науковий висновок. У ньому вона доводить, що КСУ не має розглядати питання конституційності продовження перебування чф рф у Криму, бо це "політичне питання". КСУ після того таки відмовляється це робити.
Що було далі ви знаєте.
Якби існувала нормальна конкурсна процедура добору суддів КСУ, яка перевіряє чи є кандидати на цю високу посаду "правникамм з визнаним рівнем компетенції" і чи мають вони "високі моральні якості", навряд чи таке призначення було б можливим.
Натомість, тепер пані Ольга проведе вже в статусі судді КСУ наступні 9 років.
До речі, запровадити нормальний конкурс до КСУ є нашим зобов'язанням перед ЄС у зв'язку з кандидатством, яке ми ніяк не виконуємо, а натомість робимо от що.
Нагадаю принагідно, двома профільними заступниками голови ОП з судової реформи є Андрій Смірнов і Олег Татаров, обоє прямо пов'язані з уже згаданим Андрієм Портновим", - прокоментував інформацію голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков.
.