В окупованому Маріупольському районі другий день поспіль шукають російських дезертирів, - Андрющенко

Вы меня одманули, вы сказали - поедешь убивать укропов, как в тире, а патом получишь стиралку и унитаз. А всьо было ********. Йа хачу дамой, к маме.

Шо, не хочуть іти на м"ясокомбінат?

Там взагалі шоу відбувається
Історія бурятів на узбережжі Азову.

Почалось з того, що військовий підрозділ бурятів під час від'ємного наступу росіян на Херсон до Маріуполя було розміщенно в с. Мелекіне під Маріуполем де-факто в степу. Однак, це не стало проблемою для них, та якимось чином вони швидко знайшли підхід до місцевих ділків щодо алеоголю. Підсумок - щовечірня стрілянина та дебоші. Та це лише пролог.

Задля посилення контролю бурятів було швидко перекинуто в с. Юрївка в район колишної бази Азову. Під нагляд. Тому що саме там розміщено основну частину, включаючи офіцерів окупантів.

Але, ніт. З моменту прибуття до Юр'ївки п'янка не припиняється ні на хвилину.

Командири заборонили місцевим взагалі продавати алкоголь, починаючи від самогону і закінчуючи, як кажуть, буряти "казенкою".

І, вуаля, буряти домовилися з таксистами. Таксисти почали їм возити з с. Ялта самогон у грілках....)))

Недовго тривав цей "Рог изобилия". Таксистів розкусили. Наразі в'їзд до Юріївки заборонено всім, окрім місцевих мешканці. На в'їзді всі авто обшукують щодо провезення "вогненної води" для туземців 🙂 Навіть це не дуже допомогло. Вочра ввечорі відбувся апофеоз першої алкоармії світу. Буряти десь знайшли нову "тропу життя", понапивалися та голими бігали селищем. Місцеві кажуть, що картина була вогонь. П'яні буряти, що нагішом тікають та ховаютсья по кущерям від військової комендатури.