Законопроєкт №8271 про посилення покарання для військовослужбовців - контрпродуктивний і погано впливає на мотивацію бійців, - Закревська
Законопроєкт 8271 про посилення покарання для військовослужбовців - контрпродуктивний і перетворює нашу армію на армію держиморд.
Про це пише для LB.ua адвокатка, боєць ЗСУ Євгенія Закревська, інформує Цензор.НЕТ.
"Наразі я спостерігаю в армії дуже нездорову тенденцію з кадрами - негативний відбір. Весь армійський так званий HR направлений на негативний відбір. Через це боєздатність армії поступово знижується, хоча мало б бути навпаки. Чому так?", - порушує питання вона.
Найперше, вона ацентує увагу на неефективній роботі військкоматів.
"10 місяців триває повномасштабна війна. Успішні операції забезпечили можливість і час готувати мобілізаційні резерви. Є кого готувати. Елементарні арифметичні підрахунки говорять: якщо останні пів року ефективно не працювали над залученням резервів і якщо цього не роблять зараз, то за місяць-два буде катастрофа. Тим часом робота військкоматів як була максимально совковою, такою досі й лишається. Вона зводиться лише до забезпечення кількісних показників і виловлювання тих, хто не встиг утекти або (випадково!) і не мав наміру ховатися. Ніхто і не думав перелаштовувати цю імітацію роботи на ефективний рекрутинг чи навіть хедхантинг", - пише Закревська.
"Боєздатні, мотивовані, ефективні бійці поступово мігрують на передок. Це нормально. Це правильно. Там вони найпотрібніші. Але на нулі ці бійці гинуть, отримують поранення, вибувають, знесилюються, зневірюються. А небоєздатні – котрим страшно, хто чимось зловживає, хто ні на що не здатний, не хоче воювати – більшість з них поступово опиняються на ППД чи в інших тилових де-факто (але не завжди де-юре) підрозділах – подалі від лінії фронту. Адже такі не потрібні командирам на передку – таких максимально намагаються здихатися. Але...Але звільнити цих "небеге" неможливо. І тому ці "небеге" лишаються живими, здоровими, працевлаштованими і продовжують служити. Продовжують отримувати грошове забезпечення. Продовжують займати чиєсь місце, заповнювати штатку", - продовжує вона.
Адвокатка акцентує увагу на тому, що під час воєнного стану звільнити їх з армії неможливо. Ні "за власним бажанням", ні "за згодою сторін", ні "з ініціативи роботодавця". Жодної реальної юридичної процедури не існує. Отак і виходить, що на передку воює взвод, який у штаті має умовно 25 бійців. І за штаткою 25. Але 10 з них - на ППД. І воює цей взвод уже 10 місяців без перерв, відпусток і вихідних. А більше людей "не положено".
"А потім ще й поранених, недолікованих, з нелікованими контузіями виписують як "беге в крайньому випадку" - "частково беге". І куди?", - пише вона, додаючи, що їх знову таки відправляють на фронт.
"І ні, нам не потрібна ні додаткова мобілізація, ні навчання резервів, ні ротація – штатка заповнена. Усе нормально", - зауважує Закревська.
"Перше і головне, на мою думку: Потрібно передбачити юридичну можливість звільнення з армії "за ініціативою роботодавця", тобто за ініціативою армії. Можливість "непочесного" звільнення, дуже влучний термін стягнула в Олексія Бешулі. Тобто без статусу учасника бойових дій, без ветеранських пільг. Без грошового забезпечення. Потрібно звільнити армію від "небеге". У першу чергу від очевидних "небеге" – осіб із залежністю. Або і без залежності, які дозволяють алкоголю та іншим речовинам впливати на свою боєздатність і боєздатність підрозділу, наражають інших на небезпеку. Людина, яка непридатна для служби, не повинна служити. Не повинна отримувати грошову винагороду, не повинна сидіти на ППД, не повинна займати місце в штатці", - додає вона.
За її словами, законопроєкт 8271 пропонує позбуватися таких "небеге" через кримінальні справи.
"Це дуже дороге задоволення. Дороге і довге. Наша країна під час війни не може собі такого дозволити. Та й узагалі жодна країна не може. І не лише під час війни...А ще автори законопроєкту чомусь вирішили, що загроза кримінального переслідування зробить із цих "небеге" боєздатних і дисциплінованих бійців. Серйозно?", - порушує питання дописувачка.
Також вона звертає увагу, що даний законопроєкт не вирішує проблему звільнення з армії так званих аватарів. Адже бухати на бойових позиціях - це адмінка. А притягнення до адміністративної відповідальності не підстава для звільнення під час воєнного стану. Тобто звільнити аватарів у принципі неможливо.
"Як законопроєкт 8271, який "покликаний боротись з аватарами і іншими порушниками дисципліни", цю проблему вирішує? Узагалі ніяк. Дає право ВСП проводити огляд на алкогольне чи наркотичне сп'яніння військових. І що далі? За 15 діб аватар повернеться в підрозділ", - пояснює Закревська.
"На жаль, механізм, запропонований законопроєктом 8271, не лише неефективний - тобто не робить краще. Він контрпродуктивний - тобто робить суттєво гірше. Тому що існує така річ, як мотивація і довіра. Мотивація бійців воювати, виконувати небезпечні завдання, ризикувати собою, вчитися, удосконалювати свої знання і навички, розвиватися. Мотивація добровольців іти служити. Мотивація потенційно мобілізованих прийти за повісткою, не тікати і не косити. Існує така річ, як довіра бійців до командирів і командування взагалі. І навпаки. Так от, 8271 цю довіру вбиває і мотивацію вбиває. Насправді вже сам факт, що командування і Генштаб його запропонували, дуже погано впливає на довіру і мотивацію бійців. А підписаний і чинний, він узагалі буде катастрофою", - додає адвокатка.
"Ініціатори законопроєкту вважають, що він допоможе боротися із самовільним залишенням поля бою, невиконанням наказів, допоможе запобігти оголенню ділянок фронту. Тобто ми говоримо про критичні, екстремальні ситуації, в яких опинилася людина, яка може потенційно вчинити ці злочини – втекти з поля бою, не виконати наказу. І якщо є розуміння, що тут не працює загроза фізичною розправою, то точно не працює і загроза кримінальної відповідальності. Адже страх смерті і взагалі страх – він тут і зараз, а кримінальна відповідальність хоч 5, хоч 8 років у момент смертельної небезпеки дуже абстрактна і далека. Це не те, що стримає від невиконання наказу, не те, що дозволить побороти страх, залишитися на полі бою, втримати позиції чи піти вперед.
Ну, тобто законопроєкт робить жорстокішим покарання тих, хто злякався, утік, не пішов уперед, але він не працює на превенцію. Не запобігає вчиненню цих дій", - резюмує вона.
https://news.liga.net/ua/politics/news/zalujnyy-prosit-zelenskogo-podpisat-ujestochenie-otvetstvennosti-v-vsu-vot-ego-argumenty
Закревська все вірно написала.
Не будуть враховані недоробки, будемо мати своїх чмобіків та просто чмарів в ЗСУ
Знакомые все лица
Ця Безумная таки протягнула свої покарання в армії, яких добивалась влітку
Якого дідька під цим законом підписуються Залужний та Генштаб? 👿
Тобто, здається, що Залужного просто підставили.
не ЗЄля, не Рєзніков чи хто там ще,
а саме Залужний, перед народом України відповідає....
таварищ, я полжизни прожил при совке.
ничего хорошего там не было... когда после строителей начинали работу ремонтники 😕
Арахамія з Коломойським.
Арахамія з Абрамовічєм.
Арахамія з Фірташем.
Тепер Арахамія з кодлом ОПЗЖ.
І все про народ, про Україну йдеться на цих конец-епохальних зустрічах. У нас не голова "монобільшості", а якийсь многостаночік, не захворів би.
- Десь два роки тому у ФБ один хлопчина з Миколаєва написав, що пам'ятає, як Арахамія працював в штабі Монтянши. Ось після того всі пазли остаточно склалися.
https://vm.tiktok.com/ZMFt8baW3/
Це типове совкове творіння. Причому зліплене нашвидкоруч і непрфесійно.
Залужний: удар у власні ворота?
ЖОРСТОКІСТЬ - НЕ АЛЬТЕРНАТИВА ПРОФЕСІОНАЛІЗМОВІ!
Закон, який дружно проголосували у ВР, вже назвали АНТИСОЛДАТСЬКИМ. Спробую проаналізувати, що саме, НА МОЮ ДУМКУ, сьогодні є найбільшими проблемами ЗСУ і для чого саме й кому був потрібний цей відверто «Жуковський» документ.
1. Перший і головний бич української армії сьогодні - це відсутність військового професіоналізму в багатьох ланках командного складу.
2. Відсторонення хабарників, злодіїв і тих, кого у військах називають «мясниками» - це один з підпунктів встановлення і відновлення порядку.
3.Відсутність комісаціі воїнів, котрі на передку отримали серйозні поранення, важкі контузії і навіть ампутації. Вони не можуть повноцінно виконувати свої службові функції на війні, а штабних посад і посад у військкоматах на всіх не настарчишся.
4. Ті командири, які у найважчий час проведення АТО відвели свої підрозділи без наказу з позицій - врятували життя і собі і своїм підлеглим! Вони й донині продовжують займати керівні посади в ЗСУ. До всіх було знайдено індивідуальний підхід. Тому, заґратування таких керівників - це груба і тупа помилка, яку армія ще буде відхаркувати кров'ю.
5. Є хороші командири різних рівнів, накази яких виконують беззаперечно, подобається такий командир комусь чи ні. Цей командир завжди з солдатами, пропускає їх біди через себе, разом з ними ділить страждання і ризикує померти. Їх антиподами нині є безліч тих, хто намагається триматися подалі від лінії вогню, прагнучи звань, почестей, нагород. Але власне отримати він їх прагне не демонстрацією власних звитяг чи вмінь, а бездумним і безапеляційним виконанням чужих тупих наказів керівництва, нищенням рапортів незадоволених молодших офіцерів чи солдат або викиданням у світ власних некомпетентних наказів! Ні на що інше вони неспроможні, а навчатись мистецтву війни не бажають.
6. З четвертого пункту автоматично випливає пункт п'ятий: скажіть, ви багато бачили чи чули про відповідальність командирів через некомпетентні чи волюнтаристські накази та самодурство яких загинули сотні, а то й тисячі бійців?! І я не чув. Бо як можуть відповідати перед Законом військові, коли через бездіяльність Верховного Головнокомандувача, якого багато місяців кращі розвідки світу попереджали про війну, але який до неї не готувався, загинули десятки тисяч військових і наразі неполічена кількість цивільних?!!
7. Коли спецназ використовують для лобових атак, коли командирів і водіїв БМП кидають в піхоту, коли йдуть на позиції без розвідки і займають позиції без попереднього розмінування - це провина КОГО?!! Коли, щоб уникнути відповідальності, заднім числом переписують бойові розпорядження, за це має відповідати ХТО?!! Коли командування батальйонів чи бригад навіть точно не знає на яких саме позиціях їх підрозділи, бо ніколи там не бувало - це провина чия?!!
8. Саме через сукупність всіх цих обставин і виникає така страшна річ, як ДЕМОРАЛІЗАЦІЯ війська. Солдати, які вже побували в бувальцях, лише розповідають молодим про істинний стан речей, а ті, своєю чергою, не поспішають до нагородних списків. Включається інстинкт виживання і самопорятунку. І це не дивує. Знаєте, це як у цивільнім житті - коли начальник до тебе по-людськи ставиться, то ти поспішаєш на роботу, гарно працюєш, готовий трудитись і в суботу, і в неділю. Якщо ж до тебе ставляться як до бездумного осла - то у відповідь вмикається впертість і небажання виконувати команди з під палиці!
9. Законодавчий промах. В період військового стану скасувати принцип рівності усіх перед Законом?!! Адже тепер військовим вину пом'якшувати не можна,, правильно? Отже, злодії і вбивці стоятимуть вище військових, адже до них цей принцип не застосовують!
10. Сьогодні військовий на «нулях» і так майже не захищений юридично - тому прийняття цього антимотиваційного Закону аж ніяк не покращує його становища і не укріплює позиції керівників в армії. Бо постійна погроза жорстоким покаранням за будь-яку провину, справжню чи вигадану, може викликати нестримну спокусу вирішити всі конфліктні питання раз і назавжди. Прямо на місці. А це серйозна небезпека протистояння, яке за наявності зброї на руках може закінчитись бідою. Часто люди відмовляються виконувати тупий наказ, бо бачать, що внаслідок його виконання вони всі банально загинуть, так і не завдавши ворогові втрат. І при цім говорити, що вони зможуть потім його оскаржити - це не дуже мудро. Бо оскаржувати його вже просто не буде кому.
11. Санкції за «СЗЧ, дезертирство, відмову виконувати наказ чи діяти зброєю» сьогодні і так досить потужні - від 5 до 10 років ув'язнення. А те, що цивільні суди дають найм'якші вироки, аж ніяк не є свідченням того, що ці вироки не можна пом'якшувати в залежності від обставин події. Це свідчить лише про відсутність військової юстиції і все.
Станом на сьогодні командування ЗСУ хоче примусити через силовий тиск, волюнтаризм і відсутність альтернативи цивільні суди давати порушникам максимальні терміни, що викличе не тільки обурення у військовослужбовців та всієї армії, а й обурення в самому суспільстві. А саме це дасть змогу справжнім натхненникам цього Закону зробити крайнім Валерія Залужного, чий авторитет і так вже внаслідок його активної діяльності в цій царині суттєво похитнувся. Бо кожен має робити своє: військові - планувати військові операцііі, юристи - вдосконалювати Законодавство, а політики - плести інтриги й нищити чужі рейтинги. Було б надзвичайно тактично грамотно, якби Зеленський цього закону… не підписав, убивши відразу двох зайців - піднявши власний імідж в очах сотень тисяч бійців і одночасно опустивши рейтинг заслуженого і достойного військового. Поживемо - побачимо…
Микола САВЕЛЬЄВ, стрілець 103 бригади ТРО, позивний «Волоцюга»,
на момент написання - на лікуванні у госпіталі (останні слова в підписі написав навмисно, щоб зняти можливу відповідальність з своїх безпосередніх командирів, котрих обовязково хтось з обуреного начальства запитає: «А хто це у вас там такий мудрий в бригаді знайшовся?»)
.
Я не військовий. Не експерт. Не аналітик-аматор.
Проте, дозволю собі висловити свою, глибоко суб'єктивну, думку про законопроєкт, який підірвав країну, √8271 "Про кримінальну відповідальність військовослужбовців..."
Отже: для мене, на десятому місяці повномасштабного вторгнення, світ чорно-білий. Без півтонів. Перепрошую.
Тому: якщо будь-який законопроєкт сфабрикували "слуги" (тим паче, якщо один з його авторів - депутатка Безумна) - моя думка однозначна.
Цей законопроєкт немає права на реалізацію. З однієї простої причини: все, що виходить із узагальненого "дев'яносто п'ятого кварталу", за визначенням, не може бути правильним та корисним.
Усе написане вру-шними клерками, під диктовку колективного зеленського-єрмака-арахамії, може завдати лише шкоди державі Україні.
Тим паче, у тій сфері, до якої цей пересувний цирк не має жодного стосунку - тобто у військовій. І тим паче, під час війни (практично Третьої Світової.)
На цім свій надсуб'єктивний аналіз закінчив.
~~~~~~
PS. І так, навіть якщо його, з якихось міркувань, підтримав шанований мною Головнокомандувач. Навіть у цім разі, уявіть собі. Моя думка незмінна.
.
.
Знимка © Agence France-Presse
Пример- сказали бойцам стоять насмерть.
Ситуация выглядит например так.
1.Они погибнут, но позиции будут заняты.
Глупо
2. К ним идёт подкрепление, они должны удержать позиции.
3. Удерживают позиции, для отступления и спасения основных сил.
1 вариант- даже если они покинули боевые позиции, должно быть осужденно высшее командование, которое курировало это решение.
2-3 вариант согласен, но тоже должен рассматриваться вариант, как быстро принимались решения, скорость имеет важную составляющую в победе ситуаций.
То бишь, опять должно быть также осужденно командование курировавшее эти решение.
Оцей аналіз до... Українці нічого не зробили, доведено Сєньою КуляВЛоб, то мразота розпоясалась: до війни проштовхувала дичину, то тепер будуть робити ще більшу х...
гуляв , а зелені дотягують те що ще не розтягли Як кажуть "остатки розкоші"