Україна потребує не лише відбудови, але й створення нової культури, - Ткаченко
Українці хочуть бачити не тільки відбудову України, але й Україну, яка створює нове про культуру.
Як передає Цензор.НЕТ із посиланням на Укрінформ, про це заявив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко на дискусійній панелі в Українському домі у швейцарському Давосі.
"Ми продовжуємо жити, тому важливо думати про майбутнє після перемоги. Без сумніву, цінності нашої культури необхідні, тому що ми хочемо бачити не тільки відбудову України, але й Україну, яка розвиває щось нове – і це нове про культуру, де ми можемо жити в гармонії та мирі. Тому культурній сфері і для архітекторів важливо показати найкращий приклад того, як ми бачимо культуру України", - сказав він.
Ткаченко також зауважив, що війна відкрила нові можливості, одна з яких це просування української культури за кордон та розвиток різних видів співпраці, що дозволяє людям зрозуміти, наскільки багатою є українська спадщина і чому важливо захищати її в часи війни.
лише трішки менше,як Ареситович з "збитою Українською ППО ракетою " у Дніпрі.
Гімн - не такий
Герб - не такий.
Конституція - не така.
Культура - не така.
Може просто країна не та?
https://patrioty.org.ua/all/2022-08-22.html понеділок, 22 серпень 2022
Просто мєрзость малороська.
Ткаченко у цьому виразі демонструє свою тупість у розумінні термінології.
1) Цей взагалі-то "руссмірець" думає ,що чиновники "від культури" хоч якось можуть впливати на нематеральне ,тобто "культуру"
2) саме бачення КУЛЬТУРИ "чиновничою пи..добратією"("ми") Україна МАЛА ДЕСЬ.
3) бачення культури. Хтось пояснить ,що це за "чудо" ?
18 січень 2019 р. ·
Українці наразі діляться на тих, хто заслужив державу, і на тих хто ще не доріс до неї.
І головна ознака других це більша нетерпимість до своїх ніж до кремлівського ворога.
Ми не уявляємо чекіську матрицю планів на Україну.
Вона розрахована на десятиліття і складається з сотень напрямків впливу і тиску, протистояти яким прийдеться з тим, що вже є.
Але деякі інфантильні та примхливі добрі громадяни в упор не бачать досягнень і не вміють цінувати зусилля інших з руйнування тої матриці.
Євроінтеграція?
Само ж собою все, хто єзділ тот і єздіт.
Армія?
Генерали ж в окопах нє сідят (хоча давно вже бувають і в окопах).
Нафтогаз зліз з газпромовської голки?
Так газ дорогой, нєсправєдліво.
Ріст економіки на 2%?
Це ж мало, не 180.
Захист української мови?
А ми радіо нє слушаєм.
Інвестори, нові підприємства?
То всьо картінкі.
Томос?
"Нарік" же важнєє.
Ріст резервів?
Долар же нє по 8.
Рекордні врожаї?
Корупція.
200 млрд на оборону?
Корупція.
Децентралізація, дороги?
Корупція.
Баланс торгівлі з ЄС?
Корупція.
Реформи, прозорість?
Корупція.
При чому нічого не пропонується для вирішення проблем, крім великомудрого "Нада, чтоби..." (доллар по 8, всє сталі чєснимі, сєл Ахмєтов, газ безкоштовно, ріст економіки 190%, чесні суди, презідєнт слуга народа, зємля крєстьянам, мір народам) - до безкінечності.
І це ще без урахування совків, саботажників та вати.
Це і є прояв невдячного менталітету безвольних невдах, який раз за разом моделює українську поразку і приводить сюди "ідеальних" чужинців на зміну "неідеальним" своїм.
Маємо розірвати нарешті це порочне коло.
Культуру справді треба модернізувати, позбутись нав'язаної шароварщини та недалекості. Розвинути до рівня великих культур типу японської чи корейської і зробити брендом щоб молодь інших країн сама з радістю її споживала та вчила (доповню російська культура насправді не велика, а карликова бо все пізнається в порівнянні).
Так ось треба конвеєр по виготовленню українських новел, їх адаптації в комікси-вебки, після чого екранізації в анімацію, та на кінець створення на їх основі фільмів і серіалів спільно з топовими кіностудіями. +Треба наших ідолів на любий смак, щоб кожен рік на сцену виходило хоча б пару нових груп, но не таких як у нас звикли, а з десятком учасників чи учасниць в кожній. І на основі всього цього ще плюс галузь по виготовленню мерчу.
З іншої сторони коли про створення нової культури говорить автор плагіату всім відомого жесту (в шоколадний та куньку) то це зашквар епічних масштабів.