Українські громадські діячі пропонують своє бачення сталого миру після перемоги
Представники українського громадянського суспільства в рамках Мюнхенської безпекової конференції представили Маніфест сталого миру "Світ після нашої перемоги".
Як повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на НВ, документ містить візію повоєнного устрою та покарання країни-агресорки.
Зазначається, що маніфест став результатом кількамісячної роботи 24 українських публічних інтелектуалів та громадських діячів, які спробували "окреслити рамки української перемоги". Автори вже долучили до ініціативи ще 50 підписантів - українських військових, політиків, науковців тощо.
Документ має дві частини: "Відповідальність за війну" та "Забезпечення сталого миру".
"Ми не знаємо, скільки триватиме війна. Однак одна річ є певною: кожен день наближає її до кінця. Настав час Україні та світові відповісти на запитання, яким буде цей кінець війни. Ми це робимо, бо світ загубився у застарілих концепціях, а в РФ нема опозиційних сил, які би запропонували картину майбутнього", - йдеться у передмові маніфесту.
Автори переконані, що "українська перемога не буде повною, якщо не відбудеться внутрішньої трансформації Росії", але це можливо лише під міжнародним тиском.
Передусім, агресор має понести відповідальність за війну (злочинці покарані, матеріальні збитки відшкодовані, втрати максимально компенсовані). РФ необхідно виключити з Ради Безпеки ООН.
Україна має право не лише вимагати правосуддя за вчинені росіянами злочини, а також отримати чіткі гарантії сталого миру в майбутньому. Передусім - увійти до Європейського союзу та НАТО.
"Західні суспільства мають позбутися століттями плеканих Росією стереотипів про російську велич, які потурали її імперській агресії та її колоніальній політиці щодо сусідніх країн.
Росія повинна привести свій конституційний лад, суспільний устрій та політику до сучасних норм. Розвінчання концепції "русского міра" створить умови для подальшої трансформації суспільної свідомості для деколонізації країни.
Процес "дерашизації" мусить початись від подолання імперської історичної пам’яті, тобто відмови РФ від ідей історичної виключності Росії як окремої цивілізації, зверхності та територіальних претензій до сусідніх країн.
Світова спільнота має вимагати демілітаризації та денуклеаризації РФ для зменшення ризиків майбутньої агресії.
Відмова від російських енергоносіїв позбавить РФ можливості застосувати їх як зброю, а з іншого боку, прискорить перехід на зелену енергетику", - вказується в маніфесті.
Кожна дія має смисл, якщо вона доцільна. Мантру "злочинці покарані" повторюють дуже часто, як правило, не задумуючись, для досягнення якої цілі може бути застосований цей засіб.
І які побічні наслідки будуть мати і ВЖЕ МАЮТЬ подібні пропозиції.
- Чи були покарані злочинці з гітлерівського режиму? - Так.
- Чи зупинив злочинців путінського режиму цей факт чи їхні знання про нього? - Ні: Путін і його банда знали про те, як закінчив Гітлер і його режим, однак ні самі факти, ні знання нових злочинців про покарання старих злочинців не зупинили нових злочинців, не утримали їх від скоєння злочинів, про які вони цілком свідомо заявили: "Можем повторить" (і таки почали повторювати).
Отже, ті люди, які пропонують, що має бути "злочинці покарані", яким чином можуть узгодити ці факти - цей контрприклад до їхніх теорій - зі своїми теоріями?
Чи це не теорії і не міркування, а танці з бубнами?
Однак вимога покарати злочинців, то може бути саме тим фактором, який ЗАОХОЧУЄ ЗЛОЧИНЦІВ ПРОДОВЖУВАТИ ВІЙНУ,
причому ЦЕЙ ФАКТОР ДО ПОЧАТКОВОГО МОТИВУ злочинців ЗАГАРБАТИ ЧУЖЕ (1)
ДОДАЄ ще НОВИЙ МОТИВ - ЗАХИСТИТИ СЕБЕ ВІД ПОКАРАННЯ ЗА ВЖЕ ВЧИНЕНІ НИМИ ЗЛОЧИНИ (2).
ОКРІМ ТОГО, якщо фактор (1) і такі мотиви (загарбати чуже) більшістю людей (в т.ч. у країнах-агресорах) вважаються несправедливими і протиправними, засуджуються і не підтримуються,
то фактор і мотив (2) (захистити себе) більшістю людей вважаються справедливими, правомірними, не засуджуються, і викликають співчуття і підтримку.