Як переселенцям отримати юридичну допомогу
Якщо людина загубила документи, не дочекалася виплат від держави чи має інші проблеми, спричинені війною.
Міжнародна організація IREX в Україні та благодійний фонд "Стабілізейшен Суппорт Сервісез" у рамках програми "Єднання заради дії" надають переселенцям безоплатні юридичні консультації. Роз’яснюємо, як можна звернутися по допомогу і отримати фаховий супровід аж до розв’язання проблеми.
Люди, які мусили переселитися через війну, одночасно стикаються з багатьма проблемами. Отримавши непростий досвід життя в небезпеці та евакуації, вони далеко не завжди мають сили й можливості розбиратися з оформленням довідок, пошуком потрібних організацій і підготовкою документів. Самі ж працівники державних установ часто не встигають відстежити всі зміни в законодавстві або не мають часу займатися повним супроводом такого клієнта.
З якими питаннями можна звернутися до юристів по консультацію?
По консультацію до юристів програми "Єднання заради дії" можна звернутися з запитами, які стосуються налагодження нормального життя після переїзду з окупованої території, зони бойових дій та інших небезпечних місць.
Наприклад, переселенців проконсультують:
- як оформити довідку внутрішньо переміщеної особи (ВПО);
- як отримати чи відновили соціальні виплати;
- як відновити загублені документи;
- як отримати компенсацію за знищене або пошкоджене житло;
- які у переселенців є права щодо освіти, житла, праці тощо.
За спостереженням правників проєкту, найбільше запитів — про оформлення та нарахування соціальних виплат. У Закарпатській області часто запитують про виїзд за кордон: чи можна виїздити за внутрішнім паспортом, як виїхати, якщо була заборгованість, і виконавча служба заборонила покидати країну, які документи потрібні на неповнолітніх дітей тощо. Часто звертаються і щодо втрачених або відсутніх документів. Наприклад, зі звільнених територій Харківщини та Херсонщини надходили запити, як отримати свідоцтва про народження і смерть людей, які народилися чи померли під час окупації.
Також багато запитань пов’язані з трудовими правами: щодо отримання зарплат, простою, звільнення, поновлення на роботі на деокупованій території.
Яку саме допомогу можна отримати?
Юристи відповідають на запитання, пояснюють, куди звертатися для розв’язання певних проблем, дають потрібні контакти. Крім того, вони можуть допомогти написати заяви, звернення, запити.
Юристка програми "Єднання заради дії" Оксана Савицька пояснює:
"Юристи готують ці документи з посиланням на норми законодавства. Люди, які звертаються, та й посадовці, які тих людей приймають, знають законодавство далеко не завжди. Коли заява підготовлена якісно, з посиланням на норми закону, це значно пришвидшує вирішення будь-якого питання".
Після цього юристи залишаються на зв’язку з людиною, аж поки вона не розв’яже свою проблему і не досягне мети.
Чи можна прийти до юриста в офіс?
Проєкт із юридичної підтримки ВПО діє у 15 регіонах України, однак фізичних офісів у нього немає. Юристи спілкуються з переселенцями дистанційно, телефоном чи інтернетом, але за потреби можуть виїхати до клієнта або супроводити людину в певну установу. Оксана Савицька зазначає, що здебільшого за допомогою звертаються переселенці, які зараз живуть у регіонах України, віддалених від зони бойових дій.
Чи можуть юристи проєкту допомогти зі зверненням до суду?
Ні, проєкт передбачає тільки первинну правову допомогу. Якщо людині потрібна допомога в суді, юристи інформують її, що вона має право на адвоката від держави. Наприклад, у Волинській області до юристки звернувся чоловік без документів.
"У нього є тільки паспорт громадянина радянського союзу, який він не змінив свого часу на український. Тепер без паспорта він не може отримати соціальні виплати, довідку переселенця, гуманітарну допомогу тощо. Юристка, яка є також адвокаткою, захотіла безоплатно допомогти цьому чоловікові в суді. Вона збирає документи, щоб підготувати позов, встановити громадянство та допомогти йому отримати паспорт", — розповіла Оксана Савицька.
Скільком людям вже допомогли юристи проєкту?
В середньому один фахівець надає 50 консультацій на місяць. Загалом за три місяці — від жовтня до грудня 2022 року — юридичну допомогу отримали понад півтори тисячі людей.
Які складні ситуації фахівці допомогли розв’язати?
З початком опалювального сезону люди почали звертатися з питаннями про оплату комунальних послуг на окупованих територіях.
Будинок однієї жінки був зруйнований під час бойових дій, вона переїхала на вільну територію, але й далі отримує платіжки за газ — накопичується борг. Юристи допомогли жінці підготувати звернення до постачальника, порадили додати фотографії зруйнованого будинку як доказ, що він зруйнований, і довідку ВПО, яка свідчить, що переселенка не живе в тому будинку. Згодом жінка повідомила, що постачальник усе врахував, зробив перерахунок і припинив нараховувати плату за комунальні послуги.
Інше звернення стосувалося повірки лічильника: настав час робити цю процедуру, але людини немає вдома, тому вона не може дати службам доступ до лічильника. Юристи підготували роз’яснення, зробили витяги з урядових постанов, де написано, що на час воєнного стану всі лічильники є дійсними, навіть якщо сплив термін повірки.
"Ми роз’яснюємо працівникам самих установ норми закону, про які вони не знали. І показуємо, що вони через свою необізнаність порушують права людей", — уточнює Оксана Савицька.
Ще одна історія — з Херсонщини. Перед повномасштабним вторгненням дівчина вийшла заміж і планувала змінити прізвище, тож у паспорті їй поставили відмітку, що його треба замінити. Це треба було зробити протягом місяця, але дівчина не встигла до початку бойових дій отримати новий паспорт. В окупації вона народила дитину, а коли бої навколо посилилися, змогла виїхати з дитиною на вільну територію. У Кривому Розі звернулася до органу реєстрації актів цивільного стану, щоб отримати свідоцтво про народження дитини. Їй відмовили, оскільки її паспорт недійсний, і скерували до міграційної служби. Однак там теж знизали плечима, повідомивши, що її паспорт був відправлений у Херсон. Як їй діяти далі, працівники міграційної служби не пояснили.
"Але наша юристка поспілкувалася з керівником міграційної служби району, з’ясувала підстави відмови, підготувала певні документи й аргументоване письмове звернення. Міграційна служба дослухалася й погодилася видати новий паспорт", — розповідає Оксана Савицька.
Ця історія тривала близько місяця і закінчилася добре: тепер дівчина має паспорт і може отримати всі довідки та виплати.
Що робити, якщо зареєструвалися як ВПО, але не отримали допомогу від держави?
За законом нарахування грошей має відбутися протягом 10 днів з моменту звернення. Юристи говорять, що хвилюватися потрібно, якщо грошей немає понад місяць. Тоді варто звернутися з письмовою заявою до управління соціального захисту.
"У нас є розроблений зразок заяви для таких випадків: там треба вказати особисті дані, свій ідентифікаційний код і номер довідки ВПО", — пояснює Оксана Савицька.
За три дні з моменту подачі заяви людині мають письмово відповісти, чому затримали виплати. Причини можуть бути різними: наприклад, людина отримувала виплати в одному регіоні, потім переїхала, й управлінням потрібно скомунікувати, щоб передати одне одному інформацію та уникнути подвійного нарахування.
"З нашого досвіду, така заява пришвидшує нарахування виплат. На людину звертають увагу в управлінні і з’ясовують, у чому проблема. Заява — це кращий інструмент, ніж дзвінок телефоном, бо на письмовий документ має бути письмова офіційна відповідь", — додає Оксана Савицька.
Що робити людині, яка загубила паспорт?
Треба повідомити про загублений паспорт до поліції, щоб ніхто інший не міг ним скористатися. Потім потрібно звернутися до Державної міграційної служби, незалежно від реєстрації місця проживання: де перебуваєш — там і отримуєш послугу. Далі все залежить від того, коли був виданий попередній паспорт. Якщо людина має також отриманий після 2014 року закордонний паспорт, відновити внутрішній — не проблема. Є база даних з усіма відомостями про людину, і протягом місяця вона отримає новий документ. Якщо ж закордонного паспорта немає, необхідно подати додаткові документи на підтвердження особи: пенсійне чи водійське посвідчення, студентський квиток тощо. Іноді можуть бути потрібні свідки (родичі), які можуть підтвердити дані людини, яка втратила документи.
Хто може бути законним представником переселеної неповнолітньої дитини?
Будь-хто з родичів. Одного разу до юристів звернулася жінка, яка разом із двома онуками переїхала з Донецької області на Закарпаття. Батька у дітей немає, а мати служить в армії. Місцеве управління соціального захисту відмовилося видавати довідки ВПО дітям, бо бабуся начебто не є їхньою законною представницею, і потрібні батьки.
"Юристка зробила витяг із постанови, підготувала звернення, пішла разом із бабусею до управління соцзахисту, роз’яснила все тамтешнім працівникам, і вони погодилися, що були неправі, й видали довідки ВПО дітям", — розповідає Оксана Савицька.
Із 14 років дитина може самостійно звернутися по довідку ВПО, але про це теж знають не всі представники установ.
Як отримати консультацію?
Потрібно заповнити онлайн-анкету, вказавши свої контакти й суть звернення. Після цього з вами зв’яжеться один із юристів проєкту, і ви зможете домовитися про зручний спосіб подальшого спілкування: телефоном, Вайбером чи Телеграмом, електронною поштою тощо.
