"Зеленському потрібно вийти з "бункера" до суспільства": політична психологиня Чуніхіна проаналізувала поведінку та відповіді президента на пресконференції

Віцепрезидентка Асоціації політичних психологів України Світлана Чуніхіна проаналізувала поведінку та відповіді президента Володимира Зеленського на підсумковій пресконференції, яка пройшла 19 грудня.
Результати її аналізу опублікував Forbes Україна, передає Цензор.НЕТ.
"Якщо проаналізувати стиль комунікації президента, наприклад, в його Telegram-каналі, можна побачити, що останні пів року він ніби втратив адресата цієї комунікації. Ніби звітується, інформує, але незрозуміло, перед ким. Таке саме враження склалося і від пресконференції: було стійке відчуття, що він говорить не із суспільством. Такого звʼязку, який має бути у лідера із суспільством під час війни, не відчувалося.
Всі звернули увагу на "самотність" президента. Він дійсно самотній. Вчора я нарешті зрозуміла, про що йшлося в статті Саймона Шустера у виданні Time: ніхто так не вірить у перемогу, як Зеленський. Він дійсно перебуває у стані "ніхто, крім мене", - зазаначила Чуніхіна.
"Поставимо собі запитання: на кого опирається наразі Зеленський, хто його команда? Чи можна відповісти, що команда президента – все суспільство або ж Збройні сили України, партія "Слуга народу"? Ні, нічого з переліченого.
Команда президента – п’ять–шість осіб, його найближче оточення, яке він боїться втратити, тому що в такому випадку залишиться один.
Це дуже яскраво проявилося у відповідях на запитання про ефективність роботи парламенту, уряду, боротьбу з корупцією у владі. У нього це викликає сильну тривогу, ніби в нього заберуть чи хочуть забрати останню опору", - додала вона.
"Ухвалення рішень під час війни в принципі не передбачає широкого залучення людей – треба дуже ретельно відбирати тих, хто з тобою заходить у стратегічну кімнату й допущений до ухвалення рішення.
Однак Зеленський десь проґавив момент, коли повністю обірвав звʼязок із суспільством. Але навіть якщо суспільство не приймає стратегічно важливих рішень, це не означає, що більше не потрібно з ним комунікувати. З певних питань треба дослухатися до суспільної думки.
Але навіть не в цьому проблема. А в тому, що стійкість суспільства під час війни великою мірою тримається на стосунках із лідером. А Зеленський ними знехтував, перестав докладати зусиль, щоб плекати цей зв’язок.
Можна сказати, що це його провина, а можна – що це його біда: він не готував себе бути очільником країни, а країни у війні, яка відбувається із суттєво сильнішим противником, і поготів.
Радше в нього не вистачає на все сил. На що ж їх вистачає – сяк-так підтримувати надію у суспільства на те, що партнери не залишать нас без зовнішньої допомоги. Це все, на що він зараз спроможний", - констатувала Чуніхіна.
"Був момент, коли ситуація була принципово інакшою – весь 2022 рік. Але потім все повернулося до його природного стану. Вибудовувати належним чином комунікацію із суспільством – це важлива компетенція лідера, яку потрібно розвивати. Це один із каналів політичного впливу, і причому основний.
У Зеленського цієї навички не було, і він її не встиг здобути. Не впевнена, що він до цього докладав зусиль. До того ж Зеленський – людина, яка залежить від схвалення. Але головне не в цьому, а чи можна це виправити. Адже воювати без західної зброї – пів біди, а ось воювати без лідера – це вже зовсім негарно.
Суспільство потрібно вести, особливо під час війни. Це у мирний час керованість суспільства може триматися на різних "рутинах", а у війні "рутин" немає. Керованість забезпечується лише лідером.
Чи можливо повернути Зеленського до виконання функції лідера країни? Це те, про що я думаю зі вчорашнього дня", - додала вона.
"Ключова проблема зараз – мобілізація. Суспільство почало пручатися, психологічного ресурсу бракує, потрібно застосовувати якісь додаткові механізми: примус, переконання, мотивацію. І це завдання президента – вести діалог із суспільством на важливі теми. А якщо це питання життя і смерті, то й поготів.
На пресконференції Зеленський зауважив, що військові його мають переконати, що потрібно мобілізувати додатково 500 000 осіб. Це лукавство. Будь-кому очевидно без зайвих переконань, що фронту потрібні люди. Це президенту належить переконати суспільство, щоб за ним пішли, знову повірили йому.
А він до цього навіть близько не підійшов", - наголосила Чуніхіна.
"Все оточення, хто не належить до його референтної групи (з якою він зараз себе ідентифікує), для нього вороже. Він зайняв кругову оборону зараз. Зокрема від власного суспільства, представниками якого є українські журналісти. Він обороняється: від Росії, українських журналістів, західних скептиків. Він дійсно один проти всього світу.
Щодо зверхності у відповідях – Зеленський почувається недооціненим: я так багато всього роблю, а ви не цінуєте. Нещодавно вийшов фільм російського журналіста Андрія Захарова "Його війна" про Путіна, про те, як він розвʼязав війну на Донбасі у 2014 році. Мені здається, і Зеленський зараз почувається (хоч і в інакшому контексті) так, наче це його війна. І це проблема. Адже це не його війна, а України та українського народу", - констатувала вона.
Аналізуючи відповідь Зеленського на запитання щодо заяв "слуги народу" Марʼяни Безуглої стосовно Валерія Залужного, Чуніхіна зазначила: "Це був один із кричущих моментів цієї пресконференції, який не можна толерувати. Запитання ж стосувалося неприйнятної поведінки Безуглої, а Зеленський скористався приводом, щоб принизити Залужного. Це було маніпулятивне приниження. Очевидно, стосунки дуже непрості.
Проблема в тому, як це все можна налагодити. Погоджуся зі своїми колегами – Зеленський вигорів. Якщо це так, у нього просто немає сил бути чемним, лагодити зламане, адекватно сприймати критику, приймати складні рішення. На це все потрібні колосальні душевні ресурси. В нього їх немає".
Також вона дала свої поради Зеленському та його команді: "Дві речі – розширити коло людей, на яких він може опиратися, та змінити стиль прийняття рішень.
Передусім треба позбавлятися пасивно-захисної стратегії, нарощувати коло соратників всередині українського суспільства. Пропрацювати реакцію на незгоду. Це робота команди – робити так, щоб він чув щось для себе неприємне, і це його потім не руйнувало, а навпаки – мобілізувало на адекватні дії.
Зеленському потрібно вийти з "бункера". Що робить бункер з президентом, ми можемо побачити на прикладі Путіна. Монополія на ухвалення рішень – це недобре".
Всі вони служили януковичу, захарченку, сивковичу, тедєєву.
Усі ці татарові, ермаки, гетьманцеві, подоляки тощо, всі вони помічники регіоналів перерахованих.
Хто повірить що в їхніх головах, щось змінилося? А взагалі все це, гугняне скиглення чоловічка, що боїться змін ставлення народу до нього.
Черчель закінчив військове училище, воював, потрапив у полон, втік із полону, і не бігав голий по сцені, не ховався в Берліні в рейху, як З.В.А в Москві, коли точилися бої на Донбасі, АТО.
https://www.youtube.com/watch?v=KKlibP199bg Ну я не тряпка якась.
https://www.youtube.com/watch?v=_KupRpcscIU Я ж не лох
https://www.youtube.com/watch?v=KKlibP199bg
наш бубочка всем угодил
Зеленський вилетів у Франкфурт (Германія), де на орендованій яхті, під посиленою охороною, зустрічається з Бакановим
15.12.2023
Зеленський в Германії обговорював з Бакановим призначення того послом в одну з країн Європи.
16.12.2023
Зеленський відмовив Баканову в питанні влаштування на дипломатичну службу. Питання про призначення посла в Велику Британію вирішене на користь Рєзнікова.
17.12.2023
Роман Абрамович зустрівся в Стамбулі з Давидом Арахамією. Подробиці нам невідомі.
https://timeze2019.blogspot.com/p/tze.html
от би зеленського з путіним зачинити в одному бункері, обісралися б від страху одне перед одним би.
Щоб не заважав...щоб не руйнував довіру у Західних партнерів до України та довіру народу до влади...
З кожним днем влада робить кроки які кидають нас у прірву. Кроки влади стають неадекватними та смертельно небезпечними.
В кращому випадку, Зеленському потрібно лікуватися у психіатра. А радників необхідно судити.
Я говорю це повністю серйозно. Те що роблять та говорять в офісі президента не піддається здоровому глузду. З нас сміється і плаче одночасно вже весь світ.
Это их хлеб, их работа, их деньги.
Имеет ли то, что они пишут и говорят, отношение к реальности - не важно.
нах его
Стефанчук - наш президент
Чим раніше то відбудеться тим більше буде толку, скорше запрацює промисловість, почнуть саджати крадіїв, меньше стане гинути українців ( до речі Зеленський саме в загибелі посприяв багато) і нарешті з'явиться віра.