Узбекистан де-факто приєднався до фінансових санкцій проти Росії
Влада Узбекистану вирішила де-факто приєднатися до фінансових санкцій Заходу проти Росії, фігурантами яких на початок 2024 року стали понад 11 тисяч громадян і компаній.
Так, парламент Узбекистану в першому читанні ухвалив законопроєкт, який заборонить банківські операції в країні для підсанкційних фізичних і юридичних осіб, передає Цензор.НЕТ з посиланням на Економічну правду.
Цей законопроєкт запропонували через ризики застосування вторинних санкцій щодо Узбекистану - заходів за порушення санкційного режиму, пояснила пресслужба Мажлісу (парламенту країни).
Законопроєкт, який готували з урахуванням досвіду Чехії, Латвії та Естонії, що приєдналися до санкцій, наділяє додатковими повноваженнями Центробанк країни.
Законопроєкт потрібен для "підвищення ефективності системи санкційного комплаєнсу в банківському секторі", заявили в Мажлісі.
Зазначається, що Узбекистан, який став одним із хабів так званого "паралельного імпорту" в Росію і одним із головних напрямків "карткового туризму" російських громадян, у перший рік великої війни прийняв понад 300 тисяч росіян, з яких 60 тисяч відкрили банківські рахунки.
При цьому обсяг грошових переказів із РФ до Узбекистану підскочив на 160%, до рекордних 14,5 млрд дол (за 2022 рік), а російські підприємці стали рекордсменами за кількістю відкритих у країні компаній.
Але після неодноразових візитів до Середньої Азії посадовців з ЄС і США банки Узбекистану посилили умови для росіян.
"Фактично законопроєкт, який ухвалюють, лише закріпить практику, що вже склалася: банки в Узбекистані вже не проводять транзакцій із санкційними особами", - заявив керівник практики "Санкційне право і комплаєнс" АБ КІАП Денис Примаков.
Адвокат і керуючий партнер МКА "Аронов і Партнери" Олександр Аронов додав, що останнім часом усі платежі між Росією та Узбекистаном погано здійснюються.
"Практично їх неможливо проводити. Це пов'язано із запровадженими санкціями і побоюваннями щодо застосування вторинних санкцій", - резюмував він.
Ці заводи перебувають під санкціями, але при цьому вони купують бавовну у компанії, офіс якої розташований у Варшаві, з'ясувала ВВС.
Військові заводи використовують її, по-перше, для виготовлення одного з видів пороху - для цього бавовняну целюлозу спеціальним чином обробляють, щоб отримати нітроцелюлозу, з якої вже і роблять порох. По-друге, целюлозу використовують у виробництві зарядів до танкових снарядів.
Целюлоза внесена до санкційних списків Європейського Союзу - цей товар можна ввозити до Росії тільки в тому випадку, якщо він не призначений для воєнних потреб.
Узбекистан є основним постачальником сировини, необхідної для виготовлення порохів.
МИД России вызвал посла Узбекистана Ботиржона Асадова и выразил ему протест из-за высказываний ректора Университета журналистики и массовых коммуникаций Узбекистана о жителях страны, не владеющих узбекским языком.
«Но наш язык они, кстати, за 40−60 лет не выучили. Как утверждал Карл Маркс, это вроде бы ему принадлежит или говорят, что ему принадлежит. Язык страны, где он живет, не знает два человека. Первый - это оккупант, который оккупировал, но, видимо, в сознании многих людей они оккупанты. Второй - это идиот, то есть человек, не могущий думать, мыслить или читать. Поэтому пускай они сами для себя [решат]: они оккупанты или идиоты. Пускай не обижаются», - заявил Кудратходжаев.