Узбекистан де-факто присоединился к финансовым санкциям против России
Власти Узбекистана решили де-факто присоединиться к финансовым санкциям Запада против России, фигурантами которых к началу 2024 года стали более 11 тысяч граждан и компаний.
В частности, парламент Узбекистана в первом чтении принял законопроект, запретящий банковские операции в стране для подсанкционных физических и юридических лиц, передает Цензор.НЕТ со ссылкой на Экономическую правду.
Этот законопроект предложили из-за рисков применения вторичных санкций в отношении Узбекистана - мер за нарушение санкционного режима, пояснила пресс-служба Мажлиса (парламента страны).
Законопроект, который готовили с учетом опыта Чехии, Латвии и Эстонии, присоединившихся к санкциям, наделяет дополнительными полномочиями Центробанк страны.
Законопроект нужен для "повышения эффективности системы санкционного комплаенса в банковском секторе", заявили в Мажлисе.
Отмечается, что Узбекистан, который стал одним из хабов так называемого "параллельного импорта" в Россию и одним из главных направлений "карточного туризма" российских граждан, в первый год большой войны принял более 300 тысяч россиян, из которых 60 тысяч открыли банковские счета.
При этом объем денежных переводов из РФ в Узбекистан подскочил на 160%, до рекордных 14,5 млрд долл (за 2022 год), а российские предприниматели стали рекордсменами по количеству открытых в стране компаний.
Но после неоднократных визитов в Среднюю Азию чиновников из ЕС и США банки Узбекистана ужесточили условия для россиян.
"Фактически принимаемый законопроект лишь закрепит уже сложившуюся практику: банки в Узбекистане уже не проводят транзакции с санкционными лицами", - заявил руководитель практики "Санкционное право и комплаенс" АБ КИАП Денис Примаков.
Адвокат и управляющий партнер МКА "Аронов и Партнеры" Александр Аронов добавил, что в последнее время все платежи между Россией и Узбекистаном плохо осуществляются.
"Практически их невозможно проводить. Это связано с введенными санкциями и опасениями относительно применения вторичных санкций", - резюмировал он.
Ці заводи перебувають під санкціями, але при цьому вони купують бавовну у компанії, офіс якої розташований у Варшаві, з'ясувала ВВС.
Військові заводи використовують її, по-перше, для виготовлення одного з видів пороху - для цього бавовняну целюлозу спеціальним чином обробляють, щоб отримати нітроцелюлозу, з якої вже і роблять порох. По-друге, целюлозу використовують у виробництві зарядів до танкових снарядів.
Целюлоза внесена до санкційних списків Європейського Союзу - цей товар можна ввозити до Росії тільки в тому випадку, якщо він не призначений для воєнних потреб.
Узбекистан є основним постачальником сировини, необхідної для виготовлення порохів.
ВВС теж ознайомилася із закупівлями Казанського порохового заводу. Узбекистанську сировину Казанський пороховий завод купує безпосередньо як мінімум з 2019 року - за даними Import Genius, у 2019 році завод закупив 48 тонн бавовняної целюлози за 60 тисяч доларів.
Після початку повномасштабної війни завод розширив виробництво - це випливає з того, що завод щонайменше двічі оголошував про новий набір співробітників у серпні 2022 року і в грудні 2023-го.
Зросли і поставки необхідної сировини. 2022 року та на початку 2023-го завод закупив у Ферганського хімічного заводу 1225 тонн бавовняної целюлози на 2,1 млн доларів - це майже у 25 разів більше, ніж у 2019 році.
Ферганський завод постачав бавовняну целюлозу й на інші російські порохові заводи. Згідно з даними Import Genius, у 2022 році 26 тонн вирушили на Пермський пороховий завод за 48 тисяч доларів, а в 2023 році 79 тонн за 140 тисяч доларів через посередника поставили в Алексин, де розташований Алексинський хімічний комбінат, який також займається виробництвом пороху.
Загалом, за даними спільного розслідування видань "Важные истории", Vlast.Kz та OCCRP, за 2023 рік завод поставив до Росії 2,7 тис. тонн бавовняної целюлози на майже 5 млн доларів. З них 2,2 млн припадає на постачання пороховим заводам, решта вирушила фірмам-посередникам, які в минулому також постачали сировину на російські оборонні заводи.
У того ж постачальника купувала бавовняну целюлозу і російська "Ярспецпостачання" - за 2022 рік фірма закупила 139 тонн бавовняної целюлози і відправила їх також у Котовськ Тамбовської області.
"Ярспецпостачання" - не єдина фірма, через яку Тамбовський пороховий завод може закуповувати бавовняну целюлозу. ВВС знайшла як мінімум три поставки в Котовськ від ТОВ "Фенікс" - фірма закупила 63 тонни у BAXTTEKS-FARM.
Усього, за даними спільного розслідування видань "Важные истории", Vlast.Kz та OCCRP, у 2022 році фірми з Узбекистану поставили в Росію бавовняної целюлози на 5 млн доларів. А за перші дев'ять місяців 2023 року - вже на 8,7 млн доларів. На поставки з Узбекистану, як з'ясували журналісти-розслідувачі, припадає понад половина російського імпорту цієї сировини. Частину, що залишилася, постачають із Казахстану.
Ну так це удар в псину, чи ні? )
МИД России вызвал посла Узбекистана Ботиржона Асадова и выразил ему протест из-за высказываний ректора Университета журналистики и массовых коммуникаций Узбекистана о жителях страны, не владеющих узбекским языком.
«Но наш язык они, кстати, за 40−60 лет не выучили. Как утверждал Карл Маркс, это вроде бы ему принадлежит или говорят, что ему принадлежит. Язык страны, где он живет, не знает два человека. Первый - это оккупант, который оккупировал, но, видимо, в сознании многих людей они оккупанты. Второй - это идиот, то есть человек, не могущий думать, мыслить или читать. Поэтому пускай они сами для себя [решат]: они оккупанты или идиоты. Пускай не обижаются», - заявил Кудратходжаев.
https://t.me/readovkanews/63502
Лівану не стане