Колектив науково-медичного закладу, який ставить на ноги військових і цивільних, бореться проти своєї ліквідації Міністерством охорони здоров’я

"Ми боротимемося за свої Конституційні права та права наших пацієнтів!"

Таку заяву зробив Роман Климовицький, директор Науково-дослідного інституту травматології та ортопедії, який зненацька вирішив ліквідувати міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. А виконувач обовʼязків ректора Інституту Майя Єрмолаєва беззаперечно підтримала міністра у цьому, відмовившись боротися за медзаклад.

Ліквідація таких установ, як НДІ ТО, за словами очільника установи, можлива лише наказом МОЗ, а в. о. ректора Єрмолаєва видала свій "наказ", яким ліквідує унікальний український інститут, що є найгрубішим порушенням законодавства України, і може бути оскаржено у суді. Як пояснив Климовицький, ідеться про унікальний колектив єдиного медичного закладу, який після початку війни 2014 року евакуювався із Донецька в Лиман, а потім в Кропивницький: "Лікарі та медичні сестри стали вимушеними переселенцями, переїжджаючи до Лимана, змогли взяти з собою лише одну сумку з особистими речами та документами…". Після непростих років на новому місці на підконтрольній території Донеччини інститут навесні 2022 року був перекинутий до Кропивницького.

"Указ міністр видав, але нам довелося самим шукати місце для розміщення клініки на 90 ліжок, транспорту, яким потрібно було перевозити обладнання, меблі, медикаменти, - розповів Роман Климовицький. - Ніхто приміщення нам не надав. Я дивом знайшов приватну клініку, яка погодилася надати в моє розпорядження в оренду 1000 метрів квадратних, де я розмістив 60 ліжок, оскільки більше просто не було".

Незважаючи на високі показники діяльності та присвоєну у 2022 році МОЗ найвищу акредитаційну категорію, у 2023 році до інституту приїхала перевірка Міністерства охорони здоров'я, яка визнала його роботу незадовільною.

А у квітні 2024 з’являється рішення "припинити діяльність інституту травматології та звільнити 122 співробітники". Звільнити практично всіх вимушених переселенців, людей, що залишилися без дому, рідних та близьких, підкреслює Роман Климовицький.

"У нас дуже професійні лікарі, у нас авторитетна клініка, зрештою, у нас бренд – ДОНЕЦЬКА ТРАВМАТОЛОГІЯ, ми маємо досвід оперувати шахтарів та металургів, а тепер ще й військових, ми хочемо і вміємо працювати, просто допоможіть нам не словами, а ділом!" - підкреслює директор Інституту. Натомість МОЗ не запропонував абсолютно нічого.

"Лікарі-травматологи завжди потрібні, а особливо у воєнний час, - продовжує Роман Климовицький. - Ми їздимо госпіталями, відбираємо хворих, яких ми можемо прооперувати. Але є один маленький нюанс: я не маю приміщень, де я міг би розгорнути так званий гнійний блок, інфіковані рани. А всі мінно-вибухові поранення є інфікованими. До приватної клініки, де я орендую, я не можу привезти таких хворих, бо вся клініка буде інфікована. Для цього потрібен окремий блок, але для цього я не маю приміщення. Так би ми могли, звичайно, приймати набагато більше людей, і військових, і цивільних. Ми українці, ми лікарі, ми медики, і ми повинні бути вірними Клятві Гіппократа – зберігати здоров'я та рятувати життя своїх пацієнтів".

Колектив медичної установи вже звернувся до Офісу Президента, Верховної Ради, Міністерства тимчасово окупованих територій, Міністерства охорони здоров'я, НСЗУ, залучив до зусиль щодо збереження Науково-дослідного інституту травматології та ортопедії громадські організації, юристів, волонтерів, народних депутатів України.

Автор: Наталія Правченко