Господарський суд Києва може узаконити нову "схему" рейдерства державного майна, - юрист
Господарський суд м. Києва не помітив необхідність отримання згоди балансоутримувача майна на передачу його активів іншій організації. Тим самим зацікавлені в тому особи намагаються створити небезпечний для країни прецедент, згідно з яким може бути легалізовано нову схему "перекидки" держмайна, попри прописаний Урядом механізм його передачі, вважають юристи.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це заявили юристи.
Так, минулого місяця рішенням Господарського суду м.Києва від 02.05.2024 була визнана такою, що, на його погляд, відповідає законодавству, передача частини Єдиного майнового комплексу від державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут"( ДП "УКРДГРІ") до Міністерства освіти та науки України - на баланс Львівському національному університету імені Івана Франка. Рішення про таку передачу ухвалив Фонд державного майна України ще рік тому, у квітні 2023 року.
Проте, представники ДП "УКРДГРІ" у відповіді на відзив відповідача зазначили, що в процесі ухвалення такого рішення не було отримано згоду самого балансоутримувача - підприємства (в господарському віддані якого перебуває спірне майно, що є складовою Єдиного майнового комплексу), як того вимагає пункт 7 Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482. Крім того, вважають в Інституті, як свідчать матеріали справи, окремий виділ відчужуваного майна з Єдиного майнового комплексу Інституту не здійснювався.
"Зважаючи на те, що ДП "УКРДГРІ" має значні борги із заробітної плати та перед податковою, в Інституті сподівалися або на компенсацію або, принаймні, на включення активів підприємства до переліку об’єктів малої приватизації та прийняття рішення про приватизацію, - заявили представники "УКРДГРІ" в суді. Тим більше, що майно Інституту вже тривалий час перебуває в податковій заставі та під арештом. Але, на думку юриста, ФДМУ знехтував інтересами як трудового колективу, так і держави, одноосібно, без згоди Інституту, прийнявши рішення про передачу майна попри пряму вимогу законодавства щодо отримання згоди підприємства, у чиєму оперативному управлінні чи то господарському віддані перебуває майно. Внаслідок таких дій, за рішенням Іменем України у власність сторонньої для Інституту юридичної особи перейшла нерухомість у Львові площею понад 3,7 тис. кв.м. Яку, можливо, вже зовсім скоро можна буде побачити в чергових переліках новобудов міста", - йдеться в коментарі адвоката.
"Створено небезпечний прецедент, коли одноосібним рішенням суддів спотворюється чітко визначена Урядом процедура передачі майна від одного державного підприємства до іншого. Фактично, за рішенням Суду відтепер можна забирати будь-що в будь-якого держпідприємства та передавати його до іншого, ймовірно потакаючи інтересам зацікавлених осіб у вигляді держчиновників, за якими можуть стояти приватні інтереси окремого інвестора.Наприклад, на місті лабораторного корпусу незабаром може з'явитися новобудова. При цьому даною "новелою" суд повністю проігнорував необхідність виплати боргів з заробітної платні науковцям та заборгованості з податків державі. В умовах війни це виглядає особливо цинічно", - коментує Голова Адвокатського Бюро "Ципін і партнери" Денис Ципін.
За його словами Фонд, як орган управління, мав би виставити на приватизацію комплекс, щоб погасити борги підприємства по заробітній платі та отримати кошти від приватизації до бюджету.
"А замість цього Фонд самостійно здійснив перерозподіл майна без згоди підприємства попри податкову заставу і арешт переданого майна до інших - в результаті якого вчені геологи та держава залишилися без погашених боргів", - вважає Денис Ципін.
Таким чином, на думку адвоката, завдяки рішенню Іменем України, прийнятим - Крістіною Поляковою, суддею Господарського суду м.Києва, може бути створено новий порядок захвату державного майна.
Наразі ДП "УКРДГРІ" подало апеляцію до Північного апеляційного господарського суду і сподівається, що він таки побачить порушення норм законодавства, інтересів суспільства і держави.
Усі голови ВРУ не за дарма так голосуваннями їх у ВРУ просто опікувалися!! Пора уже їм, і гадити в Україні!! Посаду та майнові статки суддівських сімейних кланів/каст, треба ВІДРОБЛЯТИ!!!…
Тому ми, і не в НАТО до цих пір, бо судддівські клани/касти є, а чесного судочинства, так і не має, упродовж 30+ років!
Ось такий він, дивний збіг обставин, та їх наслідки, для Українців!
А так, у цілому, згідно усяких рішень рад добропорядності від суддівських, вони «дуже порядні, господарники власних МАЄТКІВ!!
Йдеться про зміну речового права на це майно - з господарського відання ДП на оперативне управління ЛНУ, що вчинено уповноваженим на це органом - ФДМУ.
Тому про жодні прецеденти "новітнього рейдерства", як про це написано у даній новинарі, не йдеться.
Ні я, а ні Ви не дочитались змісту описової частині рішення госпсуду. Бо виявляється, що речове право господарського відання на майно за позивачем ДП у Реєстрі до видачі ФДМУ спірного наказу не було зареєстроване.
Ось цитата: "Третя особа зазначила, що на момент прийняття оскаржуваного наказу відповідачем-1 відомості про речові права інших осіб на спірне нерухоме майно в державному реєстрі були відсутні, відтак третя особа набула права на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.".
Таким чином, позивач із самомго початку мав слабку правову позицію відносно захисту свого права. Тому й спосіб захисту обрав, як виявилось, хибний - не визнання за собою речового права, що оспорюється іншими особами, а визнання неправомірним і скасування актів держорганів, тобто наказів ФДМУ і Міносвіти.
З таким же успіхом можна незаконно позбавити права на постійне користування земельними ділянками всіх громадян України, які набули ці речові права на початку 90-х за рішеннями органів місцевого самоврядування, але не зареєстрували їх у реєстрі.
Якби ДП за ці роки до моменту видачі спірного наказу ФДМУ зареєструвало своє право на майно, то й наказу цього не було б, оскільки був би відсутній правовий механізм його реалізації.
Ви мали б знати, що всі держоргани і держпідприємства діють лише по вказівках згори. Якщо не було вказівки реєстрації речового права на майно у держреєстрі, це означає що не виникало такої нагальної потреби у цьому. Також відсутність реєстрації у реєстрі не означає недійсність речового права, яке виникло раніше до набрання чинності законом.
Жодних перешкод для інвентарищації нерухомого майна через БТІ та держреєстрації речового права у цього ДП не було. А мала місце лише некомпетентність і недалекоглядність його керівників.
До чого тут інвентаризація? Це лише внутрішній бухгалтерський суботник. Вона чи результати її проведення не посвідчує жодних прав на майно.
Якби було прийнято таке рішення, то на його виконання мали б бути витрачені певні суми коштів. Але якщо такого рішення не було, то для дп в цьому не було потреби.
Тому наказ в будь-якому разі був би незаконний без отримання попередньої згоди суб'єкта права господарського відання на відчуження майна.
А хіба в Україні прецедентне право?
Є постанова уряду, який є нормативним актом. Рішення суду нормативним актом не є і не може використовуватись в інший ситуації.