Зеленський вніс зміни до Стратегії національної безпеки України
Президент Володимир Зеленський вніс зміни до Стратегії національної безпеки України, що стосуються управління державним кордоном.
Відповідний указ опубліковано на сайті глави держави, інформує Цензор.НЕТ.
"Внести до Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 14 вересня 2020 року № 392/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року "Про Стратегію національної безпеки України", такі зміни:
1) пункт 6 після абзацу десятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"розвиток інтегрованого управління державним кордоном України з метою створення і підтримання балансу між забезпеченням належного рівня прикордонної безпеки і збереженням відкритості державного кордону України для законного транскордонного співробітництва, а також осіб, які подорожують;", - ідеться у документі.
Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Вра!
Місцеві референдуми: Вперше за багато років передбачено можливість проведення референдумів у громадах. Хоча під час воєнного стану їх не можна проводити, після його завершення цей інструмент стане доступним. "До такого формату волевиявлення потрібно готуватися вже сьогодні", - зазначила Олена Шуляк.
Джерело: https://censor.net/ua/n3528791
Таке специфічне відчуття, коли президент твоєї країни говорить не для тебе.
Демонстративно зосередившись на якихось інших людях чи то всередині країни, чи то за її межами, він зневажає усіх інших.
І ти розумієш, що твої інтереси, інтереси твоїх дітей, твоє уявлення про те, як має існувати країна, які цінності захищати, на яких принципах будуватися - все це буде знищене при першій же нагоді з великим задоволенням.
Ми - як це сказати? - ідеологічно чужі, протилежні за світоглядом. Ми огидні одне одному, між нами нема нічого, крім взаємної зневаги.
Для мене важливо щодня нагадувати собі, що Зеленський не тотожний з Україною, що крім нього і всього того, що він привів на провідні посади і витягнув на поверхню, існує інша Україна, яку я вважаю справжньою. Я знаю цих інших людей, я бачу, як вони самовіддано працюють.
Як їх стає щораз менше, як на їхні місця приходять їхні діти, і сподіваюся, що ми якось протримаємося, що ось те потворне і нікчемне, яке зараз панує, що воно не вічне. Зрештою, що українці згадають старі добрі часи і ще поганяють цю нечисть лопатами.