Вимога Трампа щодо 5% на оборону є нереалістичною, - Бундесвер
Генеральний інспектор Бундесверу генерал Карстен Броєр вважає вимогу президента США Дональда Трампа щодо витрат на оборону 5% ВВП нереалістичною.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на ntv.
Він сумнівається, що ОПК взагалі зможе постачати таку кількість зброї.
"Трамп хотів спровокувати цим. Президент Трамп, звичайно, знову розпочав дискусію з цього питання. І я думаю, що це те, чого він хотів. Він хотів цим спровокувати. Зрозуміло одне, що 5% – це дуже, дуже висока цифра, яку я також вважаю нереалістичною наразі", - пояснив Броєр.
Це ж стосується і обсягів виробництва, додав генерал.
"Бо йдеться також про здатність збройової промисловості це забезпечити. Я думаю, що ми повинні підходити до цього поступово, крок за кроком. Зараз ми робимо це досить розумно.
Ясно одне, коли Трамп згадує про п'ять відсотків або щось подібне, він має на увазі щось інше. Він має на увазі, що ми повинні стати набагато більш залученими в Європу, ніж ми робили до цього часу", - зазначив він.
А ви часом не ГОНИТЕ?!
Ссилочку на прийняття 2% у 2006 надасте?
Можеш порівняти з їхнім тодішнім ВВП (нажаль вже готової таблички не знайшов)
Але впевнено більше 2% - ось що "Холодна Війна животворяща" робила для розвитку оборони НАТО.
https://seosait.com/dinamika-vvp-mira-1970-2016/ Динаміка ВВП світу з 1970 до 2016 року
Там вся Європа, тому до кінця 90-х суми мають бути десь вдвічі меншими.
Але і без цього ясно, що різниця внесків в НАТО 1 до 4 між США і Європою дає право США вимагати збільшення оплати)
але такими діями рижий змусить ситу європку витрачати хоча б записані у статуті нато 2% чого і зараз немає.
так не вистачить грошей на утримання різного роду "біженців"
Скільки там з "кубишок" неофіційно береться, ніхто крім вищого керівництва не знає.
Наш овоч свого часу влаштував "стабільность": долар завжди був по 8.
Правда, доводилось бігати до росії за кредитом. І після втечі з'ясувалось, що у казначействі порожньо, бо всі резерви були пущені на підтримання долара по 8.
У росії резервів багато. І ніхто вам не скаже реальний їх стан, і що куди в якому обсязі з них йде.
Офіційні цифри - для надування щік. СРСР в останні роки теж офіційно не заявляв ні про які ознаки економічної кризи. У звітах невпинно зростав процєнт жіров у маслі. Ну а порожні полиці універсамів - то таке.
Об'єктивний даних немає і бути не може.
Самі дивізії в Ізраїлі поділяються на два види: маневрові дивізії (які можуть бути як регулярними, так і резервістськими) і територіальні. Маневрові регулярні дивізії - всі танкові, крім однієї десантної елітної дивізії - 98-ї. У резерві є як піхотні дивізії, так і танкові.
Розглянемо структуру регулярної танкової дивізії на прикладі 36-ї бронетанкової дивізії. Вона включає дві бронетанкові бригади, одну піхотну бригаду, артилерійську бригаду, а також ще одну резервістську піхотну бригаду. Також до неї входить логістичне бригадне з'єднання, батальйон зв'язку та інші служби забезпечення та підтримки.
Тобто у разі великої війни це потужний бронекулак, здатний і покликаний увійти на територію ворога, включаючи можливість самостійно вирішувати поставлені перед ним завдання.
Ізраїльська армія, традиційно формуючись, спиралася на організаційний та бойовий досвід британських та німецьких армій. Так, з німецької було взято ідею бойових груп (kampfruppe). У разі, коли така міць надмірна, наприклад, при війні низької інтенсивності проти терористів та інсургентів, створюються бригадні бойові групи. Але бригадні або батальйонні групи можуть створюватися і в інших ситуаціях, якщо то вимагатиме ситуація.
Зазвичай вони створюються на базі однієї з бригад, де "міксуються" різні батальйони з інших формувань. Подібним чином діяв і Вермахт, що додавало великої гнучкості там, де не потрібні «чисті» танкові чи піхотні з'єднання.
Але такий армійський конструктор несе великий ризик того, що постійна передислокація безлічі бригад, батальйонів і навіть окремих рот приведе до організаційного хаосу в управлінні та забезпеченні. Саме для цього і було створено територіальні формування.
Що робити, коли різні батальйони, «притягнуті» з різних дивізій, прибули на певну ділянку? Кому вони мають бути підпорядковані? Адже найважливішим, фундаментальним принципом є принцип єдиноначальності, коли завжди і скрізь над кожним армійським рівнем може бути лише один командир.
Для того, щоб не було такого хаосу, коли не ясно «хто головний», існують територіальні дивізії, які, як правило, не містять бойових бригад, але мають штаб і велику кількість батальйонів та сил підтримки - медицини, логістики, зв'язку, окремих загонів (сил спеціальних операцій, польової розвідки, контртерору тощо).
Такі формування прив'язані виключно до своєї місцевості, на відміну від маневрових, які можуть воювати де завгодно. Наприклад, 877-а територіальна дивізія відповідає виключно за певний район, на відміну від вже згаданої 36-ї танкової, яка є мобільною.
Як тільки маневрові з'єднання або навіть окремі батальйони потрапляють на місцевість таких територіальних дивізій або бригад, після придання їх новому командуванню, вони повністю підпорядковуються штабу та командуванню територіальної дивізії, а воно в свою чергу має повністю забезпечувати новий підрозділ.
Командир територіальної дивізії не може сказати, що от, мовляв, та бригада, яка спочатку знаходилась у складі танкової дивізії, це «не його» бригада, і він за неї не відповідає. Якщо цю бригаду було додано у його зону і під командування його дивізії, то, за принципом єдиноначальності, він є командиром на відповідному рівні.
Тут важливо наголосити, що ці територіальні дивізії та бригади - не ситуативні структури, а регулярні та фіксовані, суворо вписані до армійської організаційної ієрархії.
При цьому, як уже було зазначено, територіальні формування часто не мають своїх регулярних бойових бригад або батальйонів (крім кількох винятків, але про це нижче). Саме з цієї причини, наприклад, кілька тисяч бойовиків, що https://mil.in.ua/uk/news/raketnyj-obstril-i-vtorgnennya-hamas-atakuvav-izrayil/ прорвалися з Гази 7 жовтня 2023 року, змогли «подолати» аж цілу 143-ю територіальну дивізію, де на той фатальний день на всю її чисельність припадало трохи більше 300 солдатів - в основному тилова обслуга та одиничні бойові частини. Тобто організаційно це була дивізія, але за фактом лише кілька рот, і то не всі бойові. Як так виявилося, що дивізія того ранку була "порожньою" і хто в цьому винен, це окреме питання, яке виходить за рамки нашої теми, але цей епізод яскраво демонструє специфіку територіальних формувань.
Потрібно відзначити, що ось такі територіальні дивізії та бригади зазвичай мають бригади та батальйони у своєму резервістському штаті. Тобто у "мирний" час вони виконують роль логістичних, технічних і командних хабів, а в разі великої війни можуть бути розгорнуті у повноцінні формування.
Прикладом може слугувати 80-та територіальна дивізія, в якій я служив, будучи приписаним до батальйону "Каракаль" на початку своєї офіцерської служби. У "мирний" час ця дивізія має лише повноцінний штаб з усіма службами і лише кілька регулярних батальйонів у територіальних бригадах, на кшталт уже згаданого батальйону "Каракаль", але водночас ця дивізія також має резервістські батальйони, які розгортаються лише у разі війни .
Але якою б не була територіальна формація (дивізія чи бригада) завжди незмінним залишається одне - надані їй підрозділи на ділянці за яку вона відповідає, надходять під пряме підпорядкування штабів цих бригад та дивізій.
80-та дивізія знаходиться на півдні Ізраїлю і якщо, скажімо, під її командування прибуде регулярний батальйон з півночі країни, то командир цієї дивізії та всі її служби будуть відповідальні за цей батальйон. Саме тому такі територіальні дивізії мають регулярні та повноцінні служби логістики, розвідки, а також технічного забезпечення. Щоб наданий батальйон, будь він відмобілізований резервісткий чи регулярний, не були кинуті напризволяще, коли не ясно хто командує і хто несе відповідальність.
Вся вищеописана система створена з єдиною метою - завжди і будь-якої миті, навіть у хаосі великої війни зберегти принцип єдиноначальності.
При цьому служби не є номінальними одиницями, у територіальних формаціях штаб може займати сотні службовців, де тільки відділ розвідки чи логістики - це повноцінні формування ротного рівня зі своєю інфраструктурою, службовцями регулярними солдатами та офіцерами, технікою, обладнанням тощо.
Звичайно, всі ці монструозні структури, часто створюють бюрократичні лабіринти і можуть пробуксовувати з-за організаційного хаосу або взагалі десь працювати погано через те, що армія Ізраїлю не професійна, а призовна, що складається зі строковиків та має притаманні проблеми. Але така система всяко краще, ніж ситуація, коли на одному напрямку багато різних окремих рот, батальйонів і бригад, де права рука не знає, що робить ліва і коли мінімальна координація, якщо вона взагалі є.
Як мені здається, це вкрай актуально для Сил оборони України, які давно переросли бригадну систему і де на фронті часто можна бачити організаційний хаос через відсутність не ситуативних, а повноцінних і фіксованих формацій вище за бригаду, які були б вписані в загальну структуру війська і зв'язуючу ланку між бригадами, корпусами та оперативно-стратегічними угрупованнями."
Щось мені підказує, що не все так просто навіть якщо гроші на це все є. ******* танки, гармати, літаки та навіть бронетранспортери це не те, що було у другу світову війну. Ракети, всілякі дрони з розумними снарядами теж. І щось мені підказує, що всі комплетуючі до ******** зброї не у Німеччині виготовляють. Тому клепати в режимі "вставай страна огромная" просто неможливо. Може хіба США за рахунок своїх розмірів з таким впорається.
Є проблема в тому, що танк зробив - і ніякого навару з нього не отримав, бо стоїть він і на війну чекає. А легковик зробив - продав - додану вартість отримав зі споживача.
В той час як за смартфон заплатить - і отримає смартфон.
З точки зору пересічного, він віддав свої гроші виробнику просто так.
Звісно, якщо пересічний не хоче розуміти, що безпека в результаті обходиться на порядки дорожче.
У когось уряд "ми скалазі - ви сдєлалі. Нєдоволєн - тявкай сєбє в рукав".
А у когось - "ми нікогда нє пойдьом протів вигод і комфорта малєнького чєловєка".