Ринок ліків уже пів року стабільно розвивається після заборони маркетингу, – Черненко
Шість місяців дії заборони примусових маркетингових платежів, встановлених найбільшими аптечними мережами для національних виробників ліків, не призвели до дефіциту чи збоїв у забезпеченні аптек. Натомість експерти спостерігають поступове оздоровлення фармринку без тіньових механізмів.
Про це на своїй сторінці в Facebook заявив Олександр Черненко, громадський діяч та народний депутат VIII скликання.
За його словами, після рішень РНБО та прийняття закону про заборону маркетингових платежів між виробниками й аптеками, ринок не лише не впав, а демонструє ознаки зростання.
"Київ і регіони пів року живуть у нових умовах. Ніякої кризи. Ніякого дефіциту. Натомість – стабільні продажі й поступове зростання. Це остаточний крах старої байки про те, що "без маркетингу аптечний ринок зупиниться". І зламали її, до речі, самі аптеки, що продовжують відкривати все нові й нові точки", – наголосив екснардеп.
Окремо він прокоментував поширену в публічному просторі тезу про те, що після заборони маркетингу виробники "привласнили" рекламні бюджети. За його словами, така інформація є хибною та маніпулятивною, адже на момент вступу в дію обмежень ще не було постачання нових гуртових партій продукції, а в межах попередніх договорів аптекам і дистриб'юторам компенсували всі невиконані зобов'язання.
Екснардеп підкреслив, що посилюється як інституційне, так і громадське спостереження за справедливістю цін на фармацевтичному ринку. З 8 липня МОЗ включило понад 2700 позицій до Національного каталогу цін включно з рецептурними препаратами. Водночас було запроваджено референтне ціноутворення за європейською методикою "ЄС-8", завдяки чому пацієнти можуть самостійно перевіряти граничні ціни онлайн.
Нагадаємо, у лютому 2025 року президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони, яке передбачало обмеження націнок на ліки, введення державного контролю за ціноутворенням та заборону маркетингових платежів між виробниками та аптеками. Ці дії були спрямовані на зниження вартості препаратів та захист споживача від непрозорих комерційних практик. Згідно з урядовими даними, маркетингові платежі могли становити до 30% кінцевої вартості препарату, що безпосередньо впливало на доступність ліків для пацієнтів.
