Єврокомісія створює новий розвідувальний орган, який очолить фон дер Ляєн
Єврокомісія створює розвідувальний орган для підвищення ефективності обміну даними між національними шпигунськими службами ЄС.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це пише Financial Times.
Новостворений підрозділ під керівництвом Урсули фон дер Ляєн намагатиметься покращити використання інформації, зібраної національними шпигунськими агентствами. Він буде сформований в рамках генерального секретаріату Комісії.
Планується наймати співробітників з усього розвідувального співтовариства ЄС і збирати розвідувальну інформацію для спільних цілей, розповіли чотири людини, поінформовані про плани.
Війна в Україні змушує ЄС переосмислити безпеку
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну та попередження Дональда Трампа про можливе скорочення американської підтримки змусили ЄС переосмислити власні можливості у сфері безпеки та розпочати найбільше переозброєння з часів холодної війни.
"Шпигунські служби країн-членів ЄС знають багато. Комісія знає багато. Нам потрібен кращий спосіб об'єднати все це разом, щоб бути ефективними і корисними для партнерів. В розвідці потрібно щось давати, щоб щось отримати", - зазначив виданню один зі співрозмовників.
Проти ідеї виступають дипломатичні служби ЄС, які побоюються дублювання повноважень Intcen та втрати контролю над чутливою інформацією. Великі держави, як Франція, та проросійські уряди, наприклад Угорщина, можуть чинити опір ініціативі.
План створення нового розвідувального органу в ЄС не був офіційно доведений до відома всіх 27 країн-членів, проте мета — залучити офіцерів із національних розвідувальних служб для роботи в новому підрозділі.
Представник Єврокомісії повідомив Financial Times, що організація "вивчає, як посилити свої можливості у сфері безпеки і розвідки". Можливе створення спеціального підрозділу у рамках генерального секретаріату. Концепція розробляється, конкретні терміни не встановлені, підрозділ спиратиметься на досвід Комісії і тісно співпрацюватиме з Європейською службою зовнішніх дій.
Складнощі обміну розвідданими
Обмін секретною інформацією між країнами-членами ЄС залишається делікатною темою. Великі держави, такі як Франція, обережно ставляться до передачі чутливої інформації, а проросійські уряди, наприклад в Угорщині, ще більше ускладнюють співпрацю. Столиці ЄС можуть чинити опір створенню нових розвідувальних повноважень для Брюсселя.
Існують занепокоєння щодо ефективності Intcen, особливо на тлі гібридної війни Росії. Комісія наголошує, що не планує відправляти агентів на місця. Ідея підрозділу з’явилася після рішення фон дер Ляєн створити "коледж безпеки" для уповноважених Комісії, щоб вони отримували інформацію з питань безпеки та розвідки.
Перші спроби об’єднання розвідувальної інформації в ЄС розпочалися після терактів 11 вересня 2001 року, коли Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Іспанія, Швеція та Великобританія почали узгоджувати засекречені оцінки стану безпеки. Процес згодом став більш інституціоналізованим, охопив усі країни ЄС і у 2011 році був переданий під контроль дипломатичної служби ЄС.
