ЗМІ розповіли, як працювала схема фігурантів "Міндічгейту". ІНФОГРАФІКА

Журналісти опрацювали дані у справі "Міндічгейт" та розповіли, як працювала корупційна схема.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Texty.org.

Більше новин у Telegram-каналі Цензор.НЕТ

Автори матеріалу створили інфографіку на основі зв'язків між фігурантами справи.

Журналісти зауважують, що інфографіку потрібно розуміти правильно.

"Не всі зі згаданих осіб є підозрюваними чи проходять у справі. Наприклад, у матеріалах згадується про дзвінок між Зеленським і Галущенком. Суть його не розкривається, але це цілком нормально, коли президент розмовляє з міністром.

І оскільки згадано контакт Зеленський - Галущенко, ми відобразили це як зв’язок. На інфографіці є й зв’язок Міндіч - Зеленський. Ми показали його, тому що в справі йдеться про те, що Зеленський отримав повідомлення від Міндіча", - зазначили вони.

За даними журналістів, офіс підозрюваного колишнього радника ексміністра енергетики Ігоря Миронюка знаходився на вулиці Старонаводницькій, 8. Біля будинку тихо, навколо не видно ні кав’ярень, ні магазинів.

Саме тут Миронюк не раз зустрічався із виконавчим директором із фізичного захисту та безпеки Енергоатому Дмитром Басовим.

На плівках НАБУ Міндіч роздумував про те, що у нього в квартирі на Грушевського, 9а можуть встановити пристрої для прослуховування.

"Заради конспірації Міндіч вирішив взяти під контроль камери відеоспостереження і розставити на території будинку й двору на Грушевського, 9а охорону: "По периметру шість контриків (колишні працівники контррозвідки СБУ. — Ред.) на оточення плюс четверо перевірених, нормальних охоронців на паркінгу", - йдеться в матеріалі.

Конспірація

Учасники схеми листувалися через поштовий сервіс ProtonMail, бо вони знали, що, як показує практика, українські правоохоронці не можуть дістати доступ до листів через офіційні запити до власників цього ресурсу, пише видання.

"Учасники злочинної групи використовували SIM-картки іноземних операторів, щоб переміщення не можна було відстежувати за допомогою базових станцій мобільних операторів. Телефонні розмови й переписка тільки через WhatsUp і Telegram: фігуранти вірили, що так їх не зможуть прослуховувати слідчі.

Але все це не допомогло, про що свідчать записи тисяч розмов у матеріалах кримінальної справи. Численні переписки із зашифрованих платною програмою Silent Phone детективи змогли прочитати після того, як вилучили телефони під час обшуків в офісах та місцях проживання підозрюваних", - йдеться в матеріалі.

Також для конспірації зберігати дані на хмарних сховищах керівництво "офісу" забороняло.

Тому частина інформації про фінансові транзакції містилася на запаролених дисках і флешках, які працівники офісу носили із собою. Але і Міндіч, і ще один співорганізатор схеми Олександр Цукерман все одно хвилювалися, адже фізичні носії можуть відібрати силою. Усі ризики потрібно було прорахувати наперед.

Персоналу казали змінювати житло, встановлювати вдома сигналізацію, видаляти фото з телефонів і переписки в месенджерах.

Допомога від правоохоронців

"Щоб контролювати, чи не потрапили в поле зору НАБУ або інших правоохоронних органів активності злочинної групи, за три тижні до масових обшуків Миронюк і Басов залучили інформатора — керівника Чернігівської обласної прокуратури Станіслава Гущесова", - йдеться в повідомленні.

Також Миронюк хизувався Басову, що ще одним інсайдером злочинної групи в правоохоронних органах був представник керівництва ДБР. Імені він не назвав, але під час засідання прокурор СПА заявив, що, ймовірно, йдеться про директора ДБР Сухачова, дружина якого працювала в "Енергоатомі" у 2023 та 2024 роках.

Деркач

Видання нагадує, що Миронюк облаштував головний офіс злочинної організації у квартирі № 12 на вулиці Володимирській, 20/1. Тут, у самісінькому центрі столиці, з краєвидом на Софійську площу, раніше працював багаторічний російський агент, нині депутат Держдуми РФ, а тоді народний депутат Андрій Деркач, у якого Миронюк багато років був помічником.

Приміщення і досі належить родичці Деркача.

"Добре знав російського агента Деркача і сам Герман Галущенко. На плівках НАБУ згадується, що після того, як Галущенка призначили віцепрезидентом Енергоатому, він їздив до Деркача, щоб отримати інструктаж щодо того, "як там що працює", - йдеться в матеріалі.

Будинок Захарченка

У НАБУ фіксували численні нічні зустрічі тодішньої міністерки Гринчук із Галущенком у просторому елітному будинку в історичному центрі Києва.

"Маєток огороджений чотириметровим парканом, перебуває під фізичною охороною та відеоспостереженням. А вхід у двір із вузенького Козацького провулка, який закінчується глухим кутом. Сюди Галущенко приїжджав на автомобілі з так званими номерами прикриття, яких немає в базі даних Міністерства внутрішніх справ.

Галущенка не зупиняло те, що цей будинок - речовий доказ у кримінальному провадженні, він де-факто належав міністрові внутрішніх справ часів Януковича Віталієві Захарченку. Приміщення було опечатане й перейшло в управління Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА)", - зазначають автори.

Згодом під час спостереження детективи НАБУ зафіксували, що пульт від автоматичних воріт був у водія Ігоря Миронюка.

Сам Миронюк навідувався до Галущенка в гості багато разів. Часто не з порожніми руками, а із сумками та пухкими пакетами.

Легалізація коштів

Інформація про витрати на діяльність учасників схеми зберігалася в системі з кодовою назвою "Манхеттен".

Система містилася на комп’ютерах працівниць бекофісу Лесі Устименко і Людмили Зоріної, фінансистки і бухгалтерки. Ці посади були неофіційними, як і посади решти учасників схеми. Зарплати вони отримували готівкою в конвертах.

"За 15 місяців спостереження детективи НАБУ зафіксували, що через бекофіс банди пройшло близько 100 мільйонів доларів США. Гроші приносили сюди в пакетах, коробках, мішках. Їх змішували докупи і розподіляли між учасниками.

Як легалізувати мільйони доларів, вигадував головний бухгалтер злочинної організації Ігор Фурсенко (кодове ім’я Рьошик). Одна зі схем - виводити гроші за кордон на рахунки підконтрольних довірених осіб і компаній у країнах ЄС, в Африці, Північній Америці та Росії.

Кошти заходили на рахунок фірми, близько 5% залишалося тут як плата за "кур’єрську" послугу, а решта перетворювалася на готівку для українських учасників схеми. Пакунки з доларами топпосадовці забирали під час закордонних відряджень і везли в сумках назад в Україну", - пише видання.

Також для анонімності використовували криптовалюту.

"Такі транзакції виконував спеціальний працівник — чоловік на прізвище Коваль. За цю послугу він брав трохи менш як пів відсотка суми, яку пересилав. Наприклад, у лютому 2025 року за проведення однієї фінансової криптооперації вартістю 377 тисяч доларів Коваль отримав 1570 доларів.

Детективи НАБУ зафіксували, як протягом багатьох місяців сотні тисяч доларів мігрували між країнами та континентами: із Польщі в Ізраїль, із Києва в США, із Кіпру в Словаччину", - йдеться в матеріалі.

Автор: Роман Русиченко