Судова система України залишається стійкою, однак потребує кадрових і фінансових рішень, - суддя Марина Барсук про звіт Єврокомісії

Попри війну українські суди розглядають понад 4,5 млн справ на рік, однак дефіцит суддів, недофінансування та знецінення ролі апарату суду ставлять під загрозу ефективність правосуддя.

Як інформує Цензор.НЕТ, про це йдеться у звіті Єврокомісії та матеріалі судді-спікера Північного апеляційного господарського суду Марини Барсук для "Української правди".

Більше читайте у нашому Telegram-каналі

Попри виклики воєнного часу судова влада України залишається працездатною

У звіті зазначається, що щороку суди розглядають понад 4,5 мільйона справ, а рівень їх завершення у 2024 році становив 95–98%, попри скорочення кадрового та матеріального забезпечення.

Кадровий дефіцит - найглибша проблема

Згідно зі звітом, станом на кінець 2025 року в Україні налічувалося понад 2000 вакантних суддівських посад і більш як тисяча незаповнених місць в апаратах судів.

"У таких умовах замість злагодженої команди в судах часто працюють поодинокі працівники, які одночасно виконують кілька функцій — від реєстрації кореспонденції до підготовки процесуальних документів і комунікації з відвідувачами", - зауважує суддя-спікер.

Окремо у звіті звертається увага на роль апарату та патронатної служби суду, яку в українському суспільстві часто недооцінюють.

Фінансове забезпечення судової влади

Відповідно до звіту, у 2025 році бюджет покривав лише близько 61% потреб судової системи, і у 2026 році ситуація не прогнозується кращою. Недофінансування майже на 40% безпосередньо впливає на доступ громадян до правосуддя — від розгляду майнових спорів до бізнес-конфліктів і спадкових справ.

У цьому контексті, як зазначає Барсук, важливо говорити не лише про незалежність суддів, а про суд як цілісний організм.

"Суд настільки сильний, наскільки захищена його найслабша ланка", — підкреслює вона, посилаючись на висновки доповіді Вищої ради правосуддя за 2024 рік.

Працівники апарату суду мають доступ до конфіденційної інформації — від комерційних таємниць до даних про великі активи та долі людей. Водночас їхня оплата праці становить 10–12 тисяч гривень, що створює ризик втрати кваліфікованих кадрів і руйнування інституційної пам’яті системи.

Пошук технологічних рішень

У звіті також зазначається, що кадровий дефіцит і перевантаження стимулюють пошук технологічних рішень. В Україні впроваджуються:

• Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система,
• "Електронний суд",
• онлайн-засідання.

Однак навіть ці інструменти залишаються залежними від людей, які вводять дані, супроводжують справи та перевіряють результати автоматизованої обробки.

"Українське правосуддя зберігає стійкість у надзвичайних умовах, однак без системного вирішення кадрових і фінансових проблем ризики для доступу до справедливого суду лише зростатимуть. Інвестиції в організаційне та патронатне забезпечення судів розглядаються не як внутрішнє питання, а як один із ключових елементів європейської інтеграції України", - констатує Барсук.