Фігурант "справи адвокатів-хакерів" подав позов проти ZN.UA та журналістки Інни Ведернікової
Колишній заступник головного військового прокурора та один із підозрюваних у так званій "справі адвокатів-хакерів" Дмитро Борзих подав до суду проти ZN.UA та журналістки Інни Ведернікової.
Про це повідомило ZN.UA, інформує Цензор.НЕТ.
Претензії позивача
Борзих вимагає визнати недостовірною інформацію з розслідування видання "Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів" та низки подальших публікацій. Окремі претензії стосуються публікації його імені як підозрюваного до набрання законної сили обвинувальним вироком.
Також він просить стягнути з відповідачів майже 800 тисяч гривень судових витрат, з яких 300 тисяч — на правову допомогу, хоча сам є практикуючим адвокатом.
Справа НАБУ
Видання нагадало, що у 2025 році НАБУ оголосило про підозру трьом адвокатам компанії "Гарантія ваших прав", серед яких Дмитро Борзих.
За даними слідства, вони мали несанкціонований доступ до матеріалів щонайменше 100 кримінальних проваджень правоохоронних органів, зокрема близько 30 справ НАБУ щодо топкорупції. Саме це стало предметом розслідування ZN.UA.
Під час підготовки правової позиції адвокати ZN.UA звернулися до НАБУ. Бюро підтвердило, що Дмитро Борзих має статус підозрюваного.
НАБУ також нагадало позицію Верховного Суду: спори щодо спростування інформації органів досудового розслідування не можуть розглядатися в цивільному процесі. Таку оцінку можна дати лише в межах кримінального провадження.
На думку представників ZN.UA, Борзих фактично намагається отримати в цивільному процесі оцінку обставин, які є предметом кримінального провадження НАБУ.
Ознаки SLAPP
Представник ZN.UA адвокат Євген Воробйов вважає, що позов Борзих має ознаки SLAPP (Strategic Lawsuit Against Public Participation) — стратегічного позову, спрямованого на тиск на журналістів через судові процедури та фінансові вимоги.
Справу розглядає Печерський районний суд Києва. Перше судове засідання призначено на 10 серпня. Представник Інни Ведернікової адвокат Роман Васильняк зазначає, що сторони в цьому процесі перебувають у нерівних умовах.
"Судова карусель"
Крім того, у ZN.UA звертають увагу на ознаки "судової каруселі" під час авторозподілу справи в Печерському райсуді.
Перший позов система розподілила судді Тетяні Ільєвій. Наступного дня його повернули за заявою позивача. Ще до офіційного оприлюднення цієї ухвали Борзих подав новий позов із тими самими вимогами.
Другий позов потрапив до судді Євгена Хайнацького, який заявив самовідвід через особисте знайомство з Борзих. Після перерозподілу справа знову потрапила до Ільєвої, яка теж заявила самовідвід. Зрештою для авторозподілу залишилися двоє суддів — Сергій Вовк та Олексій Соколов. Справу отримав Соколов.
ZN.UA також раніше повідомляло, що голова Печерського районного суду Руслан Козлов є кумом Борзих.
Загроза свободі слова та позиція редакції
У редакції ZN.UA заявили, що розглядають цей позов не як приватний конфлікт Дмитра Борзих із журналісткою чи редакцією. Журналісти переконані, що йдеться про значно більше — про право медіа виконувати свою роботу, а суспільства знати, кого і в чому підозрюють у справах про топкорупцію.
Редакція видання зазначає, що принциповою для них є одна з вимог Борзих — щодо публікації його імені як підозрюваного. Частина 4 статті 296 Цивільного кодексу України дозволяє оприлюднювати ім’я підозрюваного чи обвинуваченого до обвинувального вироку лише за його згодою. У 2025 році Верховний Суд підтвердив буквальне застосування цієї норми: публічний статус особи та суспільний інтерес самі по собі не дають медіа права називати її ім’я.
Журналісти заявляють, що такий підхід суперечить європейським стандартам, де свобода слова у справах щодо публічних осіб є пріоритетною.
"Європейський стандарт захищає людину від оголошення винною до вироку, але не встановлює для медіа абсолютної заборони називати підозрюваного незалежно від його статусу та суспільного інтересу. А у справах щодо публічних осіб і топкорупції європейська практика виходить із пріоритетного значення свободи слова та суспільного інтересу",- сказано в заяві ZN.UA.
Журналісти додають, що ситуацію погіршують законодавчі ініціативи щодо обмеження комунікації правоохоронців про резонансні кримінальні провадження.
"Прикриваючись європейськими нормами про захист політиків від цькування, депутати намагаються обмежити публічну комунікацію правоохоронних органів про кримінальні провадження. Якщо правоохоронцям заборонять розповідати про резонансні справи, а медіа не можуть називати їхніх фігурантів, журналістів і суспільство просто загонять у сліпу зону. Щоб суспільство формально знало про боротьбу з корупцією, але не знало, що насправді відбувається і кого це стосується",- заявили у ZN.UA.
Поєднання заборони для медіа називати фігурантів із нормами законодавства, які дозволяють адвокатам роками затягувати розгляд справ, створює інструмент, який дозволяє фігурантам топкорупційних справ уникати відповідальності, додали в редакції.
Справа Дмитра Борзих
- Нагадаємо, що у 2025 році НАБУ і САП повідомили двом адвокатам та фактичному керівнику адвокатського об’єднання про підозру у несанкціонованому доступі до закритої частини Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР).
- У квітні 2025 року ВАКС застосував до підозрюваного адвоката Дмитра Борзих заставу у розмірі 10 млн грн.
