Сибіга закликав повернутися до питання використання заморожених російських активів для підтримки України
Україна хоче повернути питання заморожених російських активів до активного міжнародного обговорення та домогтися конкретного механізму їх використання. Київ наполягатиме на цьому не лише в європейських столицях.
Як повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на "Інтерфакс-Україна", про це міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив 18 серпня на спільній пресконференції з главою МЗС Бельгії Максимом Прево у Києві.
"Настав час активно повернути тему заморожених активів"
Сибіга наголосив, що партнерам необхідно перейти до предметного обговорення юридичних механізмів, які дозволять спрямувати російські кошти на підтримку України.
"Ми вважаємо, що зараз настав час активно повернути тему заморожених активів, для обговорення чітких юридичних механізмів, як можна їх використати Україні", – заявив глава МЗС.
За його словами, такий крок був би справедливим з огляду на масштаби руйнувань, спричинених російською агресією. Сибіга навів оцінку Світового банку, за якою завдана Росією шкода українській інфраструктурі перевищує $600 млрд.
"Це складно одній державі подолати, і тим більше ця війна не про Україну. Україна зараз тримає край, захищає свободу всієї Європи і платить при цьому найвищу ціну: віддає життя своїх воїнів", – сказав він.
Україна очікує конкретних рішень
Глава МЗС зазначив, що заморожені активи РФ можуть стати одним із ключових джерел підтримки макрофінансової стабільності України.
"Заморожені активи – це є один з тих фундаментальних треків, який може суттєво нас посилити – за рахунок прямого використання російських коштів", – наголосив Сибіга.
Україна, за його словами, активно порушуватиме це питання у європейських та інших столицях, щоб вийти на "чіткі конкретні рішення".
Водночас Сибіга наголосив, що рішення щодо російських активів має бути колективним, як і відповідальність за його реалізацію.
Бельгія відіграє ключову роль у дискусії щодо російських активів, оскільки саме там зосереджена значна їх частина. Брюссель досі виступав проти прямої конфіскації цих коштів через юридичні та фінансові ризики.
