Спільний протокол реагування на логістичні кризи обговорили у Школі міст та громад
Представники держави, бізнесу та ключових інфраструктурних секторів обговорили створення спільної системи реагування на загрози для логістики, експорту та безперебійної роботи підприємств під час закритої executive-сесії "Антикризові протоколи і логістична дипломатія"
Про це повідомляє Цензор.НЕТ.
Атаки РФ на бізнес
Заіхд проводили Школа міст та громад спільно з Київською школою державного управління імені Сергія Нижного.
Перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Сергій Деркач наголосив на важливості побудувати логістику, в якій пошкодження або тимчасове блокування одного маршруту не призводить до зупинки перевезень.
"Держава і бізнес мають заздалегідь розуміти сценарії переключення вантажопотоків: які є альтернативні маршрути, яку додаткову спроможність вони можуть прийняти, хто ухвалює рішення і як бізнес отримує оперативну інформацію. Саме такий спільний алгоритм дій має стати основою антикризового протоколу для логістики", - зазначив він.
Також в обговоренні взяли участь представник України при Європейському Союзі Тарас Качка, голова Київської ОДА Тимур Ткаченко, міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, член правління АТ "Укрзалізниця" Володимир Іващенко, CEO "ЕКО маркет" Кристина Ковтун, радник міністра економіки та довкілля України Андрій Телюпа та генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов.
Основну увагу під час дискусії приділили сценаріям реагування: хто має ухвалювати рішення в перші години після пошкодження логістичного вузла, складу чи транспортної інфраструктури, як бізнесу оперативно отримувати необхідну інформацію та які резервні маршрути й ресурси можна залучити.
Керівниця Школи міст та громад Ольга Бабій наголосила, що антикризовий протокол березня 2022 року, коли Кабмін, місцева влада, бізнес та військові працювали спільно, варто запровадити на постійній основі.
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький зазначив, що у короткостроковій перспективі аграрний сектор має запас стійкості й критичної зупинки не очікується.
Проте у річному вимірі, зауважив він, скорочення експорту може сягнути 30 мільйонів тонн, що означатиме втрату до 10 мільярдів доларів експортної виручки.
Представник України при ЄС Тарас Качка заявив про необхідність узгодження українських митних і контрольних процедур із європейськими правилами.
Досвід 2022 року засвідчив, що тимчасове спрощення документообігу дає змогу оперативно відновлювати рух товарів, однак у перспективі може створювати умови для маніпуляцій. Відтак довгостроковим рішенням має бути уніфікація правил, розвиток прикордонної інфраструктури та максимально ефективне використання наявних транспортних потужностей.
Голова Київської ОВА Тимур Ткаченко розповів, що від початку повномасштабного вторгнення РФ у регіону пошкоджено або зруйновано понад тисячу підприємств, із них близько 200 - упродовж останніх кількох тижнів.
"Проблема зруйнованого бізнесу - це проблема абсолютно всіх: громад, держави та тих, хто має ухвалювати рішення", - додав він.
CEO "ЕКО маркет" Кристина Ковтун розповіла про основні виклики для продуктового ритейлу - це дефіцит альтернативних холодових складів, залежність постачальників від електроенергії та необхідність протягом кількох годин перебудовувати маршрути постачання.
На її думку, бізнесу та державі варто вибудувати ще до виникнення кризи: заздалегідь визначати контакти, відповідальних за рішення та доступні альтернативи.
Страхування
Учасники обговорювали також страхування воєнних ризиків.
Радник міністра економіки та довкілля України Андрій Телюпа розповів про збільшення максимального розміру компенсації для підприємств у прифронтових регіонах - з 10 до 30 млн грн. А перелік активів, на які поширюється механізм, розширюється: до нього додають логістику, ритейл, транспорт, обладнання та окремі види товарних запасів.
Водночас гендиректор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов відзначив, що компенсація не є повноцінним страхуванням.
На його думку, для розширення системи необхідно створити окремий фонд із залученням держави, бізнесу та міжнародних партнерів, а також розробити чітку стратегію релокації підприємств із територій, що регулярно зазнають обстрілів.
Учасники заходу також обговорювали інші пропозиції щодо роботи. Йдеться про:
- створення постійного каналу комунікації між державою та бізнесом;
- визначення відповідальних за рішення в перші години кризи;
- формування карти альтернативних маршрутів, складів і постачальників;
- створення резервів обладнання та ресурсів;
- розширення механізмів компенсації й страхування воєнних ризиків;
- удосконалення процедур релокації підприємств.
