УКР
6137 відвідувачів онлайн
КСУ продовжить розгляд "мовного закону" Ківалова-Колесніченка 13 січня
Конституційний суд України (КСУ) продовжить розгляд справи за конституційним поданням 57 народних депутатів щодо конституційності закону "Про основи державної мовної політики" 13 січня.
Як інформує Цензор.НЕТ із посиланням на телеканал "112 Україна", про це йдеться в розпорядку пленарних засідань КСУ 12-13 і 17 січня, який розміщено на його офіційному сайті.
Закрита частина пленарного засідання розпочнеться о 10:00.
Раніше повідомляли, що суд продовжить розгляд справи в закритому режимі.
Нагадаємо, закон "Про основи державної мовної політики", який внесли народні депутати Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, було ухвалено, підписано і, він набув чинності у 2012 році.
У лютому 2014 року Верховна Рада скасувала закон про регіональні мови, проте після цього в. о. президента Олександр Турчинов відмовився підписувати це рішення.
Як відомо, 57 нардепів звернулися до Конституційного суду з вимогою визнати закон Ківалова-Колесніченка неконституційним ще у 2014 році.
Зауважимо, що в Росії заявили, що скасування мовного закону - це перша причина, чому Рада Федерації схвалила пропозицію Путіна про введення російських військ на територію України.
Топ коментарі
после его отмены, при регистрации паспортов, к примеру, люди пишут не так, как назвали их родители, Николай, Августовичь, а Мыкола, Серпеновичь...
разве это не бред? какое право имеет государство ущемлять волю народа и рассказывать какие имена им иметь?
Она ныне никому и нафик уж не нужна.
Да вообще само нынешнее название этноса РФ как якобы «русские» (то есть варяги, и смесь готов с западными балтами) совершенно не соответствует первоначальному содержанию термина, так как смесь лапотных финно-угров с тюрками - ордынцами никакого «славянского этноса» не создает - и это финны-гунны и наполовину татары, а не славяне и варяги русичи.
Есть желание можно сравнить язык.
Славянские языки: Украинский , Белорусский, Польский, и искусственный Кацапский.
Снiданок, сняданак, sniadanie,_завтрак.
Податок, падатак, podatek,___налог.
Вибух, выбух, wybuch,______ взрыв.
Ранок, раница, rano,_______ утро.
Рух, рух, rych,____________ движение.
Добре, добра, dobry,_______хорошо.
Праця, праца, praca,______ труд.
Країна, краiна, kraj,________ страна.
Червоний,червоны,czerwony_красный.
Зрада, здрада, zdrada/______измена.
Цибуля,цыбуля,cebula______лук.
Цукор, цукар,*****/________cахар.
Крок, крок, krok/__________ шаг.
Гай, гай, gaj/_____________ роща.....
............................................и так далее.
Не один из славянских народов не понимает искусственный язык лапотных монголоидных москалей- кацапов а с 18 века придуманных с потолка и якобы россиян.
запомните, русскоязычные украинцы - такие же граждане !
Ось так шановні
Язык-это душа народа,не хотелось бы иметь изъяны подобные соседским.
а русскоязычным можно только в АТО воевать, а других прав нет?
может хватит быть вышиватниками? задолбали.
Дехто вже поквапився назвати боротьбу за право обслуговування державною мовою в установах, бізнесі та ефірі громадянською війною. А чи можуть вважати себе громадянами люди, які не володіють і не бажають володіти державною мовою, не знають історії країни, в якій живуть? Ото ж, це не громадянська війна. Це війна з Росією, яка мовно і культурно, а також економічно окупувала Україну. Влада могла би нарешті якось адекватно відреагувати на сепаратистів і прихильників ворожої країни, але видно не настав ще той час. Суспільство, яке прокинулось, відкидає мляву українізацію, тобто її імітацію. Суспільство, яке прагне впасти в обійми Європи ціною втрати національної свідомості, стає на бік ворога. І руйнування пам'ятників Леніну вважає вандалізмом, і заборону ввезення книжкової продукції з Росії порушенням свободи слова, і відчайдушний вчинок Лариси Ніцой дикістю та неадекватністю. Не кажучи вже про смолискипну ходу на честь Степана Бандери, яка так стурбувала декого: бо що ж подумають у Кремлі. А що нам зробить Кремль? Він уже й так відшматував кусень нашої землі, убив тисячі людей, серед яких немало дітей, а сотні тисяч зробив переміщеними особами. Яку ж адекватність ми повинні виявити щодо цинічної наруги над усім українським телеканалів та інших ЗМІ? Благати, вмовляти, просити? Чи піти нарешті в наступ і домогтися змін? Воювати як на фронті проти байдужості, лінощів, меншовартості, холуйства. Письменники в першу чергу, а то щось часто вони переймаються лише піаром власних книжок, а не долею української мови. І готові брататися з бойовиками, які знущаються над тілами загиблих наших героїв.
Недавно мене почали цькувати за те, що у Херсоні за винятком крихітного осередку української культури, боязкого і інтровертного, я не побачила України, а совкове місто. Обурювались і галичани, називаючи мою поведінку зверхньою, хоч то був крик розчарованої душі: як же так, три роки війни, місто втрачає своїх синів на війні, а змін жодних. І це не тільки в Херсоні. Де межа, за якою починається виклик до СБУ за публічну зневагу до символів української держави? Арешт, штраф, ув'язнення. А як же турбота про національну безпеку і територіальну цілісність. Держава, яка ігнорує таке, це нонсенс, а її влада - обслуга чужої держави.
Особливо мене дратують репліки на кшталт тієї, що якщо українізація буде відбуватись рішуче і динамічно, від нас відвернуться неофіти, які нарешті вирішили вивчити українську мову. Зробили нам ласку. Ті, хто зробив це рішуче й безповоротно, не стануть ображатися. Ні, краще я розповім одну історію. Хлопця з Дрогобича, якому було 23 роки і який одружився три місяці тому, восени 1944 заарештували і засудили на 15 років. Бо він був молодий і освічений, і патріот. Він опинився десь біля Магадану у сталінському концтаборі. По дорозі туди хлопець постановив собі вижити і повернутись до коханої дружини. Він провів там 10 років і повернувся. За ці 10 років він жодного разу не перейшов на російську мову, яка була для нього мовою приниження і рабства, мовою катів і вбивць. І ніхто не зміг його примусити розмовляти нею. Ось що таке гідність. А ви кажете, що від нестачі толерантності від української мови відвернуться. Та хай відвертаються від мови, за яку заплачено кров'ю сотень тисяч патріотів. Тут нічого не вдієш. Тут працює принцип не виділятись з сірої маси.І страх перед Хазяїном. Втім, у такому розколі суспільства нема нічого жахливого, бо переможець відомий - здоровий глузд і логіка буття. Скільки б не формували п'ятих колон зліва чи справа, в Україні постане Україна. Її з кожним днем стає все більше, тому й градус емоцій буде зростати. Слід сприймати це спокійно і мудро. І давати адекватну відповідь на всі спроби замирення з голубами руського миру. Не витанцьовувати ритуальні танці перед сепаратистами - вони ніколи не стануть патріотами. Бо, як казав один мудрий британський дипломат, кіт в рукавичках не спіймає жодної миші.
Галина ПАГУТЯК
Значит закон действует !
Кого посадили за невыполнение ?
Или Прокурору и Гаранту нас-рать на неисполнение законов?
.
Источник: https://censor.net/n422804
Почему в закрытом? На каком языке мы должны общаться-так КАЗЕ понятно -НА ЛЮБОМ!
А ДЕРЖАВНА мова,КАЗЕ понятно- УКРАИСЬКА.
От себя добавлю,что быстро перейти (в быту) на украинский язык сложновато,несколько десятилетий,хотим мы этого или не хотим, будет звучать СУРЖИК и не нужно с этого делать трагедию.
Ну и какие основания русский делать вторым государственным? Какого пуйла меньшинство диктует большинству?
НЕТ.
потому что теперь все имена, отчества переводятся "на украинский манер".
разве это нормально? имя дали родители и не хотят Николаи, Маши становиться Миколамы, Марычкамы....
разве это не понятно? имена дают родители, для людей оно становиться родное, а всякие дебильные запреты только *********, справедливо, людей. вот и выходит, что часть народа не принимает украинское, так как это насилие, беспредел.
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
Як ту мову нам забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила.
У тій мові нам співали,
Нам казки казали,
У тій мові нам минувшість
Нашу відкривали.
От тому плекайте, діти,
Рідну свою мову,
Вчіться складно говорити
Своїм рідним словом.
С. Воробкевич
Мов те сонце дзвінкотюче,
Мов те золото блискуче,
Вся і давність, і обнова -
Українська мова.
Розцвітай же, слово,
І в родині, і у школі,
Й на заводі, і у полі
Пречудесно, пречудово
Розцвітай же, слово!
Хай ізнов калина
Червоніє, достигає,
Всьому світу заявляє:
Я - країна Україна -
На горі калина!
П. Тичина