Громадська рада доброчесності спростовує інформацію ВККС щодо своєї діяльності

У Громадській раді доброчесності вважають, що поширені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України матеріали щодо діяльності ГРД містять інформацію, яка не відповідає дійсності.

Як передає Цензор.НЕТ, про це йдеться в повідомленні прес-служби Громадської ради доброчесності.

У ньому наголошується, що на щорічній конференції ОБСЄ з питань людського виміру у Варшаві представники Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) поширили інформаційні матеріали, в яких, з-поміж іншого, пояснили, чому ВККС подолала понад 50% висновків Громадської ради доброчесності (далі - ГРД) щодо кандидатів до Верховного Суду. Поширені ВККС матеріали містять інформацію, яка не відповідає дійсності, і наводить 5 фактів маніпуляцій.

Маніпуляція 1. Ухвалюючи рішення про невідповідність окремих кандидатів критеріям доброчесності та професійної етики ГРД вийшла за межі своїх повноважень.

Читайте також на "Цензор.НЕТ": ВРП подала на затвердження Президентові 111 кандидатів до Верховного Суду. СПИСОК

Як зазначає ВККС, 9 із 30 висновків ґрунтуються на оцінці судових рішень чи рішень кандидата як члена Вищої ради юстиції (висновки щодо кандидатів Валентини Юрченко, Світлани Пасічник, Михайла Смоковича, Світлани Бакуліної, Лариси Рогач, Станіслава Голубицького, Алли Лесько).

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ГРД оцінює суддів (кандидатів на посаду судді) на відповідність критеріям доброчесності та професійної етики. Етичні правила, якими керуються українські судді у своїй діяльності, закріплені Бангалорськими принципами поведінки судді та Кодексом суддівської етики (який було розроблено на основі Бангалорських принципів).

Як визначають Бангалорські принципи, суддя повинен дбати про те, щоб його поведінка була бездоганною під кутом зору стороннього спостерігача. Дії та поведінка судді повинні підтримувати впевненість громадськості у чесності й непідкупності судових органів. Не досить лише чинити правосуддя; потрібно, щоб його здійснення було очевидним для загалу.

Читайте також: Зі 120 кандидатів до Верховного Суду всього 25 людей не із суддівської системи, - Маселко

ГРД зазначає, що у висновках щодо кандидатів Валентини Юрченко, Світлани Пасічник, Михайла Смоковича, Світлани Бакуліної, Лариси Рогач, Олександра Баранця, Станіслава Голубицького та Алли Лесько ГРД навела факти, які свідчать, що професійна діяльність вказаних кандидатів не сприяла підтриманню авторитету судової влади в суспільстві та утверджувала уявлення про панування кругової поруки і безкарності в суддівському корпусі. Факти, викладені у висновках Ради, підтверджують, що кандидати не дотримувались етичних норм у своїй діяльності на посадах в органах судової влади.

"Окремо звертаємо увагу, що у висновку щодо Алли Лесько жодне судове рішення не оцінювалося. Предметом оцінки стала її діяльність із розгляду дисциплінарних проваджень стосовно суддів", - сказано в повідомленні ГРД.

Маніпуляція 2. У діяльності ГРД мав місце конфлікт інтересів.

Як зазначає ВККС, кілька членів Ради, в тому числі Роман Маселко, були заявниками у справах так званих "суддів Майдану". 2 висновки містять оцінку вказаних справ (висновки щодо кандидатів Валентини Юрченко та Тетяни Стрелець). А в одній справі Роман Маселко був адвокатом судді Бондаренка, справу якого розглядала кандидат Ірина Саприкіна.

"Справді, Роман Маселко має стосунок до справ т.зв. "суддів Майдану", яких загалом є понад 350. Однак безпосередньо учасником процесу у тих справах, у розгляді яких брали участь судді В. Юрченко та Т. Стрелець, він не був, тому конфлікт інтересів тут відсутній. Більше того, Роман Маселко не голосував за затвердження висновку про невідповідність вказаних суддів критеріям доброчесності та професійної етики (щодо судді Т. Стрелець Роман Маселко утримався під час голосування, а щодо судді В.Юрченко - не брав участі в голосуванні)", - сказано в повідомленні ГРД.

Також наголошується, що Маселко заявив самовідвід щодо кандидатури судді І. Саприкіної та не брав участі в розгляді та затвердженні висновку щодо неї, хоча він не був учасником справи, згаданої у висновку..

При цьому в ГРД звертають увагу, що схожі ситуації (коли члени органу були учасниками конкретних судових справ, де кандидати були суддями) були предметом розгляду Вищої ради правосуддя. Наприклад, Вища рада правосуддя відмовила задовольнити самовідвід члена ВРП В. Беляневича при розгляді кандидатури судді В. Висоцької. Заяву про самовідвід мотивовано тим, що суддя Висоцька В.С. у складі колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у 2013 році розглянула цивільну справу, в якій член Вищої ради правосуддя Беляневич В.Е. брав участь як позивач.

Дивіться також: "Влада побоюється нового, незалежного Верховного Суду", - Ситник

Аналогічну позицію ВРП зайняла і під час розгляду самовідводів В.Беляневича щодо кандидатів І. М. Фаловської, О. С. Ткачука, О. Б. Прокопенка, О. П. Стародуба, М. І. Гриціва, С.С. Пасічник.

"Таким чином, члени ГРД застосували більш відповідальний підхід до врегулювання конфлікту інтересів, ніж члени ВРП, та вживали достатніх заходів для того, щоб усунути будь-які сумніви у неупередженості при голосуванні за висновки", - йдеться в повідомленні.

Маніпуляція 3. Кандидати спростували обставини, викладені у висновках Громадської ради доброчесності

Як зазначає ВККС, кандидати надали належні пояснення та документи, які спростовують висновок Ради про невідповідність їх стилю життя задекларованим доходам.

ГРД наголошує, що теза ВККС не відповідає дійсності.

"Найбільш яскравим прикладом є кандидатура судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ О. Ступак. ГРД поставила під сумнів відповідність статків доходам кандидата та її родини. У цій справі найкоштовніше майно, яким користується кандидат, належить її свекрусі. У своїх поясненнях О. Ступак заявила, що не може надати підтвердження джерел доходів її свекрухи для купівлі дорогого будинку, де живе сама О.Ступак. Це безумовно суперечить конституційному обов'язку судді доводити законність джерел походження майна. Окрім того, кандидат ймовірно порушила правила декларування майна, про що свідчить і той факт, що на підставі даних ГРД НАБУ зареєструвало кримінальне провадження № 52017000000000634 за ст.366-1 Кримінального кодексу України", - йдеться в повідомленні ГРД.

У той же час, як наголошується, рішенні щодо О. Ступак, яке оприлюднено у досьє кандидата, Вища кваліфікаційна комісія суддів України не навела аргументів на підтвердження того, що кандидат спростувала висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність стилю життя задекларованим доходам, та не навела мотивів подолання висновку Ради, хоча необхідність мотивування передбачена п. 34 р. ІІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням ВККС від 03.11.2016.

Також читайте: ВККС подолала вето Громадської ради доброчесності щодо трьох кандидатів до Верховного Суду, - юрист Маслов

Маніпуляція 4. Подвійні стандарти.

ВККС зазначає, що у 6 з 30 випадків мали місце подвійні стандарти у діяльності Ради, коли за однакових обставин члени Ради ухвалювали різні рішення щодо кандидатів. Зокрема, такий випадок нібито мав місце у ситуації з кандидатами Олександром Прокопенком та Дмитром Луспеником.

Як зазначає ГРД, однією з підстав для висновку про невідповідність судді Верховного Суду України Олександра Прокопенка стала недоброчесна приватизація на матір кандидата житла, отриманого в користування як службове на підставі Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010. Суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Дмитро Луспеник також приватизував на матір отримане житло. Однак відмінність полягає у тому, що вказане житло було отримано ним до того, як закон визначив статус цього житла саме як службове.

Тому, як зазначають у повідомленні, ГРД і ухвалила різні рішення.

Маніпуляція 5. Використання політичних аргументів.

Політичними аргументами ВККС вважає обставини, викладені у висновках Ради щодо кандидатів Ігоря Ткача, Сергія Погрібного, Богдана Львова, В'ячеслава Наставного, Сергія Слинька, Валентини Сімоненко.

ГРД нагадує, що Бангалорські принципи поведінки судді визначають, що суддя повинен не лише не мати неналежних зв'язків з виконавчою та законодавчою гілками влади і не діяти під їхнім впливом, але й поводитися таким чином, щоб відсутність таких зв'язків і впливу була очевидна для стороннього спостерігача.

Зазначається, що у висновках щодо кандидатів Ігоря Ткача та Сергія Погрібного ГРД навела факти, які доводять наявність зв'язків кандидатів з представникам певних політичних кіл.

Також читайте: 40% кандидатів із негативними висновками Ради доброчесності припинили участь у конкурсі до Верховного Суду, - ВККС

"Судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляд цивільних і кримінальних справ В'ячеслав Наставний та Сергій Слинько ухвалили рішення щодо Генерального прокурора України Юрія Луценка. Європейський парламент і Парламенська Асамблея Рада Європи визнали засудження Луценка політично мотивованим, а Європейський суд з прав людини постановив, що під час судового провадження мали місце порушення Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод", - нагадує ГРД.

Крім цього, голова Вищого господарського суду України Богдан Львов у липні 2014 року отримав від Міністра внутрішніх справ нагородну зброю. На думку Громадської ради доброчесності, факт нагородження судді зброєю, особливо, якщо він обіймає адміністративну посаду, породжує обґрунтовані сумніви щодо його майбутньої неупередженості та політичної нейтральності. На тому, що у подібний спосіб органи влади можуть "віддячувати" суддям, наголошували також експерти Венеційської комісії (п.40, 129 Висновку Венеційської комісії щодо Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

"Разом з тим, звертаємо увагу на те, що у висновках щодо кандидатів Богдана Львова, Сергія Слинька, В'ячеслава Наставного та Валентини Сімоненко Громадська рада доброчесності навела також інші факти, які доводять невідповідність кандидатів критеріям доброчесності та професійної етики", - сказано в повідомленні.

Зокрема, підставами для висновку про невідповідність голови Вищого господарського суду України Богдана Львова критеріям доброчесності і професійної етики стали:

1. втручання в автоматизовану систему документообігу суду та толерування злочинної практики втручання в роботу автоматизованої системи розподілу судових справ попереднім керівництвом ВГСУ;

2. приховування негативної інформації та покриття злочинної діяльності колишнього керівництва ВГСУ;

3. надання недостовірних відомостей у майнових деклараціях.

Також читайте: Вища кваліфікаційна комісія суддів підтримала вето громадської ради щодо кандидатури Калинич на посаду члена Верховного Суду

ГРД повідомляє, що висновок про невідповідність Валентини Сімоненко був затверджений на підставі неправдивих даних у майнових деклараціях та діяльності на посади голови Ради суддів України, зокрема, у ігноруванні звернень громадян, відмові сприяти розслідуванню кримінальних справ стосовно суддів, які були причетні до свавільних рішень проти активістів у часи Революції Гідності, підтримці суддів, звинувачених у тиску на інших суддів тощо.

"Таким чином, ГРД із сумом вимушена констатувати, що ВККС або особи, які від її імені поширили відповідні матеріали на міжнародній конференції, маніпулює фактами з метою дискредитації ГРД. Водночас нам досі невідомі причини подолання Комісією 76 висновків про невідповідність кандидатів до Верховного Суду критеріям доброчесності та професійної етики. Попри те, що правила, які розробила сама ж ВККС, передбачають необхідність зазначення у рішенні мотивів прийняття чи відхилення висновку Громадської ради доброчесності. У рішеннях Комісії щодо переможців конкурсу, оприлюднених для загального доступу в досьє кандидатів, відсутнє будь-яке обґрунтування", - йдеться в повідомленні ГРД.

Автор: Леся Карпенко