УКР
8838 відвідувачів онлайн
Невідомі облили фарбою бюсти радянських партизанів у парку "Вічної слави". ФОТОрепортаж
На постаментах написали слова "кат", "окупант" і "чекіст".
Про це пише видання Київ24, передає Цензор.НЕТ.
На опублікованих фото можна побачити, що червоною фарбою облили, зокрема, погруддя Сидора Ковпака (на постаменті напис – "окупант"), Павла Рибалки (напис на постаменті – "кат"), Олексія Федорова (напис на постаменті – "чекіст") та Івана Черняховського.
Наразі невідомо, хто вчинив цю акцію.
Зазначимо, що сьогодні у Росії відзначають День партизанів та підпільників.
Топ коментарі
Репостніть на своїх каналах. Запросіть друзів.
Наші партизани того варті.
а декомунізація хіба не в цій країні проходила?
Важко зрозуміти логіку росіян, які стають навколішки перед погруддям Сталіна на Червоній площі в Москві і покладають живі гвоздики вбивці мільйонів людей. Нинішні сталіністи, це спадкоємці гебні і вертухаїв, діди яких біля виритого рову із нагану розстрілювали у затилок наших дідів, невинних громадян і військових генералів.
Комуністи постійно здійснювали терор проти власного народу. Мільйони загиблих українців у штучно створеному Голодоморі 33 року. Від «вірних ленінців» загинуло також багато євреїв.
Чекісти під командуванням Сєрова депортували цілі народи: татар, чеченців, жителів Заходу України, прибалтів та «кулаків» (селян, у яких у хліві була корова). Мерзотники з партійним квитком у кишені утилізували (у повному розумінні цього слова) скалічених війною інвалідів на острові Валаам. Важко навіть уявити, скільки людських життів вусатий кремлівський тиран знищив громадян СРСР, яким він керував майже чверть століття.
Бо ватні будуть питати чому Ковпака можна виставляти, а жукова і конєва не можна.
Зараз такий час коли навіть вата проти кацапів
Треба все робити без показухи по закону про декомунізацію і дерусіфікацію, прибирати подібне по всій Україні у музеї, щоб нащадки знали що Україна була 300 років під окупацієй москви. Подібне не повинно повторюватися.
можливо суспільству слід зосередитись на тому, щоб створити нарешті правову державу, а не оце лайно, в якому ми плаваємо зараз?
То шо нарід навибирав, це окрема стаття. Якщо знов "чекати", поки "скінчиться війна", поки "будуть перевибори", - результату може колись років через 700 буде. Діяти треба вже і зараз.
П.С.
проблема України в тому, що в неї замість еліти - срака. Замість того, щоб 30 років переосмислювати, усвідомлювати , пояснювати і пропонувати, наша еліта тільки тирить по кишенях спочатку радянську спадщину, тепер вже й західну допомогу. Як результат - малолітні недоумки будуть робити дещо типу як в цій новині.
І як тобі не соромно - не знаєш, де це "на Украінє парк вєчново Слави Капеесес"!
То тільки в совіцьких кінах вони герої , а насправді є маса доказів того що - тероризували населення вони не гірше за німців .
До речі - якого хріна ті пам'ятники це стоять і тому парку ??
Олексі́й Фе́дорович Фе́доров (30 березня 1901 - 9 вересня 1989) - генерал-майор (09.04.1943), двічі Герой Радянського Союзу (18.05.1942, 04.01.1944). радянський партійний і державний діяч, у роки німецько-радянської війни командир Чернігівсько-волинського партизанського з'єднання, перший секретар Чернігівського та Волинського підпільних обкомів КПРС.
Черняхо́вський Іва́н Дани́лович (16 [29] червня 1906, с. Оксанина (нині - Уманський район, Черкаська область) - 18 лютого 1945, Пененжно, Польща, кол. Східна Пруссія) - радянський воєначальник, двічі Герой Радянського Союзу, у період німецько-радянської війни командувач 60-ю армією Воронезького фронту, згодом командувач військами 3-го Білоруського фронту, генерал армії (1944). Один з чотирьох радянських командувачів фронтами (також Михайло Кирпонос, Михайло Петров, Микола Ватутін), що загинули у роки війни на фронті.
Сидор (Исидор) Ковпак родился 25 мая (13 мая - по старому стилю) 1887 года в слободе Котельва Котелевской волости Ахтырского уезда Харьковской губернии Российской империи (ныне посёлок городского типа Полтавского района Полтавской области Украины) в семье государственных крестьян Артемия Дмитриевича и Фёклы Евфимьевны Ковпаков[2][3]. Украинец[! 1][4].
Такое кощунство могли сделать только кремлевские агенты по заказу того же кремля.
Опублікуйте, будь-ласка, список цих невідомих - ми поаплодуємо їм
Да и красиво довольно!
В феврале https://ru.wikipedia.org/wiki/1943_%D0%B3%D0%BE%D0%B4 1943 года партизаны Фёдорова вернулись на Черниговщину с https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C Брянщины и разместились в лесах на Каменском хуторе. В ответ на сбор продуктов по сёлам, оккупанты сожгли ряд населённых пунктов и арестовали членов семей партизан. Десятки женщин и детей ожидали казни. В отсутствие Фёдорова, который пребывал в https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B2%D0%B0 Москве , командир взвода Феодосий Ступак решил освободить заложников, в числе которых были двое его сыновей 12 и 13 лет, которые после расстрела матери также ожидали смерти. В ночь на https://ru.wikipedia.org/wiki/27_%D1%84%D0%B5%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8F 27 февраля партизаны разгромили гарнизон Корюковки, который состоял главным образом из https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B8%D1%8F венгерских солдат. Было освобождено 97 заложников, совершены диверсии на железнодорожной станции, подорваны мастерские, склад горючего.
Утром https://ru.wikipedia.org/wiki/1_%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0 1 марта карательный отряд окружил деревню и принялся истреблять мирное население. Под предлогом проверки документов людей сгоняли в клубы, школы и церкви, после чего партиями по 50-100 человек расстреливали, невзирая на пол и возраст. 2 марта забитые трупами дома начали поджигать, но убийства продолжались. Каратели прочёсывали деревню, хватали людей и живьём бросали в горящие избы. К концу дня https://ru.wikipedia.org/wiki/2_%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0 2 марта Корюковка почти полностью сгорела.
Уцелевшие корюковчане спрятались или бежали в лес. Часть из них, в основном пожилые люди, через несколько дней вернулись. Но https://ru.wikipedia.org/wiki/9_%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0 9 марта каратели снова появились. Старых выгнали из домов, завели в сарай, облили керосином и сожгли. Людей затолкали на заводе в печь для обжига кирпича и подожгли. Как показало расследование и экспертизы областной комиссии по расследованию злодеяний немецко-фашистских захватчиков в Корюковке, за два дня оккупанты и их помощники-полицаи зверски уничтожили по меньшей мере 6700 человек, причём 5612 тел остались неопознанными.
Судмедэксперты установили, что смерть была причинена «путём расстрела из автомата, расстрела из станкового пулемёта, физического насилия тупым оружием с раздроблением костей черепа и позвоночного столба в шейной области, сжиганием живых людей». Из 1300 зданий уцелело десять.
Согласно официальным данным, в начале 1943 года соединение первого секретаря Черниговского обкома КП(б)У, Героя Советского Союза А. Фёдорова насчитывало 12 отрядов общей численностью 5,5 тысяч бойцов, большинство из них базировалась неподалёку от Корюковки, в соседних сёлах.
Черниговские историки С. Павленко и С. Бутко считают, что партизаны могли спасти хотя бы часть жителей Корюковки от смерти, однако умышленно не сделали этого. По расчётам историков, количество гитлеровцев, командированных на «акцию возмездия», составляло примерно 300-500 человек. «Не было команды. Мы только наблюдали», - говорил после войны один из партизан
Общая генетика ?
Поставте краще там пам'ятник воїнам УПА. Ото були справжні партизани.