Меморіальні дошки Стусу й Світличному відкрили в Києві. ФОТО
У Києві відкрили меморіальні дошки поету, правозахиснику Василю Стусу і діячу національно-демократичного руху 1960-1970 років, лауреату Державної премії імені Тараса Шевченка Івану Світличному.
Про це Цензор.НЕТ повідомляє із посиланням на УНІАН.
В урочистому відкритті взяли участь колишні політичні в'язні, дисиденти, які особисто знали Світличного й Стуса.
Також на церемонії був син Василя Стуса Дмитро, який є генеральним директором Національного музею Тараса Шевченка.
Меморіальні дошки встановили на будівлі Національної академії наук України за адресою: вулиця Михайла Грушевського, 4.
Поруч розміщена ще меморіальна дошка ідеологічному опоненту шістдесятників, мовознавцю Івану Білодіду, який у Радянському Союзі був провідником русифікації України. Зокрема, коли обіймав посаду міністра освіти УРСР, він долучився до створення закону про народну освіту від 1959 року, де зафіксували факультативність вивчення української мови.
Як зазначила на церемонії відкриття завідувачка Музею шістдесятництва Олена Лодзинська, "історія нашої держави така, що тепер Стус і Світличний є сусідами з академіком Білодідом, який свого часу зробив багато для русифікації української мови, повикидавши зі словника багато питомих українських слів, наближаючи таким чином українську мову до російської, з чим категорично були не згодні Світличний та Стус".
А от пустобріхи типу Тимошенки і Порошенки ляпатимуть язиками на тлі цих табличок про "рідну мову і патріотизм", а самі послуговуватимуться і надалі кацапською, лиш на публіці лицимірствуючи українською.
Вишивата - зло.
Порошенко и прочая вышивата в делах, да и в быту, говорит по-русски.
А переходя на украинский замыливает глаза и пытается играть в старую-добрую игру, противостояние Восток-Запад.
Хитрість ФСБшних тролів у тому, що вони намагалися форсувати тезу, ніби цей термін позначає "неосвічених і малоетичних людей, які хизуються своїм позірним українським патріотизмом", хоч на позначення такої поведінки в українській мові є ціла низка питомих термінів, як-от шароварники, рагулі, ура-патріоти тощо. Насправді ж вьішиватнік є упосліджувальним терміном на означення українця, націлений на дискредитацію базових речей в українській культурі, оскільки він суміщає усю нелюбов українців до ватників, та додає український національний одяг, вишиванку.
Цей термін є щоденною зброєю Росії проти України, якою послуговуються переважно росіяни та малороси-хохли.[1] Уперше розкруткою терміну ольґінці зайнялися у 2014 року на Смоктачі, згодом на кацапських вікіпроєктах типу Вікіреаліті[2] термін "вишиватнік" почали форсувати як синонім свідомітьі, що за визначенням москалів є будь-який український патріот.
Чесно поцеплено в інтернетах)))
Все просто.
Вишиватник, це "державник", що хизуючись правильним (з його точки зору) хрестом, вишиванкою і українською мовою використовує владу за для особистого збагачення.
Коротко і ясно.