Погруддя Пушкіна демонтували у Кременчуці. ВІДЕО+ФОТОрепортаж
У місті Кременчук на Полтавщині 21 листопада знесли пам’ятник російському поетові Олександру Пушкіну.
Про це розповіла речниця Кременчуцької міської ради Юлія Перепелятник, передає Цензор.НЕТ із посиланням на Суспільне.
Пам’ятник перебуватиме на території комунального підприємства "Благоустрій Кременчука".
Демонтували пам’ятник згідно з рішенням Кременчуцької міської ради від 18 листопада "Про організаційно-правові заходи щодо усунення/переміщення об’єкту історії – пам’ятника російському поету і письменнику О.С.Пушкіну з публічного простору м. Кременчука".
Пам’ятник Пушкіну у Кременчуці був розташований на бульварі Пушкіна, який 18 листопада перейменували на бульвар Українського Відродження.
Топ коментарі
най переплавляють, після очищення вогнем можна вже і на фундамент.
Де в Україні пам'ятники ШЕКСПІРУ, ЛОРЦІ, БАЙРОНУ, МОНТЕСК'Є?
Одне рашистське гімно під назвою ТОЛСТОЄВСКІЄ...
Знайдені на деокупованих територіях України катівні, найліпший музей русского імперіалізму.
Збережить в кожному місті, що зазнало руйнувань внаслідок агресії русскіх пару будинків (тільки забезпечити), так як вони є, обгорілі, зруйновані. В Маріуполі можна цілий мікрорайон зберегти так як зараз є, і на кожному будинку написати скільки і за яких обставни тут загинуло українських людей, дітей.
Ось і будуть самі правильні музеї.
А ті надгруддя, пам"ятники - їх же робили з пропогандистською метою, а не з метою розкриття правди (щоб вони правду показували, треба пушкіна зображувати волоцюгою і підлабузником царя, а катьку другу - курвою неуйомною, і безжальною наволоччю.)
Тому вони не підходять, щоб "нагадувати нащадкам про те, з якою антилюдською москальською мерзотою воювали та перемогли їхні діди-прадіди."
Страна рабов, страна господ,
И вы, мундиры голубые,
И ты, им преданный народ.
Страна рабов, страна господ,
И вы, в мундирах, голубые,
И ты, им преданный народ.
Чем вы все эти годы занимались ????
По всем закоулкам Украины памятники кацапсинами ставили ????
О чем шумите вы, народные витии?
Зачем анафемой грозите вы России?
Что возмутило вас? волнения Литвы?
Оставьте: это спор славян между собою,
Домашний, старый спор, уж взвешенный судьбою,
Вопрос, которого не разрешите вы.
Уже давно между собою
Враждуют эти племена;
Не раз клонилась под грозою
То их, то наша сторона.
Кто устоит в неравном споре:
Кичливый лях, иль верный росс?
Славянские ль ручьи сольются в русском море?
Оно ль иссякнет? вот вопрос.
Оставьте нас: вы не читали
Сии кровавые скрижали;
Вам непонятна, вам чужда
Сия семейная вражда;
Для вас безмолвны Кремль и Прага;
Бессмысленно прельщает вас
Борьбы отчаянной отвага -
И ненавидите вы нас…
За что ж? ответствуйте: за то ли,
Что на развалинах пылающей Москвы
Мы не признали наглой воли
Того, под кем дрожали вы?
За то ль, что в бездну повалили
Мы тяготеющий над царствами кумир
И нашей кровью искупили
Европы вольность, честь и мир?..
Вы грозны на словах - попробуйте на деле!
Иль старый богатырь, покойный на постеле,
Не в силах завинтить свой измаильский штык?
Иль русского царя уже бессильно слово?
Иль нам с Европой спорить ново?
Иль русский от побед отвык?
Иль мало нас? Или от Перми до Тавриды,
От финских хладных скал до пламенной Колхиды,
От потрясенного Кремля
До стен недвижного Китая,
Стальной щетиною сверкая,
Не встанет русская земля?..
Так высылайте ж к нам, витии,
Своих озлобленных сынов:
Есть место им в полях России,
Среди нечуждых им гробов.
Пушкин 1831
:
Он улетел. Усталая Мария
Подумала: «Вот шалости какие!
Один, два, три! - как это им не лень?
Могу сказать, перенесла тревогу:
Досталась я в один и тот же день
Лукавому, архангелу и богу».