Воїн РДК Богданов вийшов на зв’язок: його вважали зниклим безвісти. ФОТО
Військовослужбовець РДК Ілля Богданов, якого в грудні шукали як зниклого безвісти, вийшов на зв'язок.
Про це він повідомив у Facebook, оприлюднивши фото, передає Цензор.НЕТ.
"Живий. Здоровий. Вашими молитвами. Знову замовили з РФ на ліквідацію, все як зазвичай", - зазначив він.
Він також опублікував фото біля табло вокзалу Києва, ймовірно зроблене два тижні тому.
Що відомо про Іллю Богданова?
До початку російсько-української війни Богданов працював у ФСБ РФ.
У 2014 році після початку війни на сході України Ілля Богданов перейшов на український бік та долучився до добровольчого батальйону Національної гвардії України "Донбас". Згодом, вже у складі Добровольчого українського корпусу "Правий сектор", брав участь у боях за Іловайськ та Донецький аеропорт.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Богданов брав участь в обороні Києва. Наприкінці березня дістав поранення. Після одужання долучився до Російського добровольчого корпусу.
Наприкінці жовтня 2024 року Ілля Богданов заявляв про підпал його ресторану корейської кухні "Пян-Се".
У грудні 2024 року ЗМІ повідомили, що столичні правоохоронці почали розшук колишнього співробітника ФСБ та бійця Російського добровольчого корпусу Іллі Богданова, який із 2014 року воював на боці України.
Багато таких притомних в Україні.
з робітника нквс перетворитися на бандерівця , круто , мені здавалося це нереально воаховуючи яку накачку в учєбчі вони проходять, але ж серцю не накажеш
Ось яскравий приклад: - До 1958 року Москва повністю ліквідувала українське націоналістичне підпілля на території України. Провідну роль у цій ліквідації відіграв шеф бандерівської СБ Мирон Матвієйко - найдовіреніша людина Степана Бандери, його родич (дружина Матвієйка була хресною сина Бандери - Андрія).
Мирона Васильовича Матвієйка, який з 1947 р. очолював СБ, за допомогу у ліквідації націоналістичного підпілля 19 червня 1958 року спеціальним Указом Президії Верховної Ради СРСР було помилувано і звільнено від кримінальної відповідальності. За заслуги йому навіть дали однокімнатну квартиру в Києві.
Очевидно, що після 1958 р. імітувати наявність націоналістичного опору в Україні і за кордоном стало політично недоцільно, адже це могло сприйматися як слабкість Москви.
Тож Бандера став непотрібний і його прибрали як відпрацьований матеріал. Ось і все пояснення.
До речі, в день убивства з Бандери була знята охорона. Так що все було під контролем КГБ.