Захищаючи Україну, на фронті загинув воїн-доброволець, колишній співробітник "Повернись живим" Тарас Шпук. ФОТО

19 вересня під час виконання бойового завдання загинув воїн та ексспівробітник фонду "Повернись живим" Тарас Шпук із позивним  Череп.  Йому було 34 роки.

Як інформує Цензор.НЕТ, про це повідомили у фонді.

Тарас розпочав роботу у "Повернись живим" у 2019 році. Саме тоді у фонді вирішили формувати ветеранський відділ, першим працівником якого і став Тарас Шпук. Саме він приніс ідею розвивати ветеранський спорт та довів його ефективність у адаптації військових після поранень.

"Ми шукали когось, хто мав би бездоганну репутацію, був своїм у ветеранській спільноті та не крав гроші. У самій же ветеранській спільноті одноголосно порадили Тараса. У нього дійсно була бездоганна репутація, бо він був дуже чесним. Шпук був фанатом своєї справи. Іноді це могло комусь здаватися нездоровим, але особисто мені дуже імпонувало: якщо любов, то назавжди, якщо робота, то з головою", — згадує екскерівниця комунікаційного відділу "Повернись живим" Ольга Омельянчук.

Тарас дуже переймався проблемами учасників російсько-української війни, адже і сам був ветераном. Під час АТО він боронив Україну у складі одного з добровольчих батальйонів, а до цього брав участь у Революції Гідності.

"Тарас був у буквальному значенні "директором України". Він знав усіх, його знали всі. Він вирішував будь-які питання, завжди включався і був генератором ідей. Він займався розвитком ветеранського спорту в Україні і був душею Invictus Games. На ньому трималася купа операційної роботи, на ньому трималася команда, тримався їхній моральний стан. Він був символом, талісманом і серцем Invictus Games і ветеранського спорту ще до повномасштабки. Він не керував цими процесами, але реально він робив всю роботу", - говорить директор фонду "Повернись живим" Тарас Чмут.

У лютому 2022-го, коли Росія почала другий етап війни проти України, вся команда фонду активно включилася у процес забезпечення війська необхідним. Тарас став військовим менеджером - займався комунікацією з підрозділами та розвозив майно.

"Тарасу було соромно відмовляти, тому він вічно всім допомагав і взагалі був добряком. Міг сваритися на щось, але ніколи не конфліктував. Приймав усі запити з інфолінії у лютому-березні 2022-го, коли треба було когось десь забрати, відвезти, зустріти, коли ніхто інший не міг у це включитися, бо всі були зайняті", - згадує Анна Колеснікова.

Попри шалену навантаженість, Тарас із колегами евакуював з тоді охопленого війною Ірпеня спортивне обладнання для ветеранів-учасників збірної України на Invictus Games. Тарас і особисто долучався до підготовки української збірної на тогорішні змагання у Гаазі. А коли нашим захисникам аплодував увесь цивілізований світ, Тарас просто тішився, що це стало можливим попри спроби Росії знищити українців та їхню ідентичність.

Разом з підготовкою українських збірних до Invictus Games у різні роки, Тарас також організовував ветеранський форум та готував збірні і для інших змагань. Він настільки був відданий справі, що хотів бути залученим у цей процес навіть коли звільнився з фонду у листопаді 2023 року.

"Ще з 24 лютого 2022-го він одразу хотів йти у військо, як і багато хто інший. Йому не вистачало того досвіду, що він набув під час АТО — таку категорію називають "недовоювався". Він хотів туди. Коли потрапив у військо, потрапляв під обстріли, постійно прагнув ризику. Вочевидь, ми цього не вітали, але його туди тягнуло. Тарас був глибоко занурений у мілітарну спільноту з 2014-го року - тобто варто розуміти, що це не була для нього просто робота, це було його життя. Він жив цим, він горів і тому був неймовірним", - згадує Тарас Чмут.

Всі колеги, яким пощастило попрацювати з Тарасом Шпуком, згадують його як працьовитого, ідейного, доброго та принципового фахівця. А ще для багатьох із команди він став вірним другом.

"Це перший співробітник "Повернись живим", який загинув під час бойових дій після початку повномасштабної війни. Це неочікувано і дуже сумно. Нині важко усій старій команді фонду, його друзям і тим, хто проживав з ним всі ці роки. Щиро кажучи, ми дуже чекали, коли ж Шпук вже навоюється і повернеться назад в команду "Повернись живим". Ми будували плани разом.

Це величезна втрата для ветеранського спорту, бо він був одним з рушіїв в країні. Це точно дуже рольова модель для країни — як мінімум з точки зору ветеранського середовища. Він тягнув тему ветеранського спорту тоді, коли мало хто нею займався в країні і якби вона операційно в ті давні роки не вистрілила, то не приїжджав би принц Гаррі до України і не було б цього всього", — директор фонду Тарас Чмут.

"Він був скептиком та "людиною-зрадонькою", якій завжди все не так і все треба виправляти. Але я його за це обожнював і завжди казав "вертайся в ПЖ, будеш наводити порядки". Людина, якій було не все одно — ціннісно наша людина. Через це ми із ним періодично співпрацювали як з фахівцем та запрошували його тренувати ветеранів та організовувати заходи з адаптивного спорту", — керівник HR-напряму Дмитро Колосюк.

"Ми познайомилися з Тарасом ще під час революції Гідності. Тоді разом займалися локацією у Будинку профспілок, брали участь у кількох "зарубах". Потім перетиналися у громадському секторі, а згодом зустрілися у ПЖ. В Invictus Games він був цілою віхою. Тарас навіть навчився тренувати ветеранів у грі в баскетбол на кріслах колісних, пробував ще регбі на кріслах колісних. Був багаторічною підтримкою та операційним менеджером Ігор Нескорених", — керівник ветеранського відділу Тарас Ковалик.

"Це була найщиріша людина з усіх, кого я знаю. Він був як дитина в найкращому сенсі цього слова — у ньому геть не було подвійного дна", — асистентка директора та секретарка наглядової ради Ліза Шовікова.

"Тарас неймовірний. Таких, як він, більше немає. Це людина, яка піклувалася про всіх навіть тоді, коли у самого не було сил. Всім нам дуже пощастило мати його у своєму житті", — операційна менеджерка департаменту стратегічних ініціатив Дарина Прикуп.

Читайте також на "Цензор.НЕТ": Поліцейський Руслан Ковбасюк загинув під час виконання бойового завдання на фронті. ФОТО

Автор: Марина Макєєва