УКР
7684 відвідувача онлайн
"Бридка країна. Нікчемні людці", - екс-співробітниця "Інтера" Столярова про Україну. СКРІНШОТ
У мережі з'явилися одкровення колишнього шеф-редактора новин телеканалу "Інтер," громадянки Росії Марії Столярової, видвореної з України СБУ в лютому цього року.
Як повідомляє Цензор.НЕТ, про це на своїй сторінці у Facebook написав нардеп Антон Геращенко."Бридка країна. Нікчемні людці". Це про нас із Вами, українці. Петре Олексійовичу (Порошенко. - ред.), Юрію Віталійовичу (Луценко. - ред.), може, все таки пора зайнятися очищенням інформаційного простору України від впливу країни-агресора? Чи й далі будемо гратися в лібералізм у країні, що воює? "- написав він.
Нагадаємо, 3 серпня в Інтернет потрапило листування співробітниці Міністерства державної безпеки так званої "ДНР" Тетяни Єгорової з представниками, в тому числі, українських телеканалів. Листування датоване 2015 року. За однією версією, його виклали хакери, за іншою - це зробила сама Тетяна Єгорова. З масиву викладеного в листуванні випливає, що співробітники каналів "Інтер", "Україна" та "Донбас" погоджували з представниками так званої "ДНР" тексти своїх матеріалів.
Зокрема, в листуванні російського журналіста Леоніда Муравйова, який навесні 2015 року намагався влаштуватися на роботу на "Інтер", але був видворений з України, згадується якась Маша. Швидше за все, йдеться про колишню креативну продюсерку "Подробиць тижня" на телеканалі "Інтер" (продакшн НІС) Марію Столярову. Один із топ-менеджерів новинного продакшну групи "Інтер" НІС Назім Бедиров вважає оприлюднене листування підробкою.
Журналіст "Інтера" Роман Бочкала, ім'я якого згадується в оприлюдненому листуванні Леоніда Муравйова з Тетяною Єгоровою, припустив, що воно справді було.
Керівник Inter Media Group Ганна Безлюдна заявила "Детектор медіа", що керівництво "Інтера" не має ніякого відношення до новин: "Я не керую цими людьми і не маю до них ніякого відношення, вони самі приймають рішення. І мені складно коментувати цю ситуацію - я поза нею".
Колишня креативний продюсер "Подробиць тижня" на "Інтері" (продакшн НІС) Марія Столярова заявила "Детектор медіа", що вона не читає чужих листів і тим більше не коментує "нісенітниці та зливу".
Топ коментарі
К кому петруша мотался в Вену за напутствиями перед презиентскими выборами ? К Фирташу...
Дальше додумайте сами ...
Я уже давно писал, что мягкотелые в войнах не побеждают.
И жадно ждать её уничтоженья,
И в разрушении отчизны видеть
Всемирного денницу возрожденья.
Печерин В.С.Замогильные записки.издательство "Мир".1932 год.
А вот ее собеседница - Калмыкова Ольга. Но аккаунт пустой. Интересно, кто это.
И ладно бы это только элиты касалось. Это в Роисе национальная черта от дворника до презикдента.
Не думайте как плюнуть в умирающую страну, думайте, как жить Украине,
Специально пишу на языке оккупантов. Может кто из русских прочитает и задумается. Хотя вряд ли...
В 1986 г. я отдыхал «дикарем» на территории Артека. Снимал раскладушку за 3 рубля в день под навесом из двух листов шифера и со «стенами» из старой кухонной клеенки. Но не об том. Во время отдыха в кустах возле автобазы нашли тело убитой крымскотатарской девочки, лет 18-ти...
Вскоре все население Артека в том числе и немногочисленные тогда отдыхающие знали подробности.
Напомню в 1986 г., «перестройка» уже началась, но крымским татарам дорога в Крым еще была закрыта. У девочки была мечта, посмотреть на дом ее бабушки, расположенный на территории Артека. Откуда ее предков выселили русские. Бабушка постоянно о нем вспоминала, какой это был рай... Вот она и захотела посмотреть. Просто посмотреть и ничего более...
В Симферопольском аэропорту ее встретили «вежливые люди» в штатском и настоятельно попросили возвращаться в Узбекистан, мол тут вам не место. Очевидно кассиры аерофлотовские имели указание сообщать «куда надо» в случае, если крымские татары покупали билеты в Крым (напомню, в СССР в паспорте была графа «национальность».)
Девочка сказала «хорошо» и вернулась в здание аэропорта. Когда русские «вежливые люди» скрылись из виду она вышла и села в автобус. Но видно за ней русские таки следили. Выйдя возле знаменитой артековской стелы на трассе Симферополь-Ялта она начала спускаться в Артек. Замечу, что в те годы эта дорога была довольно безлюдной, а машины по ней шастали очень редко. До Артека она так и не дошла. Её убили возле автобазы и даже не стали заморачиваться с сокрытием трупа. Просто бросили в кустах.
Естественно "че-пе" активно обсуждали в Артеке. Моя «хозяйка» (из русских переселенцев) по этому поводу сказала примерно следующее:
- И правильно, что убили. Нечего татарве в НАШЕМ Крыму делать. И хорошо что наш Сталин их выселил. Благодаря этому мою семью переселили в Крым и сразу дали полностью обставленный дом. С коврами, постельным бельем и даже серебряными ложками-вилками. В своей деревне мы о таком даже не мечтали - спали на набитых сеном тюфяках накрытых тряпками и ели деревянными ложками с одной миски (далее шли излияния об убогой жизни мокшвы в дяревне то ли на Рязани, то ли в другой русской срани, уже и не помню точно где).
Еще она рассказывала, что когда их переселяли в Крым, очищенные русскими от коренного населения после этнической чистки, то им сразу сказали, что брать с собой ничего такого не нужно и что в Крыму их полностью обеспечат всем необходимым.
Не буду пересказывать полностью весь словесный понос этой русской переселенки. Замечу только что татар она люто ненавидела, потому что боялась, что вернутся настоящие хозяева Крыма и выселят ее из захваченного дома и спросят о том, где их серебряные ложки-вилки...
К чему я вспомнил эту историю
До того как русский народ напал на Украину, была у меня на России лучшая довоенная подруга. ДРУГ со всех больших букв даже...Но ДОВОЕННЫЙ. А что было до войны, то БЫЛО (именно в прошедшем времени) - до войны. Женщина замечу добрая, отзывчивая, умная (комплиментарные эпитеты можно продолжать до бесконечности), но именно что РУССКАЯ... Как она сама говорит - «русская тётка» (тм).
Когда русский народ вообще и «русская тётка» (тм) в том числе, радостно вопили «крымнаш!», я спросил у своей довоенной подруги, - как, мол, ты, такая хорошая порядочная и умная, можешь радоваться? Ведь это оккупация и аннексия?... И война?... Она, поучительно, как недоумку, начала мне рассказывать, как жители Крыма радостно бежали на референдум.
Я переспросил, могут ли переселенцы решать судьбу ЧУЖОЙ для них земли. И рассказал вышеупомянутую историю, иллюстрирующую что собой представляет русская переселенческая мразь.
Зная ее доброе сердце и отзывчивость ожидал что она возмутится позицией переселенки...
Но как же я ошибся! Я забыл, что она РУССКАЯ!!!!
Снисходительно выслушав мой рассказ она, как всегда поучительно, сказала:
- И правильно. Все радовались, что с забитых и разрушенных деревень их в благодатный Крым переселили....
Добиться хоть слова сочувствия в адрес крымских татар вообще и конкретных хозяев дома и серебряных ложек у меня не получилось. Для нее это был мусор, который закономерно убрали, чтобы заселить чужую землю русскими...
Эта «русская тётка» (тм) радовалась только за русских, которые благодаря этнической чистке въехали на чужую землю и в чужие дома и завладели чужим имуществом...
Мораль
1. Русские переселенцы, будь это в Крыму или на Донбасе (там тоже русские провели этническую чистку, но уже Голодом 1932-1933) всегда будут люто ненавидеть настоящих хозяев этой земли, как вор ненавидит хозяина украденного.
2. Надеяться, что русски народ воспылает к нам сочувствием - глупо и непродуктивно. Даже лучшие представители русского народа на это генетически не способны. Чужие народы для них только «корм» для русских....
3. Рука не содрогнется и прицел не собьется.
Р.S. Мне тогда, в 1986 г., было 20 лет, Тётке-переселенке - за 50-т. Жила она в "Розовой даче" - напротив Главного управления Артека. До революции это была вилла (уже забыл кого, но большая и крутая). Потом ее раздали под квартиры сотрудникам Артека. Так что выселенные (а может и расстрелянные русскими) крымскотатарские владельцы жилья были сотрудниками Артека. И Судя по серебряным ложкам - нерядовыми. Тётка-переселенка работала в столовой Горного и воровала безбожно (каждый день приносила неподъемные сумки с мясом, колбасой).
Дмитро Полух
Когда жопа в синяках, так и людишки мелкие. Только людишки в своей стране живут и во всю грудь дышат, а вяликая с жопой в синяках, может и навечно.
как к гавну, но негласное согласие на продолжение недостойной жизни."
В.Ерофеев. Энциклопедия русской души.
государства - превыше всего! Все остальное, чуть позже. Предатели, провокаторы и сепаратисты, должны быть наказаны. Жестко и бескомпромиссно!
Когда каждый день от рук террористов гибнут наши герои и мирные граждане -
шутки в сторону! Это война! Слава Украине!",
Самые старые «народные песни» датировались началом XIX века и имели в авторах исключительно русское дворянство.
Знаете ли вы что русская народная песня «Калинка-Малинка» была написана саратовским дворянином Иваном Петровичем Ларионовым в 1860 году?
А русская народная песня «Во поле березонька стояла» - адъюнкт-профессором Казанского университета Нигматом Мисаиловичем Ибрагимовым в начале XIXвека?
А что знаменитая старинная русская народная песня «Ой, мороз, мороз» впервые прозвучала лишь в 1956 году, а стала известна лишь в 1968 году, когда ее исполнил в фильме «Хозяин тайги» один из соавторов - актер Валерий Золотухин?
А в основу старинной русской народной песни «Живет моя отрада», написанной в 1882 году в качестве иронического стихотворения журналистом Сергеем Рыскиным которое было положено на музыку композитором Шишкиным легла вполне реальная история, нашумевший на всю Россию судебный процесс о похищения дочери дворянина Надежды Локтевой купеческим сыном Николаем Шагановым.
«Вдоль по улице метелица метет», - музыка Александра Варламова, слова Дмитрия Глебова, 1842 год.
«Вот мчится тройка почтовая» - Леонид Трефолев, 1901 год.
«Степь да степь кругом», - 1865 год, слова Ивана Сурикова, музыка Сергея Садовского.
«Ямщик, не гони лошадей», - 1915 год, слова - Николай фон Риттер, музыка - Яков Фельдман.
В какой-то момент мне показалось, что единственные по настоящему «народные песни» в России - это блатной фольклор. Вроде «Цыпленок пареный» или «Кокаином, серебряной пылью». Однако и «кокаин» оказался переделанным романсом «Ах вы, кони мои, вороные», авторства поэта Кононова
Бо всі реформи попри смерті на майдані, попри війну - марні, бутафорні, недієві, брехливі...
В країні, як були високі заплутані податки так і залишаються, як було тотальне втручання чиновників в економіку, так і залишається, як було все централізовано так і є, як були роздуті штати бюрократів, так іще збільшуються, як було беззаконня і безправ'я (хабарництво в судах, в прокуратурі, в поліціїї) коли відпускають за відкупні відвертого злодія/корупціонера, так і залишається, як були неефективні, збиткові, корупційні держфонди, дершахти, держлісгоспи, держпідприємства, держбанки так нічого й не змінилось, як були держрегулювання, держконтроль, інтервенціонізм, протекціонізм держперешкоди, держбар'єри для бізнесу, так і залишаються, як були популістьські, казнокрадські соціальні програми (субсидії, дотації, допомоги, льготи, преференції, що вигідні в першу чергу чиновникам-казнокрадам та олігархам-монополістам) так і залишаються... Нічого в Україні не змінилось, а в економічному відношенні стало гірше, середня з/п 100-150$ на місяць, кокурентного, правового ринку немає, будь-який бізнес без "криші" оголошується незаконним, підприємців, торгівців душать, травлять, знищують, їх торгові точки руйнують, в проекті податкової реформи планується ще більше податків не дивлячись на те, що нинішній податковий кодекс це 400 сторінок заплутаного, маразматичного тексту (планується новий податок 10% від мінімалки фактично на безробітніх та хочуть перевести спрощенців на загальне оподаткування...), додаткове навантаженя на громадян по програмі "обов'язкового медичного держстрахування" (ну нічого у нас не можна без держави/чиновників), все прогнило, все деградувало, змін ніяких (більше того, всі закони які приймаються в Україні дуже схожі на ті, які прийняті в рф - ми Східна Європа і розвиваємось по єдиному сценарію... у нас в країнах СНД - соціалізм, вірніше соціал-демократія, а в Україні вона "кучмівсько-медведчуковсько-сурківського" типу..., так так, бо країна живе ще за кодексами, законами, актами прийнятими в ті часи і радикально ніхто нічого змінювати не збирається)! Країна перетворена на скотоферму!
А насправді щоб люди стали веселими, успішними, вільними громадянами вільної країни, потрібно не багато...
Всього навсього: мінімальні, зрозумілі податки, мінімальна бюрократія (та невтручання чиновників в економічні, господарські процеси громадян), об'єктивне право та відкриті двері для інвесторів!
Іншими словами, Україна повинна стати вигіднішою за будь-який офшор (а офшори це вигідно, доведено президентом, олігархами, чиновниками, політиками, які тут прикриваючись соціалізмом, побудовою соціальної держави, соціальною рівністю, соціальною справедливістю крадуть, а накрадене вивозять в офшори)!
Бо багато громадян не розуміють роль і суть держави... Всі ми вихідці з тоталітарного, комуністичного, етатичного совка де чиновники, партія все за всіх вирішувала, де партноменклатура була як якимсь божеством, культом, надбагатим, надвпливовим і надпотужним, а прості громадяни перетворені в гвинтиків системи, безправних неімущих рабів...
То ж нажаль ми так і розвиваємось за інерцією вважаючи, що держава все за нас вирішить, все дасть, все забезпечить...
Але на справді роль держави, її суть і основна функція полягає в наступному - це захист громадян від НАСИЛЛЯ (від шахрая, від злодія, від грабіжника, від убивці, від зовнішнього агресора), тобто держава- це справедливий суд, правоохоронні органи, армія та дипломатія... і при цьому роль держави - це забезпечити права людини, права властності громадян та надати правове супроводження мирної життєдіяльності людей..., а для цього не потрібно високих податків, роздутого держапарату, надмірного наповнення бюджету, соцпрограм, держпідприємств, держфондів, держбанків та інших корупційних заманух. Основна роль держави - СЛУЖИТИ ГРОМАДЯНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВУ (а не навпаки)!!!
Все інше (заробляння грошей, створення нових благ, товарів, послуг, благодійна діяльність...) - це діяльність громадян без втручання держави/чиновників і як тільки держава починає втручатись в економіку під "благими", популістськими, соціальними гаслами чи намірами, то знайте це мародери, злодії, казнокради, корупціонери, які хочуть поработити громадян, які хочуть "отнять и поделить" (отнять у громадян, а поделить між собою)...
Отже, громадяни не корміть паразитів, вимагайте для себе економічної свободи (вимагайте правового капіталізму, конкурентної ринкової економіки, невтручання держави/чиновника в господарські процеси)!!!Нажаль ми дійсно "мерзкая" страна, не більше чем рашка, але на то є свої причини...