Анекдот. Колись єврей вирішив з вуйками відстоювати Україну. Прийшов і говорить: - Я вирішив так, живу на цій землі, годуюся з неї, буду відстоювати її. Подивились на нього мужі, що він благенький та куций, на бій такого не пошлеш, ну чистий пацифіст, але ж бажає захищати Україну і дали листівки пропагандистські роздавати людям. Зібрали кілька пакунків, вийшло десь під 2 тисячі. Веліли тихо себе вести, не дуже показуватись і не лізти межи очі. Чекають до вечора. Нема його. Чекали ще два дні. Геть десь дівся "помічник". Посміялись мужі між собою, що втік, злякався своєї ж сміливості. Добре б що хоч не пристрелили б де його. Але за місяць з'являється той еврей. Приходить до вуйків і з порогу: - Хлопці, як хочете, але я більше не піду так. Товар не ходовий. Ледве по 10 грн за листівку продав.
Колись єврей вирішив з вуйками відстоювати Україну. Прийшов і говорить:
- Я вирішив так, живу на цій землі, годуюся з неї, буду відстоювати її.
Подивились на нього мужі, що він благенький та куций, на бій такого не пошлеш, ну чистий пацифіст, але ж бажає захищати Україну і дали листівки пропагандистські роздавати людям. Зібрали кілька пакунків, вийшло десь під 2 тисячі. Веліли тихо себе вести, не дуже показуватись і не лізти межи очі.
Чекають до вечора. Нема його. Чекали ще два дні. Геть десь дівся "помічник". Посміялись мужі між собою, що втік, злякався своєї ж сміливості. Добре б що хоч не пристрелили б де його.
Але за місяць з'являється той еврей. Приходить до вуйків і з порогу:
- Хлопці, як хочете, але я більше не піду так. Товар не ходовий. Ледве по 10 грн за листівку продав.