Знищені дерева біля "Олімпійського" і відголоски кримінальних 90-х: історія, де випливають Суркіси, Каха Каладзе, Черновецький і Целовальник

Автор: Тетяна Ніколаєнко

Давно такого не було і от знову. В період вакууму різдвяних свят на Черепановій горі в центрі Києва знищили десятки дерев, щоб втулити чергову 30-поверхівку. Хто і чому знищує останні дерева в центрі Києва, розбирався Цензор.НЕТ.

Якби в Києві проводили конкурс найпотворніших локацій, то район НСК "Олімпійський" впевнено здобув би перемогу. Тут ніколи не хочеться сідати на терасах ресторанів не лише через смог, а й через те, що навкруги барський архітектурний вінегрет "вирви око".

Тільки тут поряд можуть сусідити стадіон і "відновлена" в стилі a la russe церква, а новітні хмарочоси щільно запхані між історичних будинків. Розглядаючи все це, важко повірити, що на початку минулого століття у довіднику Семена Богуславського саме Велика Васильківська згадувалась зі своїми гігантськими будинками нової архітектури як взірець київського архітектурного ренесансу.

Забудова Великої Васильківської, Антоновича та Саксаганського тісно пов’язана з появами в Києві залізничного вокзалу та цегляного заводу Ейсмана. З цього часу це місце активно забудовується так званими "прибутковими будинками", де квартири здавались в найм, а купці на перших поверхах відкривали магазини.

Так само як на початку двадцятого століття район Нової забудови поглинув сільські мазанки з городами, століття по тому вже нові "гігантські будинки нової архітектури" зжирають київський ренесанс та дерева навколо них.

Черепанова гора залишалась невеличкою зеленою оазою між НСК Олімпійський і Палацом спорту. Свою назву вона отримала за прізвищем київського цивільного губернатора Павла Черепанова, оскільки тут була його садиба. А вище вже розташовувалась Нова Печерська фортеця, збудована за наказом імператора Миколи І.

Власне Червоний стадіон (який з роками перетвориться на Республіканський, а згодом стане НСК "Олімпійський") був першою спортивною забудовою Черепанової гори, навколо якої потім почала рости спортивна (інститут фізичного виховання, басейн, корти, Палац спорту) та готельна інфраструктура.

Напередодні футбольного чемпіонату Євро-2012 будівельники зруйнували частину історичного валу одного з укріплень фортеці - Косий Капонір - заради зведення інфраструктури біля НСК "Олімпійський".

Частину Черепанової гори не забудували лише через складність рельєфу. Тому тут утворився гай, де часом релаксували самі ж спортсмени між стартами. У 2017 місцеві мешканці спробували влаштувати з території парк. З одного боку, їх до цього спонукало, що місце перетворювалось на смітник та туалет під відкритим небом. З іншого боку, тут почала геодезичні роботи компанія "Лота-МВН", яка спершу задекларувала там облаштування пішохідного сполучення та альтанки.

Останні будівельні роботи на цьому майданчику були перед Євро-2012. У 2012 тут за згодою "Лоти" та за рахунок коштів Національного спортивного комплексу "Олімпійський" було демонтовано нежитлову будівлю-ліфтопідйомник.

Влітку минулого року екоактивісти домоглись відкриття території та поприбирали там сміття, а 4 січня 2022 там були спиляні всі дерева. Наступного дня представники організації "Лицарі міста" знесли будівельний паркан, але навколо іншого будівництва – на Госпітальній, 2в, де будує готельний комплекс херсонське ТОВ "Енергія офіс Д3". Госпітальна 4 - трохи далі.

Знищувати ліс чи старі будинки – давня київська традиція.

На порталі Єдиної державної елетронної системи у сфері будівництва вказано, що на Госпільній 4 замість дерев буде 29-поверховний будинок на 553 квартири.

Замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОТА-МНВ". Підрядник - ТОВ "ДЕВІЖН КОНСТРАКШН".

"Лота-МНВ" майже ніде не фігурує в новинах. Її власниця - Наталія Мироненко, дружина покійного Григорія Габовича. Прізвище Габовича нічого не скаже людям, віком до 30 та й 30+. Історія Габовича пов’язана з 90-ми. В ті часи він був партнером Семена Юфи, власника споживчого товариства "Меркурій" - українського аналога фінансової піраміди МММ.

З обслуговуванням "Меркурія" пов’язували низку кримінальних угруповань: в цьому контексті фігурували прізвища Бориса Савлохова, Володимира Киселя, Віктора Авдишева.

Також Габович був і серед засновників речового ринку Патент, який у 90-х розташовувався на Республіканському стадіоні. Так, на стадіоні колись можна було купити в неділю не квиток на футбол, а леопардові лосини та ангоровий светр.

До речі, права на ділянку біля стадіону родина Габовичів отримала ще у 2003 році.

На сьогодні родина Габовича є співвласником інтернет-провайдера Lucky.Net та третім за кількістю власником приміщень на Хрещатику (після Ріната Ахметова та Укрпошти). За даними НВ, власність родини знаходиться за Будинком Профспілок, у будівлі під №14, де розташовані готель Хрещатик і Будда-бар. У сумі їм належить тут трохи більше 14 тис. кв. м торгової нерухомості.

З 2007 по 2013 родина Габовичів часто потрапляла у світські новини. То Поліна Габович ходила на якийсь захід з Лізою Ющенко, Наталією Череп чи Єлизаветою Юрушевою, то Юлій Габович купував на аукціоні Черновецького фотографію за 75 тисяч.

У 2008 на 30-ліття футболіста Кахи Каладзе Юлій подарував йому "Rolls Royсe Phantom" за 500 тисяч доларів. Така щедрість була невипадковою – з 2004 року Каладзе був партнером Юліана Габовича у володінні готелем "Хрещатик".

"У 1990-х я купив невеликий пакет акцій готелю - 0,31%, а потім нам як акціонерам запропонували взяти участь у приватизації", - розповідав вже покійний Гарі Габович. У розпал "помаранчевої революції", 21 листопада 2004 року, мерія продала контрольний пакет готелю за 40 млн гривень. "Мій син Юліан запропонував своєму другові Касі Каладзе взяти участь фінансово, – згадує Габович. – Так Каха став нашим партнером".

У родини кілька фірм, які займаються здачею в оренду нерухомості та рекламою.

Так, у 2015 "Фірма Арт" Марини Габович та її матері Наталії Мироненко виграла інвестконкурс КМДА для облаштування рекламних площ у вагонах КП "Київський метрополітен".

Видання "Киевласть" тоді підрахувало, що за 5 років дії контракту Габович могла б заробити на рекламі у метро 350 млн. грн.

Інша фірма Габович мала в оренді торгові ятки в переході вокзалу Київ Пасажирський, де платила за оренду 380 м кв. 52, 6 тис. грн.

Сама Марина Габович довгий час мешкала у Токіо, а зараз живе у Відні, де їй за власним зізнанням не вистачає лише сирників.

Тепер про ділянку на Госпітальній, 4.Тривалий час про бізнес родини Габовичів на цій території нагадувала лише рекламна стела, яка перебуває у власності тієї ж "ЛОТА-МНВ".

Договір оренди земельної ділянки зареєстрований ще 28 серпня 2003 року. А у 2009 родина також отримала у власність землю в центрі Києва. Але якщо в оренді у Габовичів 0,3 гектари, то у власності – ділянки на 1,15 та 1.7 гектарів на Госпітальній.

Містобудівні умови та обмеження на будівництво будинку "ЛОТА-МНВ" отримала у березні 2012. Загальна площа під будівництво – 3,2 га. Площа забудови - 1200 м.кв.

До речі, містобудівні умови, підписані тодішнім головним архітектором Сергієм Целовальником, передбачали 840 квартир та 575 машиномісць.

Зважаючи на те, що містобудівні умови видані ще за Черновецького, а більшість землі навіть не в оренді, а у власності, – тепер винуватити у всьому мера Кличка недоречно.

А от на що треба звернути увагу, то це на те, що дозвіл ДАБІ проєкт отримав тільки у серпні 2019 року. В цей час вже нині ліквідоване відомство було під керівництвом Сергія Кузьміна, тоді як неформально вплив на відомство відновили брати Горові.

Експертизу на будинок зробило ТОВ "Укрекспертиза в будівництві". Вони ж робили експертизу на ЖК "Софія резиденс". Але у 2019 тоді ще Генпрокуратура оскаржила введення в експлуатцію будинків "Софії", оскільки вони знаходяться неподалік аеропорту Жуляни, а висотність та розташування будинків не були погоджені з Державіаслужбою, що може впливати на безпеку польотів літаків.

У випадку з Госпітальною з точки зору архітекторів, з якими поспікувався Цензор.НЕТ, пагорб не видається надто критичним для будівництва – буде складніше, дорожче, але можливо.

Але річ не в куті пагорба.

"Самі МУО незаконні – там як мінімум має бути обмеження за висотою 27 м, плюс порушено функціональне призначення території", - вважає експерт з питань містобудування Георгій Могильний.

"Я не знайшов якихось змін до Генплану за цими ділянками, а за редакцією 2002 року– велика частина ділянки є зеленими насадженнями загального користування, а решта – зона громадських будівель та споруд. Целовальник (а) пішов на службову підробку і написав, що вся територія в зоні громадських будівель та споруд, (б) дозволив будувати житло зі щільністю для звичайної зони житлової забудови, хоча житла не повинно бути ні в зелених насадженнях, ні в громадській забудові", - вважає експерт.

Тепер він радить мешканцям сусідніх будинків скаржитись  новоствореній ДІАМ.

"Мешканцям треба звертатися до ДІАМ з вимогою провести перевірку в порядку архітектурно-будівельного нагляду, щоб скасувати потім незаконно видані МУО – скасування МУО автоматично призводить до скасування дозволу на будівництво", - каже Могильний.

Керівник ДІАМ Семен Кривонос не відповів на запитання Цензор.НЕТ, чи буде його відомство перевіряти документи будівництва на Госпітальній 4.

Теоретично в центрі Києва взагалі не повинно бути висоток, вищих за 27 метрів, але минулого року Окружний адмінсуд Києва (той самий ОАСК, який божиться невідкладно ліквідувати президент Зеленський) скасував обмеження щодо висоти у 27 метрів під час будівництва житлових комплексів.

Суд послався на те, що Київрада не затвердила План зонування території центральної планувальної зони столиці відповідно до ч. 8 ст. 18 закону "Про регулювання містобудівної діяльності". Відтак, на думку суду, немає підстав вважати, що об’єкт будівництва розміщений в Центральній планувальній зоні.

В Києві досі немає Генплану, історичні будівлі по суті беззахисні, а долю міста вирішують фактично кілька груп забудовників. При цьому, як видно, зв’язки деяких родин міцно сформовані ще в кримінальних 90-х.

 Тетяна Ніколаєнко, Цензор.НЕТ