10772 відвідувача онлайн

Полковник Олександр Грамарчук (Гром): "Завершення війни за класикою — це поразка або перемога. Попереду ще багато років боротьби. На жаль"

Автор: 

Полковник Олександр Грамарчук на позивний Гром - кадровий військовий. На початку 2014 року, коли Росія анексувала Крим та вторглася на територію Донбасу, пішов в АТО. Виконував бойові завдання, зокрема в Дебальцевому та на позиції "Зеніт" - навпроти Донецького аеропорту.

- Якщо у 2014-2015 роках відбувалися активні бойові дії, то далі вже була позиційна війна, - розказує мені в інтерв’ю. - Після ряду політичних домовленостей тоді взагалі казати про те, що "воював", якось було складніше. Під час ООС в період 2018-2019 років, коли операцію очолив генерал-лейтенант Сергій Наєв, а начальником штабу ООС був Валерій Залужний, ситуація трохи змінилась на динамічнішу. Почали будуватися укріплення, ворог отримував потужні удари у відповідь, після чого просив перемир'я, щоб зібрати трупи. Нормально так росіяни вигрібали.

- Але все одно 24 лютого 2022 року здійснили на нас повномасштабний напад. Ви говорили про те, що знали: війна неминуча. Коли прийшло це усвідомлення? По чому визначили?

- Уточню: я знав, що повномасштабна війна неминуча, оскільки те, що всі називали АТО/ООС, вже було війною. Ознаками була активна підготовка росіян до вторгнення, починаючи з нарощення спроможностей військово-промислового комплексу, активного переозброєння армії, закінчуючи повною узурпацією влади в росії однією партією. Ну, а про безпосередню підготовку до вторгнення і приблизний час я вже точно знав 23 лютого 2022 року. Було лячно за цивільних, яких заспокоювали з телеекранів. Розумію, що це здійснювалося для недопущення паніки, але на ранок 24 лютого дорогою до збірного пункту я побачив наслідки: черги до банкоматів, заправок, черги на виїзд з міста. Ракети, що пролітали над головами, чомусь навіть не розганяли їх…

- Тоді у військкоматі вам пообіцяли передзвонити. Я так розумію, цього не сталося, тому наступного дня ви записалися до тероборони?

- Дивіться, як все було. Рюкзак і форма у мене були вже напоготові, тому вранці, не чекаючи повісток, проінструктувавши дружину і дітей, я вирушив до збірного пункту. Було абсолютно не дивно побачити у черзі тих, хто мав бойовий досвід і знову першими прийшли на захист України. Працівник ТЦК, що відповідає за облік офіцерів, записав мої дані, сказав бути за місцем проживання і чекати на дзвінок. Мене це трохи обурило, і я зателефонував своєму давньому побратиму Анатолію Штефану (нині полковник ЗСУ. – О.М.), нагадавши, що можу долучитись до його підрозділу.

Полковник Олександр Грамарчук (Гром): Завершення війни за класикою — це поразка або перемога. Попереду ще багато років боротьби. На жаль 01

Оскільки на той час підрозділи Командувань родів військ і Генерального штабу здійснювали переміщення на запасні пункти управління, то отримав команду дистанційно відпрацьовувати відкриті джерела інформації та чекати на виклик.

Мене вистачило до ранку. За добу встиг навчити родину швидко діставатися укриття під час повітряної тривоги. На ранок, домовившись ще з двома друзями, вирушив до збірного пункту бригади ТрО. Поки стояв у черзі, прибіг солдат, який запитав, хто вміє користуватися гранатометом. Так я став гранатометником гранатометного взводу стрілецької роти (посміхається. – О.М.).

Полковник Олександр Грамарчук (Гром): Завершення війни за класикою — це поразка або перемога. Попереду ще багато років боротьби. На жаль 02

- Де воювали на початку?

- У перший день мене призначили у зведену групу швидкого реагування. Виїжджали ловити міфічних диверсантів, потім облаштовували позиції на трасі Вінниця-Житомир.

Після допідготовки на західних зразках протитанкового озброєння приступив до навчання гранатометників інших підрозділів бригади. В подальшому надійшло бойове розпорядження сформувати батальйонно-тактичну групу для виконання завдань у складі групи військ на північно-східному напрямку.

Нашим завданням було стати у розрив між флангами 93-ої ОМБр та 95-ої ДШБр на Ізюмському напрямку, де десантники, на жаль, понесли великі втрати. На момент заходу на позиції я прийняв під командування взвод, який під щільним артилерійським вогнем противника зміг якісно вкопатися і закріпитися на напрямку. Взвод у подальшому виконав завдання без втрат.

- Ви – кадровий військовий, тому, очевидно, бачили картину більш реалістично. Який тоді у вас був настрій, думки? Чи виникало відчуття, що ми можемо втратити країну?

- На той час відганяв від себе зайву філософію, оскільки для мене було головним зберегти людей і виконати поставлене завдання. Були моменти, коли здавалося, що все: зараз нас тут перепахають снарядами і ніхто не згадає. Але швидко песимізм змінювався на злість і розум перемикався на бойову роботу.

- Ви сказали, що були на Ізюмському напрямку. Які тут відбувалися бої?

- На відміну від штурмових підрозділів, у нас не стояло завданням атакувати противника. Потрібно було відрізати кілька танконебезпечних напрямків і не допускати прориву піхоти противника. Нас намагалися "викурити" артилерією, застосовували запалювальні міни, авіація "причісувала" позиції НУРСами практично щодня. Але коли підтягнули вже надане нам партнерами артилерійське озброєння, то у взаємодії з танковими підрозділами і армійською авіацією на напрямку почав вимальовуватися переломний момент.

- Який бій вам найбільше запам'ятався?

- Мені більше запам'яталася ситуація, коли командир роти у сусідньому окопі по рації вночі доповідав про роботу ворожої артилерії по нашому ВОПу. Я лежав у своєму окопі, присипаний землею від постійних розривів зверху. Коли мені вже набридло, що ротного ніхто в ефірі не чує, то видав довгий монолог з матюків у рацію. Почули (посміхається. – О.М.). Через деякий час місце, звідки летіли снаряди, було щільно накрите вогнем наших артилеристів.

- Офіцер 95-ї ОДШБр Юрій Кочевенко в інтерв’ю нам так згадував ті часи: "На Харківщині були надзвичайно запеклі бої за кожне село, кожну лісосмугу, які дуже щільно облиті кров’ю і потом наших військових". Що б ви сказали?

- Підтверджую. І важливо ніколи не забувати, якою ціною дається нам кожен метр нашої землі…

Полковник Олександр Грамарчук (Гром): Завершення війни за класикою — це поразка або перемога. Попереду ще багато років боротьби. На жаль 03

- Пригадайте, що було найважче?

- Переживання за рідних. Особливо дітей… Не хотілося допускати навіть думки, що ворог дійде до них і заподіє їм шкоду, а мене в цей час не буде.

- У нас небезпечний та не простий ворог. Який він на полі бою? Що ви взагалі думаєте про російських військових?

- Багато хто допускає велику помилку, недооцінюючи противника. Потрібно усвідомлювати, що росіяни витратили на підготовку військ більше часу і ресурсів, ніж ми. І я вважаю, що коли елітних російських спецпризначенців, десантників і морпіхів нищить мобілізований вчитель/бухгалтер/айтішнік/бізнесмен — це подвиг. Це подвиг українського народу у протистоянні одній з найбільших армій світу. Але й серед російських вояків є такі ж мобілізовані. Ми всі бачили сотні відео з полоненими росіянами. Велика кількість їх пішла воювати не просто тому, що "родина позвала". За останні 10 років велика кількість росіян у бажанні красивого життя попала у кредитну залежність. Віддавати з чогось треба, а як віддавати, якщо заробляти не вмієш? Ось і відповідь. Подивіться навіть, як реагують російські жінки і матері, коли їхній чоловік/син телефонує з полону. Їх насамперед  цікавлять виплати, а не стан рідної людини. От вам і еліта російського суспільства.

Ви запитуєте, що думаю про російських військових? Думаю, що мертві вони кращі, ніж живі.

- Росіяни мають звичку періодично погрожувати ядеркою. Ви говорили про те, що "ядерна зброя має бути конфіскована з рук психів". Як це зробити?

- Дивіться, коли ядерні валізи перебувають в руках у самозакоханих старців, у яких деменція навіює їм божевільні фантазії, то з цим треба щось робити.

У нас є такі загрози: путін — скільки йому рочків? Він своє вже віджив і чхати він хотів на якихось європейців. Лукашенко — та ж історія, але цей дід більш хитрий лис, інакше б він давно втягнув свою країну у війну. Кім Чен Ин — натуральний псих.

Полковник Олександр Грамарчук (Гром): Завершення війни за класикою — це поразка або перемога. Попереду ще багато років боротьби. На жаль 04

- Чому питання можливої конфіскації ядерної зброї навіть не порушується?

- Тому що міжнародна спільнота перестала бути спільнотою. Кожен боїться за себе, побачивши, що міжнародні інституції перестали відігравати роль врівноважуючої і миротворчої сили.

Поки що не бачу дієвих важелів впливу на них (росіян. - О.М.), окрім фізичного усунення.

- Наскільки велика, за вашими відчуттями, загроза того, що росіяни все ж її застосують?

- Можливо, застосують. У разі, коли трапиться диво, і ми відкинемо їх за межі кордонів чи почнемо свою операцію в районі москви.

Полковник Олександр Грамарчук (Гром): Завершення війни за класикою — це поразка або перемога. Попереду ще багато років боротьби. На жаль 05

- ГУР МО заявляє про те, що в росії зростає соціальна напруга, а невдоволення війною дедалі більшає. Ви вірите, що це може вилитися у протести або навіть припинити війну?

- Про одну з причин зростання соціальної напруги я казав раніше: проблемні кредити, які немає чим гасити. Подальше зростання напруги відбуватиметься пропорційно кількості знищених росіян на війні і силі "затягування гайок" у правовому полі.

Протести гасяться на росії фактично у зародку. Є ще варіант протестів на національно-релігійному підгрунті. З цим кейсом зараз ведеться робота практично у всіх спецслужб світу. І експерименти ми вже бачили у різних країнах. До речі, нещодавно у Дагестані початок був непоганий, але мотивації у людей не вистачило.

В "рускій бєспощадний бунт" не вірю. Це з розряду фантастики.

Полковник Олександр Грамарчук (Гром): Завершення війни за класикою — це поразка або перемога. Попереду ще багато років боротьби. На жаль 06

- У березні наступного року там мають відбутися вибори президента. Чи можуть їхні результати якось вплинути на російсько-українську війну?

- Вгадаєте з одного разу, якими будуть результати виборів? (посміхається. -О.М.). Їхній вплив буде однозначно. Наприклад, посилення мобілізаційних заходів на росії. Ну і для закріплення можуть стати репресивні заходи проти "інакомислячих" і тих, хто ухилятиметься від служби.

- Ви нещодавно в одному з інтерв’ю сказали: "Поки ворог існує, спокою не буде". Поясніть, що ви маєте на увазі? Фізичне існування росії у тому вигляді, в якому вона зараз є?

- Я маю на увазі взагалі існування російської федерації, як державного утворення і спільний кордон з ними, який ними ж давно порушено. Це ракова пухлина на тілі планети, яка має бути вирізана разом з метастазами.

- Бачила, що у вас виникла публічна суперечка із нардепкою, заступницею голови парламентського комітету з питань нацбезпеки Мар’яною Безуглою, яка останнім часом постійно критикує Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Вас вона в одному зі своїх дописів назвала його піарником. Про що для вас вся ця історія?

- Я взагалі особисто цю жіночку не знаю. Знаю лише, що вона - народний депутат і заступник голови комітету з нацбезпеки, оборони і розвідки у Верховній Раді.

Хто і з якою метою зарядив її такими меседжами, теж не в курсі. Її вкиди щодо Валерія Залужного націлені, в першу чергу, на знищення рейтингу президента України у суспільстві і розкол у Збройних Силах України. Знаю, що багато громадських активістів і відомих блогерів вже писали звернення до Служби Безпеки України і до голови Верховної Ради України з проханням розглянути її дії як в етичному, так і в правовому полі.

У соцмережі Facebook у мене немає офіційної сторінки, як посадової особи, а з власної, як громадянин України і друг Валерія Залужного, я маю повне право озвучити свою думку і захистити честь та гідність своїх друзів. Тому смішно читати якісь дописи про "піарників" чи ба більше, коли мене називають "помічником Головнокомандувача". Лестить, але насправді я скромнішу посаду займаю (посміхається. - О.М.).

Полковник Олександр Грамарчук (Гром): Завершення війни за класикою — це поразка або перемога. Попереду ще багато років боротьби. На жаль 07

- Наостанок запитаю вас, яким ви бачите завершення цієї війни? Давайте песимістичний і оптимістичний варіант.

- Завершення війни за класикою — це поразка або перемога. Попереду ще багато років боротьби. На жаль. Я не оперую категоріями песимізму чи оптимізму, оскільки є реалістом. Дуже не хотілося б, щоб Україна погодилася на перемовини і замороження бойових дій, оскільки це дає можливість противнику наростити спроможності. Ми вже через це пройшли, але не спрямували зусилля у правильному руслі.

Сподіваюся на те, що наші партнери і друзі все ж усвідомлять, що перемогти дракона можна лише разом. Тут потрібні зусилля усього цивілізованого світу: зброя, боєприпаси, люди, радикальні політичні рішення на міжнародному рівні, інвестиції в науку. Як каже мій друг і талановитий генерал Сергій Наєв: Разом переможемо!

Полковник Олександр Грамарчук (Гром): Завершення війни за класикою — це поразка або перемога. Попереду ще багато років боротьби. На жаль 08

Ольга Москалюк, "Цензор.НЕТ"

Фото та відео надані Олександром Грамарчуком

Топ коментарі
+10
- Ви нещодавно в одному з інтерв'ю сказали: "Поки ворог існує, спокою не буде". Поясніть, що ви маєте на увазі? Фізичне існування росії у тому вигляді, в якому вона зараз є?

- Я маю на увазі взагалі існування російської федерації, як державного утворення і спільний кордон з ними, який ними ж давно порушено. Це ракова пухлина на тілі планети, яка має бути вирізана разом з метастазами.
показати весь коментар
25.12.2023 10:54 Відповісти
+9
Красавєц, хороший командир. А як же злі командири, яких більшість, і які пускають своїх людей на гарматне м'ясо, про них напишіть.
показати весь коментар
25.12.2023 19:18 Відповісти
+7
Прочитав. Подумав...
Стосовно довіри до командирів пропоную ще раз звернутися до https://www.youtube.com/watch?v=4WbD_eEEgic інтерв'ю Порошенка 5-му телеканалу позавчора , де він зокрема сказав, що в народі "Залужному довіряють, і це означає, що він може підняти війська в бій" (з 10:30 до 14:00)
показати весь коментар
25.12.2023 13:50 Відповісти
Коментувати
Сортувати:
- Ви нещодавно в одному з інтерв'ю сказали: "Поки ворог існує, спокою не буде". Поясніть, що ви маєте на увазі? Фізичне існування росії у тому вигляді, в якому вона зараз є?

- Я маю на увазі взагалі існування російської федерації, як державного утворення і спільний кордон з ними, який ними ж давно порушено. Це ракова пухлина на тілі планети, яка має бути вирізана разом з метастазами.
показати весь коментар
25.12.2023 10:54 Відповісти
О, тепер зрозуміло звідки народились срачі бубочки і безмозглоі : "командувач оос С.Наєв, нач.штабу оос В.Залужний".
Декому, напевно, обідно що колишній підлеглий командує своіми колишніми начальниками.
Хоча війною, бойовою роботою займається штаб
показати весь коментар
25.12.2023 12:24 Відповісти
Немає такого в армії, таких дурних обідок, що підлеглий переріс шефа - немає!
Не там ви причину срачів бубочки і безуглої шукаєте, ой, не там!
показати весь коментар
25.12.2023 17:19 Відповісти
На жаль, українці почали забувати. Одну важливу річ. Вірніше, не вірять у таку безумну ідею. НАТО повинно вступити у цю війну на боці справедливості. Як це було в Афганістані. Іраку. І ми про це повинні казати ВГОЛОС. Не соромлячись.
показати весь коментар
25.12.2023 13:06 Відповісти
НАТО як альянс не воювало в Афгані та Іраку. Займалося приблизно тим самим як і зараз - невійськова допомога.
показати весь коментар
25.12.2023 14:04 Відповісти
Да, НАТО не воювало, а США - так.
показати весь коментар
25.12.2023 17:22 Відповісти
Прочитав. Подумав...
Стосовно довіри до командирів пропоную ще раз звернутися до https://www.youtube.com/watch?v=4WbD_eEEgic інтерв'ю Порошенка 5-му телеканалу позавчора , де він зокрема сказав, що в народі "Залужному довіряють, і це означає, що він може підняти війська в бій" (з 10:30 до 14:00)
показати весь коментар
25.12.2023 13:50 Відповісти
Якраз усі зелені та їх вєрноподаніє васали ( там вже щось загешефтують ).. Ну тобто ті, що воюють чужими руками.
показати весь коментар
25.12.2023 14:09 Відповісти
Ага, краще Арахамію читати. Вибрати в 2019-му Зебздюка, в 2022-му здриснути з країни, а потім читати Арахамію чи ще якусь х.ню, тільки не військових, бо, бач, кадрові не подобаються.
показати весь коментар
25.12.2023 17:42 Відповісти
я вам заважаю х.у.й.ньою страждати?
показати весь коментар
25.12.2023 17:49 Відповісти
ні, тебе банять за твій стабільний ватно-капітулянтський ідіотизм, а не через те, що я, або ще хтось інший, звернули на тебе увагу.
#нех@й_шастать.
чого ти тут страждаєш? йшла б у коменти під марахвоном, там у тебе всі свої.
показати весь коментар
25.12.2023 18:14 Відповісти
ти ся вспокоїш, ватне?
показати весь коментар
25.12.2023 19:33 Відповісти
сердешне, це ти в Японії лямку тягнеш чи де?
показати весь коментар
25.12.2023 19:35 Відповісти
Незабудьте в дупу собі вставити і підпалити! Нам так страшніше буде від ваших феєрверків!
показати весь коментар
25.12.2023 20:39 Відповісти
Красавєц, хороший командир. А як же злі командири, яких більшість, і які пускають своїх людей на гарматне м'ясо, про них напишіть.
показати весь коментар
25.12.2023 19:18 Відповісти
,,Не хотліося б щоб Україна пішла на перемир'я і замороження військових дій. Ми через це вже пройшли але не спрямували зусилля у правильному руслі"- це полковник про що і про кого? Тобто Мінськ1, 2 був неправильним руслом за твердженням військового друга Залужного.
показати весь коментар
25.12.2023 21:04 Відповісти
При Зебздюку роззброїли та відвели війська з облаштованих позицій (пам'ятаєте, як воно стрибало на військового з позивним "Янтар" - "Я сказал оружиє здать!...Я ж не лох какой то, мнє почті 42!"), почали розмінування по всій лінії зіткнення, закатали в асфальт протитанкові рви і т.д і т.п.

А при Пороху, навпаки, всі ці "перемир'я" використовувались для підсилення озброєння та підготовки, облаштування укріплення.
показати весь коментар
25.12.2023 22:21 Відповісти
Ви розумничка larisaliya 😘 приємно читати
показати весь коментар
25.12.2023 23:51 Відповісти
дякую!
показати весь коментар
26.12.2023 01:18 Відповісти
Ви, мабуть, проспали все, і Іловайськ, і Дебальцеве? Чи г+г дивились?

Не бачу, щоб Порох програв битву в Іловайську, де там битва була? Битва? Чи порушення москалями даного "слова офіцера" і підступний розстріл роззброєних добробатів (які навіть не підпорядковувались ЗСУ, до речі)? Тобто, ви називаєте "битвою" порушення ворогом договору і розстріл безоружних та поранених, яким обіцяли зелений коридор? Ще раз - БИТВОЮ???? Програною Порохом битвою? А де там Порох ГРАВ, щоб програти? Це битва по вашому? Програна БИТВА? Мізки маєте? Чи це ваша власна меншовартість перед кацапами? Чи дурість, пардон, стареча? Не меліть дурниць!

А про Дебальцеве що, знов в голові наср@но? Погугліть, чому його тримали і що підписувалось в той час і за що кацапам прилетіла повна дупа-дупезна санкцій? На чию територію записали Дебальцеве, буквально залите кров'яшкою кацапні, кожен сантиметр? Нагадати вам, що це була УСПІШНА операція з найменшим втратами з нашої сторони, а з "котла" (по суті це була ловушка-приманка для кацапів) вийшли ВСІ ЖИВІ! Х-ло в Дебальцеві понесло не тільки реально колосальні втрати в живій силі, але й іміджеві втрати на міжнародній арені, за що й отримувало по щах аж до повномаштабки.

Так що не *******, шановний.
показати весь коментар
26.12.2023 03:40 Відповісти
А про те, що сцикливе омансько-шашличне Зебздо наступало х-лу на мозолі, довго думали?
Ви бухаєте там, чи що? От серйозно, часом ви таке мелете, таке-е-е ме-е-елете... Краще відмовтесь від спиртного взагалі, пане. Вам не можна.
показати весь коментар
26.12.2023 03:51 Відповісти
Проста перевірка на тверезість: назвіть хоч одну історичну битву, яку б українці виграли, починаючи з 882-го року. Який в них тут досвід?
"Достаточно перестать стрелять", бо "згинуть наші вороженьки, як роса на сонці". ЗЕ ж діяв у відповідності до тексту українського Гімну. Які претензії можуть бути до ЗЕ?
показати весь коментар
26.12.2023 11:55 Відповісти
А хто такий Зе?
Чи не забагато уваги маріонетці з рукою Єрмака в дупі? Воно навіть розмовляти без суфлера не вміє. Це просто блазень, через якого раніше відмивались гроші Коломойського. Чотирижди Уклоніст. Сцикун по життю. Реально тупуватий і дуже жадібний. Має купу комплексів через свій зріст. Дрібязковий, сварливий, мстивий, обідчивий.
Він не самостійна фігура і ніколи ним не був навіть у кварталі. Це лялька, якій потрібна рука в дупі і гроші - і все, крутіть нею, як захочете.

Не ліпіть собі з гівна ідола.
показати весь коментар
26.12.2023 12:57 Відповісти
Ми вже обговорювали, що на таких українських діячах, як князь Дір і отаман Петлюра, українська самостійна історія і закінчувалась. Буквально на наступний день була передача на суспільному про полковника Петро Болбочана, якого розстріляли за наказом Петлюри. Поки в наш час на генералів напустили язикату Безуглу. Такий у України Бонапарт.
Питання в тому, що має бути далі?
показати весь коментар
26.12.2023 13:21 Відповісти
То давайте всядемось рівненько на своїх диванах, поскладаємо руки на колінах і чекатимемо. А навіщо боротися, все рівно років через 100 все знов повториться - перечекаємо?
До речі, я не прихильник вашої теорії. Я просто хотіла почути вашу думку, не більше.
показати весь коментар
26.12.2023 14:09 Відповісти
В той час, як американці зняли фільм "Матриця", українці зняли фільм "Слуга народу", да ще й потім 73% відсотки проголосували за те, щоб опинитися у сюжеті цього фільму з улюбленим своїм героєм.
Моя теорія набагато ближче до сюжету фільму "Матриця". Треба ж враховувати, що американцям дуже подобається спасати всю планету. А українці так проголосують за ідеї головного персонажу фільму "Матриця", як це зробили іудеї 2 тис років назад в Ієрусалимі🤓. Тому до них і завітав Путін із своїм "чудесним" пришестям. Все має свою причину.
показати весь коментар
26.12.2023 14:32 Відповісти
ну, "Слугу народа" знімали не українці, ви ж розумієте.

І я за те, щоб закочувати рукави і боротись, а не колупатись паличкою в засохшому, пардон, гівні, вишукуючи якісь історичні паралелі чи спіралі.
показати весь коментар
26.12.2023 14:45 Відповісти
ЗЕ - такий же український національний діяч, як і Наполеон - французький. Наполеон в молодості писав статті за незалежність Корсіки. А потім все його корсіканське оточення відправилось з ним робити кар'єру у Париж🤓. І в цьому ЗЕ схожий на Наполеона, бо перед першим Майданом 95-квпртал активно давав концерти в підтримку Януковича.
показати весь коментар
26.12.2023 15:09 Відповісти
В ми ж бачимо, що у американців є і теорія, і хаймарс. А що є в українців?
Не подобається займатись історичними паралелями і спіралями? Тоді слід повернути американцям надану ними зброю і відбиватися від Путіна шматками асфальту.
показати весь коментар
26.12.2023 15:15 Відповісти
Ну тебя и попердолило.
Особенно я поржал от сравнения со Спиционом и Ганнибалом.
показати весь коментар
26.12.2023 08:30 Відповісти
Не все так просто. Швеція, наприклад, зі своїм путіним Карлом ХІІ програла Полтавську битву. Але за сто років до цієї битви в Московію приїхав шведський дипломат Петро Петрей, написав книгу про смуту у Московії, і в результаті вікінги концептуально перемогли ромеїв, але вже після Полтавської битви.
Враховуючи досвід літописця Нестора, а також співвідношення мобілізаційного ресурсу в Росії і Україні, у України значно більше шансів розбити всі російські "скрепи" і створити щось тут нове, ніж взяти штурмом лінії Суровікіна разом із Севастополем.
показати весь коментар
26.12.2023 12:29 Відповісти
Якось кучно пішло про важкі часи, нескінчену війну тощо. Яким коштом, просто цікаво? По кислих пиках декого, щось мені підказує, що важкі часи настануть для когось іншого.
показати весь коментар
26.12.2023 13:20 Відповісти
Кошти і зброю знайшли: дають партнери. Союзники по антигітлерівській коаліції не дуже хочуть, щоб переміг ******** Гітлер. Не хоче цього і більшість європейських країн. А от солдат не дають, з солдатами - проблема. І зе-елокторат штурмувати лінії Суровікіна точно не піде. І у передвиборчому відео "Слуга народу" про війну нічого не сказано. Там така проблема відсутня взагалі, як і розуміння того, що саме відбувається.
показати весь коментар
26.12.2023 14:14 Відповісти
У другому турі за Зе голосувало 73 відсотка. На фронті люди не з космосу - з сотні бійців 73 тих хто голосував за Зе. І що? Гірше воюють ніж 23 відсотка? Для того існують вибори щоб змінювати владу яка не влаштовує більшість громадян.
показати весь коментар
26.12.2023 18:43 Відповісти
Той, хто займався справами багатоквартирного будинку, той прекрасно знає, що таке "більшість". Більшість нічого не хоче робити і при цьому все отримати. І за ЗЕ проголосували ті, хто особливо нічого робити не хотів.
Треба ж розуміти, який об'єм роботи треба виконати, щоб переосмислити і переробити все те, що було в українсько-російських відносинах, починаючи з 882-го року.
Чи хтось вважає, що всю цю роботу виконав для наступних поколінь Богдан Хмельницький, за що царський уряд поставив йому пам'ятник на Софійській площі у Києві?
показати весь коментар
26.12.2023 19:04 Відповісти
ні, це не так працює, ухилянт.
серд вас, втікачів і ухилянтів, з кожної сотні - 100 тих, хто голосував за Зе, розумієш тепер, хто на фронті? серед порохоботів ухилянтів і втікачів немає. тепер сядь і порахуй, хто воює.
показати весь коментар
28.12.2023 00:20 Відповісти
Приклад Богдана свідчить що не можна створювати ідолів. А зараз з одного генерала та одного з колишніх президентів ліплять ідолів. Розчарування буде не менше ніж героїнею України Савченко.
показати весь коментар
26.12.2023 21:48 Відповісти
Знову це нещастя з Польщі щось патякає.

А тобі що в Польщі, погано? То сиди й не варнякай.
показати весь коментар
26.12.2023 22:46 Відповісти
а чого ти аж в Польщу дременув від "хорошого" нинішнього президента??? повертайся, ти ж його обрав.
показати весь коментар
30.12.2023 22:20 Відповісти