Амбасадорка ЄС в Україні Катаріна Матернова: "Дуже важливо, що світ бачить: в України є карти. Україна не програє так, як нас переконують російські наративи"

Автор: Євген Кузьменко

Понеділок 15 червня для України став наднасиченим днем з гірко-солодким присмаком. Спочатку була масована нічна атака РФ — з десятками ракет і сотнями дронів, з пошкодженим собором Києво-Печерської Лаври, десятками загиблих та поранених.

А ввечері прийшла чудова новина: всі країни Європейського Союзу дійшли згоди щодо відкриття першого кластеру переговорів про вступ України та Молдови до блоку. 

Одразу після отримання від пресслужби Єврокомісії довгочікуваної новини ми зв’язались з амбасадоркою Європейського Союзу в Україні Катаріною Матерновою.

Фото: ФБ Катаріни Матернової

– Вітаю, пані амбасадорко, це успіх всієї України, і ваша частка цього успіху є важливою. Але ж поясніть, будь ласка, українському читачеві: про що буде цей перший переговорний кластер?

– По-перше – вітаю всіх в Україні, хто прагне вступити до Європейського Союзу. Це - надзвичайно важливий та історичний крок, тому що ми чекали на це вже досить довго. Україна готова до цих офіційних переговорів, і тепер вони фактично відбуваються.

Тож я вважаю, що це чудова, чудова новина. Відкриття першого кластера означає, що технічно ми маємо офіційне відкриття переговорів про вступ. Зараз ми фактично переходимо на наступний рівень, і перший кластер стосується того, що ми називаємо фундаментальними принципами. А саме - фундаментальними аспектами функціонуючої держави, верховенства права, боротьби з корупцією, демократичних принципів та функціонуючої демократії, ринкової економіки та діючих інституцій.

Отже, це цілий пакет питань. У випадку України особлива увага також приділяється правам національних меншин.

– Так, але, окрім урегульованих питань національних меншин (які протягом тривалого часу ускладнювали відносини України та Угорщини), у нас є інші питання конфліктного характеру. Наприклад, через суперечки суспільно-історичного характеру маємо загострення українсько-польських відносин. Чи може воно створити додаткові проблеми у межах першого кластеру?

- Дивіться, коли ми відкриваємо кластер, його не буде завершено за тиждень-два. Це буде процес, під час якого обговорюватиметься багато тем - зокрема, очевидно, і відносини із сусідами.

Очевидно, що добросусідські відносини та добрі відносини з країнами ЄС впливають на загальну картину. Але я не думаю, що це конкретне питання обов'язково є частиною першого кластера.

- Щоб відповідати умовам домовленостей, Україна — і, передусім, Верховна Рада - має виконати багато роботи. Чи спілкувалися ви зі спікером Русланом Стефанчуком та іншими посадовцями щодо хоча б напівгарантій того, що всі належні дії будуть виконані?

- Ми маємо постійний діалог з Верховною Радою, паном Стефанчуком, головами фракцій, головами та членами комітетів. Комісар Кос (Комісар Європейського союзу з питань розширення Марта Кос, — ред.), яка минулого тижня була у Києві, провела дві години у розмові з керівництвом Верховної Ради та політичними фракціями про необхідність мобілізації для прийняття законів.

З єврокомісаром Мартою Кос. Фото: ФБ Катаріни Матернової

Вважаю, що минулий тиждень був дуже гарним прикладом, який показав, що мобілізація Ради можлива. Було прийнято кілька важливих законів. Було ухвалено бюджет, а також резолюцію Ради, яка вказує на необхідність приділяти особливу увагу законодавству про європейську інтеграцію.

Тож я цілком впевнена, що Рада буде мобілізована в цьому напрямку.

- Під час ваших неформальних розмов з європейськими колегами в Брюсселі – чи чули ви від декого з них сумніви щодо того, що Україна виконає всі необхідні умови?

- Думаю, всі бачать, що Україна готова.

Комісія заявила, що Україна готова до переговорів, понад рік тому. Щоби зробити цей крок, нам потрібно було досягти відповідної одностайності та консенсусу серед держав-членів. Маю на увазі, що прийняття дуже складного набору законів та нормативних актів – це нелегко.

Як я щоразу кажу, це не буде лінійним процесом. Але, думаю, колеги переконані, що Україна, безумовно, здатна на це.

— Пані Посол, ми розмовляємо одразу після масштабного нічного нападу Росії на Київ. Ми бачили ваш емоційний пост у Фейсбуку про пожежу в Києво-Печерській лаврі.

"Палає Успенський собор в Києво-Печерській Лаврі!!!

Масова російська атака на Київ та інші міста все ще триває, поки я пишу це.

Собор є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО та одним з найсвятіших місць східного християнства. Він був побудований у 1053 році.

Ця війна не про землю і територію. Це атака на саму ядро української ідентичності та цивілізації. Європейська цивілізація.

росіяни ні перед чим не зупиняться. Їх треба зупинити.

Світе, не відвертайся!"

Також під удар потрапила легендарна кіностудія ім.Довженка. Щоразу, коли трапляється щось подібне, українці обурюються і кажуть: "Це історичні місця та пам’ятки, які ми вважаємо священними. Чи може світ, або, якщо бути точнішим, Європа, щось із цим зробити? Чи вона лише знову висловить "глибоке занепокоєння"?

Це типова реакція, скажімо, в соціальних мережах. Що б ви сказали з цього приводу?

- По-перше, мої глибокі співчуття всім родинам людей, які загинули - чи то в Києві, чи в Харкові, де перші захисники загинули під час подвійного нападу. І мої величезні співчуття всім людям, які йдуть до Лаври, яку вони вважають священним місцем для них та їхніх релігійних переконань.

Дозвольте мені сказати так: я не можу говорити за весь світ – а от що я можу сказати, так це те, що Європейський Союз не просто дивиться та коментує. Європейський Союз відданий Україні з першого дня.
Європейський Союз – це той, хто практично самотужки тримає Україну на плаву. Надаються державні послуги, наповнюється бюджет. Плюс, завдяки позиці на 90 мільярдів років, ми вперше в історії використовуємо бюджет Європейського Союзу на військові витрати - 60 мільярдів від означеної суми.

Тож я впевнена, що Європейський Союз не лише коментує та підтримує ситуацію, але й допомагає Україні та підтримує її дуже конкретним чином.

Крім того, розширення санкцій проти Росії, яке обговорювалося сьогодні, і вся дипломатична підтримка, вся гуманітарна допомога тощо, – вважаю, що це дуже конкретний спосіб солідарної підтримки вашої країни.

- І моя країна вдячна за це європейським партнерам... Пані посол, я хочу повернутися до 25 травня, коли Міністерство закордонних справ Росії (читай: Путін) попередило про майбутні систематичні атаки на Україну, російські ракети тощо. Російський МЗС також запропонував дипломатичним місіям, іноземним організаціям та іноземним громадянам залишити українську столицю.

Якою була реакція посольств та різних європейських неурядових організацій? Чи, за вашими даними, хтось виїхав, чи залишилися великі сумніви?

– Ні, я думаю, ви бачили нашу реакцію в тому, що ми залишилися в Києві. Я також публічно заявила про це у своїх соціальних мережах, і речник у Брюсселі це підтвердив. Всі посольства залишилися відкритими, дипломатичний персонал залишився у місті. Вважаю, що дії говорять голосніше за слова.

– Президент Фінляндії Стубб відмовився представляти Європу на мирних переговорах з Росією щодо війни в Україні. Кого як представника на цих переговорах ви  запропонували б?

- Я б не хотіла спекулювати з цього приводу.

- Чи погоджуєтеся ви, що зараз саме час розпочати ці переговори, оскільки Україна отримала певну ініціативу (Крим, складні атаки на російські центри військової промисловості тощо)?

- По-перше, дуже добре, що світ бачить, що в України є карти, і що Україна не програє так, як хотіли б нас переконати російські наративи. Вважаю це дуже важливим. А чи зараз, чи пізніше це треба робити (розпочинати перемовини, — ред.), мені з мого місця дуже важко сказати.

- За даними Bloomberg, європейські лідери планують використати саміт G7 для переговорів з президентом США Дональдом Трампом, щоб заручитися його підтримкою плану відновлення переговорів між Україною та Росією за участю Європи. Чи вважаєте ви, що є якийсь шанс, що їм вдасться заручитися цією підтримкою?

- Думаю, єдине, що можна передбачити, - це непередбачуваність того, що станеться. Я маю на увазі, європейські лідери намагалися кілька разів. Подивимося, як буде цього разу. Знову ж таки, з мого місця дуже важко здогадуватися, про що буде домовлено на саміті G7. У нас ще є вечірні дебати та вечеря, тож тоді і дізнаємося.

Вже наступного дня президенти України та США зустрілися на полях саміту; відповідне фото опублікував голова держави

- Після подібних ночей в Києві чи отримуєте ви стурбовані повідомлення та телефонні дзвінки від родичів, друзів, колег з-за кордону? Чи пишуть вам: "Катарино, ти в порядку? Я боюся за тебе"?

- Я отримую багато повідомлень та висловлювань стурбованості, але чим більше подібних речей відбувається у світі, тим важче Україні бути на перших шпальтах. І це одна з причин, чому вам, хлопці і дівчата, потрібно виконувати свою роботу. Ми ж використовуємо соціальні мережі, щоб висвітлити воєнні злочини та звірства, які відбуваються. Включаючи знищення культурної спадщини України, що, на мою думку, є особливо мерзенним.

ФОТО: ФБ Катаріни Матернової

Євген Кузьменко, "Цензор.НЕТ"