Збільшення штрафів і посилення кримінальної відповідальності. Як депутати пропонують боротися з водіями-порушниками
Військовослужбовець Олексій Глушич, 12-річний син якого загинув внаслідок моторошної ДТП на Караваєвих Дачах у Києві, закликав депутатів проголосувати за законопроєкти про посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху, щоб запобігти наступним жертвам. Розгляд цих документів у Верховній Раді заплановано на 3 вересня.
Наскільки радикально запропоновані в них новації можуть вплинути на поведінку водіїв, які нині, сплачуючи десятки штрафів, все одно порушують правила дорожнього руху, розбиралася журналіст "Цензор.НЕТ".
ПЛАТИ І ПОРУШУЙ
Насправді це не перша спроба змінити законодавство і посилити відповідальність за правопорушення на дорогах, але лише після того, як водій Mercedes-Benz на швидкості не впорався з керуванням автомобілем та вʼїхав у підземний перехід, де були люди, серед яких і Григорій Глушич, про смертність на дорогах заговорили як про проблему, що потребує комплексного рішення, а не лише підвищення штрафів і введення системи штрафних балів.
По-перше, стало відомо, що водія "Мерседесу" неодноразово притягали до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості, а він сплачував штрафи і продовжував їздити за кермом. Ця інформація збурила суспільство і викликала дискусію щодо системи покарання у випадках, коли є численні порушення.
А батьки Григорія Глушича та інші родини, які втратили дітей під час дорожньо-транспортних пригод, за підтримки громадських організацій провели кілька публічних заходів, де пояснювали, чому смертність і травматизм на дорогах мають розглядатися як питання національної безпеки і презентували комплексні рішення для зниження смертності відповідно до міжнародного підходу Vision Zero. Вони наполягають, що лише підвищення штрафів, яке ініціювала Юлія Свириденко, коли була на посаді прем’єр-міністра, недостатньо.
"Водії, як Павло Плешивцев, який мав 39 порушень тільки зафіксованих, так само будуть сплачувати підвищені штрафи, і так само будуть тиснути на газ, і так само будуть вбивати наших дітей. Недостатньо підвищити штрафи", - заявив на пресконференції Олексій Глушич, який зареєстрував петицію на сайті президента і закликав Володимира Зеленського впровадити в Україні державну політику, спрямовану на мінімізацію смертності на дорогах за прикладом країн ЄС, а також винести питання смертності на дорогах на засідання РНБО та розробити комплексний план заходів, щоб у подальшому унеможливити трагічні події.
Пояснюючи навіщо подано петицію, він акцентував увагу на тому, що у системних порушників треба відбирати права. Якщо ж людина їздить без прав, у неї треба відбирати автомобіль, а її треба саджати у в'язницю.
А коли слово взяла мама Григорія Олександра Терлецька, вона відверто розповіла про те, що в коментарях на сторінках в соцмережах люди пишуть їй не лише слова підтримки, але й діляться власним болем.
"Люди пишуть про те, як загинули їхні близькі, їхні мами, їхні діти, їх кохані чоловіки і дружини не від російської агресії (навіть не від неї), але в цей час на дорогах у ДТП, яких можна було уникнути, - зазначила вона, додавши, що вірить в те, що подібного можна уникнути в майбутньому. - Це жахливі історії, це історії про п'яних за кермом, про людей, які після скоєного втікали і яких до сих пір не знайшли. Тобто порушники, які залишились непокараними, їх не дуже навіть і шукають, я так розумію. Це неприпустимі історії, це те, чого не має бути, це те, що я не бачу поряд з нами у майбутньому.
За чотири роки повномасштабної війни Україна втратила у ДТП понад 12 тисяч людей. Ви можете подивитись на оцей слайд і побачити, що цивільні жертви війни – це 15 012 людей. Жертви ДТП за цей самий час – 12 295 загиблих, а кількість травмованих вражає.
Кількість травмованих у ДТП перевищує майже втричі кількість травмованих від цивільних прильотів, від скаженої русні. Тож, я вважаю, що це достатній привід для того, щоб усі, від кого залежить це рішення, знайшли в собі сили, знайшли в собі рішучість, знайшли ту правду, яку зараз знаходять прості люди в коментарях. Зробили ці дії, зробили хоч щось. Якщо кожен зробить хоч щось, ми отримаємо той результат, на який ми заслуговуємо, той результат, якого ми прагнемо, і тоді, можливо, наступного року більше людей повернуться додому з вулиці".
Петиція Олексія Глушича, яку хоч і з третьої спроби, але все ж зареєстрували на сайті президента, швидко набрала необхідну кількість голосів і очільник держави на неї відреагував. Він доручив розглянути викладені в петиції пропозиції секретарю РНБО і прем'єр-міністру.
ПОСИЛЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ І БЕЗПЕЧНА ІНФРАСТРУКТУРА
Секретар РНБО України Ігор Клименко провів координаційну зустріч щодо безпеки дорожнього руху за участю народних депутатів, міністра внутрішніх справ Івана Вигівського, керівника Патрульної поліції України Олексія Білошицького, а також представників громадських організацій та експертів у сфері безпеки дорожнього руху. До обговорення також долучився Олексій Глушич.
"Посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху - це те, що потрібно робити невідкладно, - заявив у коментарі "Цензор.НЕТ" Секретар РНБО Ігор Клименко. - Президент доручив мені опрацювати це питання, ми вже провели зустріч з народними депутатами, МВС та Нацполіцією, представниками громадськості.
Насправді у всіх є чітке розуміння, що потрібно терміново впроваджувати, щоб смертей та травмувань на дорогах стало менше. І потрібно приймати рішення швидше.
І ще важливо - це має бути не одне рішення, а комплексний підхід. Не лише збільшення штрафів, хоча це теж безумовно матиме вплив на порушників швидкісного режиму. Але, на мою думку, потрібні більш жорсткі санкції для злісних, систематичних порушників. Я особисто підтримую позбавлення права керування транспортним засобом за повторність.
Також система штрафних балів точно буде дієвою - це хороший варіант. Але чи готові компетентні органи до її впровадження, перш за все технічно - питання відкрите.
Паралельно самі водії мають стежити за поведінкою на дорозі, бо ж перевищення швидкості - це суто людський фактор".
Також ми поспілкувалися з керівником Департаменту патрульної поліції України Олексієм Білошицьким.
— Пане Олексію, після трагічної історії в Києві, де машина влетіла у підземний перехід і вбила людей, про смертність на дорогах почали дуже активно говорити. Але ж ця проблема не з'явилася цього року. Чи я не права і аварій з тяжкими наслідками стало більше?
— Насправді цього року навпаки фіксуємо зниження кількості потерпілих, які отримали травми і на 10% у серпні - зниження кількості загиблих. Будемо робити усе можливе, щоб дійти до кінця року з такими показниками.
Але те, що робить Міністерство внутрішніх справ і поліція для безпеки дорожнього руху, називається функцією контролю. А безпека дорожнього руху цим не обмежується, це комплексне питання.
Досвід інших країн, аналітика показують, що один з ключових факторів – це безпечна інфраструктура. Тобто, будівництво, реконструкція доріг мають апріорі відбуватися так, щоб заходи безпеки закладалися одразу.
Друге питання – це, звісно ж, подолання проблематики, яка у нас є по дорогах. Це і розвороти на трасах міжнародного значення без розв'язок. Це й інші різні моменти, які говорять не про безпеку, а про антибезпеку.
Третє – це штрафи, які не відповідають реаліям сьогодення. Наведу приклад. Найрозповсюдженіша причина дорожньо-транспортних пригод з потерпілими і загиблими - це перевищення швидкості. Це 42% всіх ДТП з потерпілими і загиблими.
При цьому за перевищення швидкості на понад 20 км на годину законом передбачено штраф у розмірі 340 гривень. Якщо порушення зафіксованою автоматичною фіксацією і заплатити в перші 10 днів, то буде 170 гривень.
По суті, ми говоримо про вартість кількох літрів пального. А це у нас штраф за найрозповсюдженішу причину дорожньо-транспортних пригод з потерпілими і загиблими. Чи, скажімо, перевищення швидкості понад 50 км на годину – це коли в місті їдуть понад 100 км на годину. В таких випадках штраф – 1700 гривень. Якщо зафіксовано автоматично і заплатити в перші 10 днів, то це 850 гривень.
Рівень суспільної небезпеки не відповідає рівню відповідальності. А якщо відповідальність занизька, вона не має виховного впливу. Нагадаю, що будь-яка відповідальність має на меті не покарання правопорушника, а його виховання у дусі закону, щоб він не вчиняв правопорушення у подальшому. А занизький штраф спонукає до порушення, тому що особа-порушник знає, що навіть якщо її зловлять, зафіксують, то вона заплатить приблизно стільки ж, скільки витрачає на заправку автомобіля.
Такий антиефект призводить до появи серійних порушників, які мають 30, 40, а іноді і 100 штрафів на рік. Кожного разу такий порушник сплатив 170 чи 850 гривень і далі керує. Тому дуже важливе питання, яке потрібно врегулювати на законодавчому рівні, – це розмір штрафу і відповідальність за систематичність правопорушень.
Ми говоримо роками про те, що не потрібно вигадувати велосипед. Зробіть так, як це працює в передових країнах, - введіть штрафні бали. Тобто, ти, наприклад, 5 разів порушив, тепер, будь ласка, доводь іншим учасникам дорожнього руху, що маєш право керувати поруч із ними. Тому що такий правопорушник наражає на небезпеку не тільки себе, а й інших.
— Тобто, щоб ішли на перездачу?
— Так. Набрав певну кількість штрафних балів, призупиняється дія посвідчення водія і він іде на перездачу. Це система, яка діє в зарубіжних країнах.
Не менш важливим є виховання поваги до закону. І тут ми маємо серйозну прогалину. Спочатку пандемія COVID-19, а потім повномасштабна війна суттєво послабили всю систему освіти. Постраждала не лише якість навчання, а й виховна складова — зокрема формування правової культури та розуміння того, чому важливо дотримуватися закону.
Тому, об'єктивно, функція контролю – це лише одна складова серед інших, яка має бути в сфері безпеки дорожнього руху.
Хоча, як я вже казав, ми проводимо заходи, направлені на те, щоб покращити ситуацію. Зокрема, збільшуємо кількість камер, які фіксують правопорушення, знову запустили "Фантоми", хоч це було дуже складно, бо вони останній раз працювали в 2022 році і за цей час змінилися технічні аспекти і умови, в яких їм треба працювати.
Україна також стала членом ROADPOL — це організація дорожньої поліції європейських країн, яка прагне знизити кількість смертей та тяжких травм на дорогах. І ми разом з європейськими країнами виконуємо заходи контролю.
Наведу вам цифри. Лише по автофіксації станом на 30.08 винесено 3 мільйони 221 тисячу 640 постанов на суму 633 мільйони гривень. Ще близько пів мільйона фактів перевищення швидкості зафіксовано в неавтоматичному режимі за допомогою TruCAM. Контроль зараз, як на мене, на першому місці. А от всі інші аспекти кульгають.
— Це за який період?
— За 8 місяців поточного року.
— "Фантоми" будуть лише на міжнародних трасах?
— Не тільки, і в місті теж.
— Яку проблему вони зараз мають вирішити?
— Найперше – це превенція правопорушень. Створення відчуття у водіїв, що в будь-якому місці може з'явитися "Фантом", який зафіксує порушення, дає серйозний превентивний ефект. Водії стають більш обачливі і тричі подумають, перш ніж щось порушити.
— Коли легкові автомобілі зіштовхуються з маршрутками, в’їжджають у зупинку громадського транспорту, де стоять люди, це завжди про перевищення швидкості і певне відчуття, що усе зійде з рук? Чи це якісь більш серйозні проблеми з психікою людей під час війни?
— Я вважаю, що це наслідок комплексу причин, про які в тому числі ми з вами сьогодні поговорили. Зокрема і рівень відповідальності.
Тобто, ще раз, він собі їде і знає, навіть якщо його притягнуть до відповідальності, для нього це будуть мінімальні втрати.
Але, звісно, є категорія людей, які випробовують себе на дорогах. Вони є і у нас, і за кордоном. І тут теж суттєву роль відіграють невисокі штрафи і відсутність відповідальності за систематичність порушень. Якщо ми повернемось до ДТП з пішохідним переходом, то там у водія понад 30 штрафів було. Він собі платив і далі їздив.
Тому не можна говорити, що є тільки одна причина, це завжди комплекс факторів.
— Спілкувалась з американцем, який розповідав, що у них в деяких штатах є практика вилучення автомобіля за системні порушення, включно з конфіскацією. Чи потрібно і нам вводити подібне, на вашу думку?
— Це досить жорсткий захід і я би його розглядав вже, коли не подіяли інші. Хоча, якщо говорити про системні зухвалі порушення, наприклад, керування у стані сп'яніння, то у нас вже є такі санкції. За третє протягом року керування у стані сп'яніння, передбачено конфіскацію.
— Поліції на дорогах стало менше, бо патрульні теж воюють. А багато з тих, хто залишився в тилу, націлені на мобілізаційні заходи. Це впливає на виконання функції контролю і відповідно на ситуацію в цілому?
— Так, нас стало менше, але ми стали ефективніше, плюс додалися системи автоматичної фіксації, їх зараз стало більше. Тому кількість постанов, які отримали правопорушники, не зменшилась.
Звісно, що на нас дуже впливає нестача кадрів, виконання інших функцій, які не пов'язані напряму з поліцейською діяльністю, але ми зараз воюємо і наш обов'язок в тому числі боронити нашу країну. Тому бригада "Хижак" Департаменту патрульної поліції, бригада "Лють" і інші підрозділи Національної поліції виконують бойові завдання пліч-о-пліч із Силами оборони.
— В яких регіонах найскладніша ситуація з безпекою дорожнього руху?
— Львівська, Дніпропетровська, Київська області і місто Київ.
Найбільше транспорту, найбільші потоки і, звісно, статистично, найбільше ДТП з потерпілими і загиблими.
— Ви сказали, що дуже важлива інфраструктура. Після наради в РНБО є якась комунікація з органами місцевої влади? Можливо, хтось до вас звернувся, сказав: давайте над цим питанням працювати разом?
— Поки що таких звернень не було, але треба розуміти, що тут питання у фінансуванні. На все це потрібні немаленькі кошти. Водночас, хочу наголосити, що це питання дуже важливе і сподіваюся, що органи місцевої влади це врахують.
— У Верховній Раді наразі є два законопроєкти, які мають вплинути на рівень відповідальності, про який ми з вами говоримо. Ви підтримуєте основний чи альтернативний?
— Я підтримую основний, над яким ми працювали спільно з депутатським корпусом. Але і альтернативний має багато позитивних моментів, які можна врахувати на етапі підготовки до другого читання. Тому чекаємо голосування.
ЩО ЧЕКАЄ НА ВОДІЇВ?
Про неспівмірність розміру штрафів тяжкості правопорушень заявляють і автори законопроєкту №15348. В пояснювальній записці наводяться такі цифри: "За останні 12 місяців на території України 2 878 осіб було притягнуто до відповідальності понад 50 разів за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, 12 529 осіб – більш ніж 20 разів, 35 693 особи – більше 10 разів, що свідчить про недостатність наявних розмірів штрафів для дотримання дисципліни водіїв на дорозі. Тобто, в Україні у сприйнятті українських водіїв, розмір штрафу за перевищення швидкості більш як на 20 км/год, враховуючи надану вище інформацію, є дозволом порушувати швидкісний режим десятки разів за невідчутну плату, регулярно створюючи небезпеку для інших учасників дорожнього руху".
Автори документу пропонують підвищити штрафи і на цьому зупинитися. Про більш жорсткі заходи в законопроєкті не йдеться.
Своєю чергою батьки загиблих дітей і представники понад 20 громадських організацій опублікували відкрите звернення, в якому просять без зволікань розглянути на пленарному засіданні законопроєкти №15348 та альтернативний №15348-1, де суттєво змінено підхід до покарання тих, хто звик демонструвати лихацтва на дорогах. Також вони наполягають, що до підсумкової редакції закону потрібно включити положення про:
✓ істотне збільшення та градацію штрафів за порушення швидкісного режиму;
✓ позбавлення права керування транспортними засобами за багаторазові порушення швидкості та інші найбільш небезпечні порушення;
✓ посилення відповідальності за водіння після позбавлення прав;
✓ зниження порогу безкарного перевищення швидкості з "російського стандарту" 20 км/год щонайменше до 10 км/год.
"12 депутатів зареєстрували законопроєкт №15348, який передбачає підвищення і градацію розміру штрафів залежно від того, наскільки перевищено швидкість. Такі зміни є важливим і правильним, але недостатнім кроком – адже проєкт не передбачає ні позбавлення прав на водіння за багаторазові перевищення швидкості, ні посилення відповідальності за їзду без прав та інші небезпечні порушення. Натомість усі ці нововведення передбачені альтернативним законопроєктом №15348-1, авторами якого стали 51 депутат з різних фракцій і груп парламенту, зокрема Голова і заступниця Голови Верховної Ради та 6 голів парламентських комітетів, - йдеться у спільній заяві. - На жаль, Правоохоронний комітет, не дочекавшись експертних висновків, не провівши серйозного і всебічного обговорення і не запросивши на засідання представників експертної громадськості, поспішно і без серйозної аргументації ухвалив рішення відхилити цей комплексний законопроєкт. Члени Комітету не проголосували за застосування регламентних норм, які дають практичну можливість під час підготовки законопроєкту №15348 до другого читання включити до нього важливі положення альтернативного законопроєкту.
Обговорення на засіданні комітету і загалом ставлення до розгляду цього вкрай серйозного питання засвідчило, що значна частина депутатів, чиїм обов’язком є захищати життя і безпеку людей, значно більше переймається зручністю і комфортом правопорушників, що не може не викликати обурення".
Автори ж законопроєкту №15348-1 теж пропонують збільшити штрафи за системні випадки перевищення швидкості, але на відміну від колег цим не обмежуються. Зокрема, вони пропонують норму, яка передбачає, що за порушення швидкості на 40 км/год чи більше особою, яка протягом року чотири чи більше разів була притягнута до адміністративної відповідальності за порушення швидкості на 40 км/год чи більше, передбачено штраф у розмірі 17000 грн. (1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Якщо й після цього людина знову протягом року вчиняє таке порушення, вона повторно сплачує таку ж суму штрафу та позбавляється права на керування транспортним засобом на строк від шести місяців до одного року.
Крім того, "поріг безкарності" за порушення швидкісного режиму знижується з 20 до 10 км/год (що відповідає практиці країн ЄС, де такий поріг становить у різних країнах від 3 до 10 км/год).
"Стаття 122 доповнюється двома новими частинами, які посилюють відповідальність за порушення правил проїзду пішохідних переходів, перехресть, обгону і зустрічного роз’їзду, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення. Такі дії передбачатимуть адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. (двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Аналогічні дії, вчинені особою, яка двічі протягом року мала адміністративне стягнення за ці порушення, передбачатимуть штраф у розмірі 5100 грн. (трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року", - наголошується у пояснювальній записці.
І це ще не все. Зокрема, зміни до статті 126 передбачають посилення відповідальності за керування транспортними засобами особами, позбавленими права на таке керування.
Окрім того, автори документу пояснюють, що змінами до Кримінального кодексу України передбачено посилення відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжкі тілесні ушкодження. Так змінами до статті 286 за такі дії, окрім основного покарання у вигляді позбавлення волі, встановлюється обов’язкова додаткова санкція у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк від 3 до 8 років, а в разі загибелі кількох осіб – від 8 до 12 років.
Стаття 286 доповнюється новою частиною четвертою, яка встановлює за повторне порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого відповідальність у вигляді позбавленням волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком від 12 до 15 років.
Чи захочуть депутати підтримати таку редакцію змін до законодавства? Складно сказати, з огляду на те, як на проблему смертності і травматизму на дорогах реагують навіть у профільному комітеті.
Звертаючись до депутатів 1 вересня, батько Григорія Глушича написав: "1 вересня. Вітаю зі святом всіх, хто пішов сьогодні у школу.
Гріша не пішов. Його вбило таксі на швидкості 150 км/год. Водій якого не вперше і не вдесяте так розігнався.
Бо в Україні можна так робити і десять разів, і сто, і тисячу — покарання немає.
Але Верховна Рада України може запобігти наступним жертвам".
Безперечно, може. Питання в тому, чи захочуть депутати виправити ті прогалини в законодавстві, які дозволяють вбивати людей. Але це ми побачимо вже завтра.
Тетяна Бодня, "Цензор.НЕТ"
