Податок на посилки: Чи вдасться протягнути скандальні зміни перед складною зимою?
У вівторок, 15 вересня, Верховна Рада мала вчетверте спробувати ухвалити податок на посилки. Утім, через попередній підрахунок голосів і скандал з генпрокурором напередодні законопроєкт в останній момент зняли з порядку денного. Але документ забувати не планують – чекають на більш сприятливий момент, паралельно шукаючи голоси за непопулярне рішення.
10 вересня обговорення ініціативи на засіданні профільного комітету супроводжувалось ледь не скандалом. Максим Бужанський публічно відмовився голосувати в парламенті за ініціативу з доданою в неї правкою про ПЕП, а Данило Гетманцев назвав спробу уряду протягнути в закон про посилки норми щодо ПЕП "експериментом із наперед відомим результатом" і звинуватив уряд у тиску через "шкуру". Журналіст Олександр Крамаренко взагалі охарактеризував це засідання комітету "економічно-лобістським стендапом".
Бізнес Цензор розбирався скільки насправді отримає бюджет, що не так з обіцяною пільгою для військових, як в "посилковому" законі знову з'явився ПЕП і чому паралельний тіньовий канал на мільярд доларів на рік лишається недоторканим.
Три провали за чотири місяці
- 26 травня законопроєкт №12360, що виріс із двох ініціатив Гетманцева, зареєстрованих ще в січні 2025-го, набрав лише 127 голосів із необхідних 226 – це була перша невдача в низці провалів.
- 1 вересня – одразу два провали: зміни до Митного кодексу №15460 набрали лише 194 голоси, зміни до Податкового кодексу №15112-д – 198 із необхідних 226.
- Від голосування залежав третій транш МВФ на $0,7 млрд і другий транш макрофінансової допомоги ЄС на €3,7 млрд. Президент Володимир Зеленський на цьому закцентував і свою критику в бік депутатів через провал голосування:
"Сьогодні у Верховній Раді були провалені три закони, які могли б дати Україні більш ніж 4 мільярди доларів. Ще два закони – теж провалені – з програми МВФ. Це не кошти влади чи опозиції", – заявляв він 1 вересня.
Комітет пропустив варіант без правки: чи є в нього шанс?
7 вересня уряд подав нову редакцію податкової частини – законопроєкт №16051, що замінив невдалий №15112-д – і вписав у неї новий, суворіший варіант норми про фінансовий моніторинг колишніх посадовців (PEP, politically exposed person – політично значуща особа).
У відповідь у Раді зареєстрували альтернативний законопроєкт №16051-1 авторства Данила Гетманцева, голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, – без цієї норми.
10 вересня комітет підтримав для розгляду в залі альтернативу Гетманцева без норми по ПЕП – разом із митним №15460. Голова комітету під час засідання оцінив шанси законопроєкту пройти з правками як "експеримент із наперед відомим результатом".
Внесений у порядок денний вівторка, 15 вересня, документ депутатам пропонують підтримати за основу і в цілому.
Водночас за оцінкою народної депутатки Ніни Южаніної, яка очолювала Комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики попереднього скликання, навіть у разі ухвалення бюджет отримає не більше 10 млрд грн.
Для порівняння депутатка наводить приклад, що лише на програму "Національний кешбек" уже витрачено понад 20 млрд грн. Ба більше, голосування відбувається в момент, коли українці готуються до важкої зими, і посилки з-за кордону з елементами живлення й освітлення стають важливим фактором виживання.
Утім, як пише журналіст-розслідувач Євген Плінський, наразі йдеться не про оподаткування як таке. Головна мета ініціативи – заблокувати, по суті, доставку замовлень із-за кордону. Логіка в тому, що українці не стануть чекати кілька місяців на посилку, отже купуватимуть потрібні речі на вітчизняних майданчиках за завищеною вартістю. Для цього був створений чат з умовною назвою "Чат 18", до якого входять представники українського непродуктового ритейлу. Власне, вони і є найбільшими лобістами цього закону.
"Ритейл чітко розуміє, що після запровадження норми "ПДВ із 0 гривень" з 1 січня 2027 року жодної домовленості з китайськими майданчиками як податковими агентами не буде. Це неможливо організувати, і в Мінфіні це визнають. Поки непублічно. Але ж закон вже буде діяти. Саме тому, усе адміністрування податків ляже на плечі митниці та поштовиків, що призведе до накопичення посилок на складах з відповідними безпековими наслідками, довгих черг на перевірку вартості, розрахунку податків, їхньої сплати і так далі", – пояснює Плінський.
За задумом "Чат 18", звертає увагу він, український споживач має самостійно дійти до того, що йому простіше купити цей самий товар в українському маркетплейсі трохи дорожче, ніж чекати його з Китаю.
"Цинічно? Так. Але дуже по-бізнесовому", – наголошує журналіст.
Боротьба з дробленням проти сухої статистики
Основний аргумент прихильників закону – боротьба з дробленням комерційних партій під виглядом особистих посилок. В розмові з Бізнес Цензором Южаніна розповідає, як зробила депутатське звернення до митної служби щодо деталізації посилок за 2025 рік. За наданими митниками даними – торік в Україну надійшло 75 мільйонів посилок вартістю до 150 євро, і 83% із них – вартістю до 50 євро.
"Скажіть мені, де тут дроблення комерції? Який поріг цих товарів, у яку саме категорію вони потрапляють?", – каже Южаніна.
Водночас, за її словами, левова частка дешевих посилок припадала на осінньо-зимовий період блекаутів. Тобто купували, вочевидь павербанки, лампочки й інші необхідні побутові дрібнички.
Військові доплатять за власне спорядження?
Окрема питання, яке порушує Южаніна – звільнення від ПДВ товарів для потреб безпеки й оборони. У новій редакції норму розширили формально, кількома словами: пільга й далі стосується лише вузького переліку категорій, які й раніше мали звільнення при ввезенні. Порядок повернення сплаченого ПДВ ще має встановити Кабмін.
Ця проблема вкрай важлива, адже на практиці військові часто купували та продовжують купувати собі спорядження на європейських маркетплейсах власним коштом.
"В умовах війни міжнародна посилка – це далеко не завжди звичайна покупка. Це може бути акумулятор, антена, контролер для дрона, турнікет чи інший компонент, який військовий або волонтер знаходить там, де він доступний, купує власним коштом і відправляє туди, де він потрібен уже завтра", – наголосили в Асоціації підприємців та ветеранів України у зверненні до Верховної Ради.
Серед депутатів теж звертають увагу на проблему забезпечення військових в цьому контексті:
"Ми грошове забезпечення майже 5 років не піднімаємо, і бюджет буде без підняття. А самі хочемо додати їм 20-30% до вартості того спорядження, що вони самі докуповують? Ну це несправедливо", – каже Южаніна.
Попри те, що це питання постійно порушується на обговореннях, воно досі залишається відкритим.
Вбити легальний канал – створити можливості для "тіні": приховані ризики
Скасування пільги для приватних відправлень спричинить розвиток нелегальних каналів контрабанди, попереджає Южаніна. Зокрема вона вказує на ризик розвитку схем з "бусами", коли контрабанда ввозиться невеликими партіями під виглядом легальних перевезень.
"Якщо ви хочете один легальний, прозорий механізм, яким користувалися люди, вбити – ви ж не побороли тіньову економіку. Ви робите зараз можливості для створення великого обсягу тіньових везень бусами, іншими тіньовими схемами. Все це буде транзитуватися через інші країни", – нагадує вона.
Водночас інфраструктура для тіньових схем нікуди не зникла і паралельний канал для комерційних партій працює вже давно й відкрито. Президент Всеукраїнського об'єднання роботодавців легкої промисловості "Укрлегпром" Олександр Соколовський описав у Facebook механіку так званих карго-компаній: підприємець замовляє тканини чи одяг у виробників Туреччини й Китаю, карго-компанія бере на себе транспортування й митні процедури, оплата – готівкою, за вагою вантажу, наприклад $1,6 за кілограм тканини. Первинних документів про походження товару не надають. Товар потім продають на ринках і в магазинах через ФОПів – їм документи про походження не потрібні.
За розрахунками Соколовського, легальний імпортер витрачає на розмитнення й доставку від 37% вартості закупівлі, той, хто працює через карго, – 17-18%. Частка тіньового ринку в легкій промисловості зросла за останні роки з 60-65% до 80-90%, а бюджет недоотримує близько $1 мільярда на рік лише ПДВ і мита.
Водночас, зазначає він, ці компанії не ховаються: відкрито рекламуються, роками не змінюють адреси й телефони, беруть участь у галузевих виставках зі стендами на найдорожчих місцях. За словами Соколовського, навіть його власні клієнти переходять на карго: "У вас усе гарно і зручно, але будемо замовляти через карго: нам так дешевше, хоч і немає офіційного оприбуткування".
Відтермінувати до вступу в ЄС? Які існують альтернативи провальним "посилкам"
Южаніна логіку реформи не заперечує. За її ж головування в податковому комітеті попереднього скликання Україна домовлялася з ЄС про поступове зниження порога – тоді його знизили зі 150 до 100 євро.
"Гетманцев і компанія, які проводили виборчу кампанію, сказали, що все, що зробили попередники, відмінимо. І вони відмінили – повернули на 150", – нагадує сутність сьогоднішньої проблеми депутатка
Тепер та сама більшість має проголосувати за повне обнулення порога, який сама ж повернула чотири роки тому. У самому ЄС до нульового порога йшли поступово, нагадує вона: звільнення від ПДВ для посилок до 22 євро скасували в липні 2021-го, а мито на відправлення до 150 євро – тільки з липня 2026-го, окремим рішенням Ради ЄС. На весь перехід пішло п'ять років – і це при купівельній спроможності населення, незрівнянно вищій за українську.
Южаніна пропонувала прив'язати набуття чинності не до квартальних вимог МВФ, а до конкретного етапу вступу України в ЄС. Натомість цю позицію не сприймають у владі, пропонуючи замість дискусії голосувати "або так, як є, або ніяк".
Аргументи проти саме зараз лежать у стані економіки. На тому ж комітеті 10 вересня міністр фінансів Сергій Марченко попереджав про ризик затримки зарплат і соціальних виплат навіть за захищеними статтями бюджету, не виключав "гуманітарного фінансування" бюджету й назвав можливими наслідками девальвацію гривні й інфляцію.
Водночас Южаніна вважає, що прив'язувати стан бюджету до цього конкретного голосування некоректно. І посилається на висновок Рахункової палати про виконання держбюджету за перше півріччя:
"Проблеми з бюджетом були зафіксовані ще за підсумками першого кварталу 2026 року. І говорити про те, що зараз саме неголосування впливає на такий стан бюджету – це неправильно, це неправда", – наголошує вона.
За її словами, "таке враження, що влада не хоче зараз урізати непершочергові популістські видатки і бореться саме за те, що є соціально шкідливим". Водночас шанси ініціативи цього разу вона оцінює як "50/50". Все залежить від того, чи зможе влада знайти необхідні голоси цього разу.
