Невипадкова трагедія в реанімації
27 листопада два пацієнти Жовківської районної лікарні на Львівщині, які перебували в реанімації на апаратах штучної вентиляції легенів, померли через відсутність електрики у закладі. Два електричні генератори, наявні на випадок аварійного відключення світла, задіяно не було.
Ігор Голинський - анестезіолог центральної міської клінічної лікарні м. Івано-Франківська - провів аналіз цієї жахливої ситуації.
Сумна подія, що сталася в жовківській лікарні, ніяк не може бути віднесена до категорії несподіванок чи форс-мажорних обставин. Всі ми здатні зрозуміти, що електропостачання може бути обірване будь-де, будь-коли і на невизначений час. Але коли йдеться про лікарні – то завжди не людський фактор є першопричиною трагедії, а відсутність системи реагування.
Причому відсутність системи на державному рівні, яка б унеможливлювала повторення подібних ексцесів.
Ще 25 років тому, працюючи за контрактом анестезіологом в лівійському місті Завія, був подивований чітко налагодженою системою електропостачання лікарні. Звичайно, світло інколи могло вимкнутись, але НІКОЛИ не пропадало ні в потужній реанімації, ні в операційних блоках, ні в маніпуляційних кімнатах відділень лікарні. Тобто, коли навіть вночі в лікарні раптово могло пропасти центральне електропостачання, то життю тих, хто в цей час був на штучній вентиляції легень в реанімації ( а таких, з огляду на специфіку тієї лікарні, могло бути вісім- десять чоловік!), тих, кого в цей час могли оперувати в операційних блоках, ні навіть тих, яким в звичайних відділеннях раптом ставало погано, а кругом темінь, - ніщо не загрожувало.
Електропостачання ЗАВЖДИ було присутнє в кризових точках лікарні. Більше того, ми навіть не могли зауважити, коли зникало центральне постачання електрики і з’являлося дублююче. Хіба на долю секунди трішки мигнуть лампочки. І це все. Зрозуміло, що якими би не були місцеві фахівці професіоналами, як би добросовісно не виконували своїх обов’язків, смертності не вдалося би уникнути, якби не розроблена в цивілізованому світі глибоко продумана, на професіональному рівні змонтована і налагоджена інженерна СИСТЕМА запобігання збоям електропостачання в кризових точках лікарень.
Квінтесенцією СИСТЕМИ було дуже високої якості промислове дублювання електропостачання, а також потрійна страховка у вигляді автоматичної заміни рушійної сили двигунів дихальних апаратів. Надпотужна дизельна установка, яка спеціально була сконструйована одним з провідних електротехнічних концернів світу для установ подібного типу, ( до речі ним же змонтована, ним же забезпечена регулярним сервісним обслуговуванням) - давала в разі аварії гарантію безперебійності роботи електрообладнання реанімацій та операційних блоків. Але, якби за відсутності центрального електропостачання ще й раптом був пошкоджений, наприклад, кабель дублюючого забезпечення, хворі реанімації від цього абсолютно би не постраждали - автоматично включався третій рівень захисту: дихальні апарати пристойних виробників, щоб унеможливити смерть пацієнтів у реанімаціях, працюють від рушійної сили у вигляді стиснутого повітря, яке подається з потужних спеціально розроблених компресорних станцій, які звісно ж працюють на електриці. Але в умовах shutdown, автоматично, замість стиснутого повітря (електрики ж нема!) дихальні апарати переходять на інше джерело енергії: стиснутий кисень, який є в двох великих цистернах в рідкому стані і взагалі-то призначений для лікувальних цілей, алеу разі аварії такого масштабу використовується також і як рушійна сила апаратів, і якого вистачить на багато-багато годин. Іншими словами, без будь-якої участі медперсоналу під час аварії автоматика все зробить сама і ніхто з хворих не постраждає ніколи.
За такої системи електрозабезпечення лікарень хворі не можуть загинути ніяк і ні за яких обставин, хіба що землетрус, цунамі чи щось подібне станеться . Але все це коштує чималих грошенят: треба купити і встановити дизельне обладнання серйозних виробників, змонтувати потужну компресорну станцію, забезпечити їхнє регулярне сервісне обслуговування, придбати не які попало, а добротні реанімаційні дихальні апарати, які до речі теж вимагають сервісного обслуговування, а воно ой яке недешеве, встановити цистерни з рідким киснем і т.д. і т.п.
В умовах сьогодення для пересічної лікарні районного масштабу, як-от в Жовкві, навіть в перспективі на десятиліття і, може, не на одне, все це нездійсненні мрії. В країні, яка за ВВП на душу населення десь недалеко від середини другої сотні в світі, яка на сьогодні визнана найубогішою країною Європи, нема на це коштів. Мені прикро, що той рівень технічного забезпечення медицини, що був в Африці ще 25 років тому, для України був, є і буде недосяжним за такого підходу до справ ще довго-довго. А це означає в перекладі зрозумілою мовою, що хворі помирали, помирають і будуть помирати і надалі. А ті портативні електроакумулюючі станції, які можуть бути в лікарнях, здатні локально, на незначний час, обмежено вирішувати проблему, але їх треба дуже багато і є сумніви в їхній надійності.
P.S.
Апріорі в мене не було найменшого бажання відгукуватися на події в Жовкві, бо в Україні, за багаторічними спостереженнями, це не перший випадок, а може і не сто перший, хто його знає, скільки їх було? Але мене обурило бажання влади зробити винними чергових цапів-відбувайлів: якогось голову райдержадміністрації, якогось головного лікаря, якихось лікарів, якихось сестер (добре, що не згадали ще про санітарок!). А, що, може, київські можновладці, їм дали гроші, щоб встановити ті системи, які функціонували в Африці ще 25 років тому і зберігали життя хворим там і, напевно б, зберегли тут? Дали? НІ! А чому не дали? А тому, що в них грошей не знайшлося, бо такі вони креативні менеджери! Та й не знають вони, напевно, як це зробити, та й ніколи їх це не цікавило. Однак правдою є і те, що ВСІ ті, хто останні тридцять років був при владі, також пальцем об палець не вдарили, щоб підняти ту нужденну медицину. Іншими словами, нинішні київські можновладці – ви не одні. Ви такі ж, як і всі решта до вас: нічим не гірші і нічим не кращі. І якби не COVID, то ми б і надалі час від часу милувались на деяких центральних каналах мильними оперетками про чергових ,,негідників’’ у білих халатах, які занапастили чергову душу, і багато хто і надалі би думав, що лікарі у всьому винні: по телевізору ж на цих каналах ніколи не говорили, що в смерті людини через низький рівень медицини могла бути винна держава. Тільки лікарі і більше ніхто. Максимум, що можна було почути, це те, що в нас все добре, але є окремі недоліки. І все. Однак гострий дефіцит кисневого забезпечення, нестача дихальної апаратури, інколи сумнівної якості захисне обладнання медпрацівників, обмежене ковідне медикаментозне забезпечення, хлівоподібний вигляд деяких лікувальних відділень, нестача ліжок для госпіталізації і багато інших дрібниць може навести частину сплячого електорату на цінну думку, що не одні ,,негідники’’ в білих халатах винні в існуючому стані речей, а може й ще хтось інший…
Ігор Голинський, анестезіолог центральної міської клінічної лікарні, м. Івано-Франківськ,
стаж роботи за спеціальністю - 40 років
Але щоб зберегти свою дупу він мав замовити вищезгадане обладнання принаймі для відділення інтенсивної терапії.
Замість того його кволий розум додумався купити бензоагрегат ,котрий мокрі кури тягали по лікарні в місця "там де треба"!
Йододехвіцит аднака, вбиває саму людину дуже поволі ,зате оточуючі можуть загинути від нього будь-якої миті!
забувВ колоніїї буде час подумати,запам'ятати.
І це в африканській країні!А у нас придбаний за державний кошт генератор може спокійно опинитися на дачі головного лікаря,немає контролю та відповідальності.Треба визнати наша країна третій світ до яких належить чимало колишніх колоній та напів колоній.
Та і у списках споживачів 1-ї категорії немає жодної лікарні, лише аеропорти, біохімзаводи, склозаводи (там де перерва у енергопостачанні становить загрозу для людей)...