Реформування Гідрометеослужби: відтягувати більше нікуди

Автор: Ростислав Мазуренко

Урагани, буревії, шторми, які протягом кількох годин спричиняють місячну кількість опадів, що, в свою чергу, призводить до сильних повеней, град улітку, лісові пожежі та інші гідрометеорологічні випробовування, пов’язані передусім із глобальним потеплінням та зміною клімату, з року в рік трапляються частіше.

Невідповідність технічного забезпечення Гідрометеослужби (ГМС) та відсутність якісного обладнання не дозволяють завчасно отримувати точні прогнози і працювати на випередження. Покращення технічної бази є актуальною проблемою для країни, адже гідрометеорологічне прогнозування захищає населення та суб’єкти господарювання від несприятливого впливу клімату та погодних явищ. Так, за рахунок вчасного попередження і прогнозування можна було б обійтися значно меншими втратами під час минулорічної квітневої пожежі в Чорнобильській зоні, яка стала наймасштабнішою з часів аварії у 1986 році. Можливо було зазнати менших збитків та руйнувань на Західній Україні через розлиття річки у межах сіл Татарів та Микуличин у червні 2020 року, коли водою змило міст та дорожнє сполучення Яремче-Буковель. Бути напоготові до злив, які трапилися на початку серпня цього року в Одеській та Миколаївській областях, та завчасно попередити водіїв про град зі снігом, що зненацька накрив трасу Одеса-Миколаїв.

Як наслідок, стратегічно важливі галузі економіки продовжують нести значні збитки, ставиться під питання безпека населення.

Які галузі економіки потерпають найбільше від неякісних даних? Які кроки робляться в напрямку покращення ситуації та приведення функціонування ГМС у відповідність до вимог Європейського Союзу та Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО)?

Що маємо

Укргідрометцентру 100 років, і за останні 25 років не проводилось жодних фактичних оновлень! Недавній аудит показав, що поточний стан функціонування гідрометеорологічної служби України є невтішним.

На жаль, маємо проблеми по кожному з напрямків роботи ГМС, серед яких здатність передбачати погоду, якісно вимірювати рівень забруднення, вчасно попереджати населення, органи державної влади та підприємства про надзвичайні стихійні лиха природного характеру.

Можливості точно передбачати погоду

Існуюча мережа метеорологічних радіолокаційних спостережень, яка дозволяє отримувати інформацію про хмарність, опади та пов’язані з ними небезпечні явища погоди, охоплює лише 15% території України.

Існуюча кількість пунктів метеорологічних спостережень абсолютно не відповідає рекомендаціям ВМО, а щільність мережі пунктів метеорологічних спостережень у гірських районах України є вкрай недостатньою. Так, мережа наземних метеорологічних спостережень забезпечена автоматизованими системами на рівні 2% від потреби, а в акваторії Чорного та Азовського морів автоматизовані пункти взагалі відсутні.

Через значну невідповідність науково-технічної та технологічної баз підрозділи ГМС просто не мають змоги збирати і, як наслідок, надавати інформацію, на яку є стійкий попит серед споживачів. Водночас відповідність інформації реаліям, так званий показник справджуваності прогнозів, також кульгає. Наприклад, у 2020 році споживачі отримали майже 1,7 тис. попереджень про морські метеорологічні та гідрологічні явища різних рівнів небезпечності. А от середній показник справджуваності цих явищ склав лише 92%.

Вимірювання рівня забруднення

Наявна система спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища була сформована ще 25-40 років тому. Наразі ні за своїм складом, ні за переліком параметрів, що вимірюються, технічні і технологічні компоненти не відповідають вимогам чинних стандартів ВМО.

Згідно з Директивою № 2008/50/ЄС стосовно проведення моніторингу якості атмосферного повітря та Директивою № 2004/107/ЄС щодо концентрації токсичних речовин в атмосферному повітрі, є чітко визначений перелік елементів, серед яких діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю, свинець, кадмій, нікель, вміст яких повинен суворо контролюватись. Тоді як в Україні через застарілість та вихід з ладу обладнання не визначається вміст летких органічних сполук – попередників озону. Мало того, існуючий регламент відбору проб суттєво відрізняється від умов Директив!

Більш красномовно скажуть цифри. Так, за багатьма показниками роботи обладнання не просто працює на межі свого ресурсу, а й перевищує всі допустимі показники зносостійкості. Наприклад, технічний ресурс метеорологічних радіолокаторів перевищено від 1,3 до 8 разів, аерологічних станцій – від 1,3 до 9 разів. Майже 90% вимірювачів висоти хмар виробили свій ресурс, по вимірювачам параметрів вітру цей показник сягає майже 98%, по приладам дальності видимості – біля 83%, по реєстраторам рівня води – 100%, по постам для відбору проб атмосферного повітря – біля 95%. Тобто без негайного втручання та оновлення зовсім скоро робочий ресурс буде повністю вироблено практично на всіх приладах. Тому про якість наданих прогнозів та вплив погоди ми зможемо лише здогадуватися, якщо це обладнання не буде замінено найближчим часом.

Попередження надзвичайних ситуацій природного характеру

Маємо визнати, що фактично в Україні відсутня ефективна система радіолокаційного моніторингу, яка б давала можливість своєчасно виявляти, ідентифікувати небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища, попереджати про ймовірність їхнього виникнення.

Спостереження проводяться на застарілих (до 80-х років виробництва) та вкрай недосконалих системах вітчизняного виробництва, які часто виходять з ладу, не мають потрібних деталей, потребують використання дороговартісних витратних матеріалів.

Через відсутність відповідних приладів спостереження за рівнем води на річкових та озерних постах виміри виконувалися візуально, і, як результат, ми не готові до прогнозування паводків. Досі маємо недостатню кількість автоматизованих гідрологічних постів на річках Карпатського регіону, тоді як на рівнинних річках та озерах і водосховищах вони взагалі відсутні. Як результат, майже кожного року продовжуємо стикатися зі значними підтопленнями територій у Західній Україні, руйнуванням інфраструктури.

Низьку якість прогнозування природних явищ відчуває не тільки пересічний громадянин. Потерпають та несуть збитки значущі для економіки країни галузі.

Які галузі економіки найбільше потерпають від нестачі якісного прогнозування?

Практично всі галузі національної економіки відчувають вплив небезпечних та стихійних гідрометеорологічних явищ та несприятливих погодних умов прямо або опосередковано. Однак ступінь їхнього впливу різниться. Найчутливішими або "погодозалежними" галузями є ключові в національній економіці сільське господарство, авіація, енергетичний сектор, будівництво, переробна промисловість, енергетика тощо.

Сільське господарство

Аграрії користуються даними систем агрометеорологічного прогнозування. Їхні висновки базуються на основі результатів спостережень як метеорологічних, так і агрометеорологічних показників. І, звісно, при низькій якості бодай одного складника висновки стають далекі від реалій.

Вплив клімату та несприятливий вплив погоди на агропромисловий сектор помітний протягом вегетаційного періоду, що, в свою чергу, впливає на організацію роботи сезонних працівників, вирощування та постійного догляду за посівами.

Проте, все частіше трапляються випадки, коли за прогнозом маємо сухий спекотний тиждень, аграрії акумулюють усі сили, виводять техніку для збору врожаю, а за день чи надвечір починає лити дощ, що виливається у додаткові витрати, а подеколи і збитки.

Авіація

Зазвичай в авіації для розпізнавання рухомих об'єктів та гідрометеорологічного прогнозування використовують допплерівські метеорологічні радіолокатори. Доповнюють збір даних за рахунок автоматизованих грозопеленгаторів. Проте, площа покриття території України радарною допплерівською інформацією становить лише 15% і є критично недостатньою для мети гідрометеорологічного прогнозування та метеорологічного обслуговування авіації.

Авіаційні метеорологічні станції проводять спостереження через фіксовані проміжки часу, складають прогнози погоди по аеродрому, прогнози для посадки, готують та надають польотну метеорологічну документацію членам льотного екіпажу тощо. Проте, методика вимірювання та технічне забезпечення є застарілими та потребують значного оновлення.

Особливе занепокоєння викликає загроза погіршення якості метеорологічного обслуговування цивільної авіації, від якої залежить безпека пасажирів.

Тож, за попередніми експертними оцінками, в Україні наразі необхідно встановити не менше 13-14 радарів та 15 грозопеленгаторів.

Енергетика

Енергетика також чутлива до погоди. Найвідчутнішим цей вплив є із жовтня до березня, коли в Україні триває опалювальний сезон і від температури повітря значною мірою залежить обсяг спожитих у цей період природного газу та електроенергії. Зважаючи на те, що частина електроенергії виробляється ГЕС, на динаміку енергетичного сектору впливає не тільки температура повітря, а й кількість атмосферних опадів.

Оскільки ми орієнтуємось на перехід до використання відновлювальних джерел енергії, ключовими показниками тут є швидкість вітру, сонячна радіація, тривалість сонячного сяйва тощо. Однак, за наявних можливостей ГМС ми навіть не можемо провести відповідну якісну оцінку території і визначити потенціал місцевості, що необхідно робити, наприклад, перед тим, як ставити вітрові чи сонячні електростанції. Ми по факту навіть не можемо провести якісний аудит і, як результат, не можемо перейти на відновлювальні джерела енергії для забезпечення потреб країни, а не окремого присадибного господарства.

Будівництво

Своєчасне отримання інформації про погоду є важливим і в будівельній галузі, працівники якої значний час перебувають на відритому повітрі та можуть потерпати від сильного вітру, пилу, туману, високої або занадто низької температури повітря, значних опадів. До речі, надзвичайні природні явища можуть привести і до пошкодження обладнання та задіяних на будівництві монтажних пристроїв.

Невчасне реагування на надто несприятливі погодні умови провокує додаткові економічні витрати, затримку в реалізації будівельних проєктів. Тому можемо констатувати пряму залежність динаміки будівельного сектору від погодних умов з найбільшим впливом у холодну пору року.

Успішна реформа – ефективне функціонування стратегічних галузей економіки

За рахунок своєчасного використання якісної гідрометеорологічної інформації можна зменшити можливі економічні втрати в різних галузях національної економіки в середньому на 30-40%. Так, тільки сільське господарство потенційно може отримати вигоду у вигляді попереджених втрат в об’ємі 2,1-3,1% ВВП по с/г.

Позитивні зрушення в питанні покращення діяльності Гідрометеослужби є. Так, зроблено перший крок – прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2021 р. № 465 про переоснащення – затверджено Державну цільову екологічну програму матеріально-технічного переоснащення НГМС на 2022-2024 роки. Орієнтовний обсяг на два роки – 308 млн. Наступний крок – реалізація програми, залучення інвестицій і втілення передового світового досвіду.

Реформування та реалізація всіх заходів у комплексі дадуть можливість наблизити рівень технічного і технологічного оснащення гідрометеорологічної служби України до рівня гідрометеорологічних служб розвинутих країн та привести їх у відповідність до вимог ЄС та ВМО. А це означає, що ми отримаємо можливість вчасно попереджувати виникнення надзвичайних явищ природного характеру і мінімізувати їхній економічний вплив.

Проте, якщо найближчим часом ми не почнемо модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази, то невдовзі стикнемося з тим, що технічний ресурс усього обладнання, задіяного у вимірах різних показників, буде повністю вичерпано, і фактично отримаємо колапс ГМС зі значними збитками для економіки та впливом на якість життя населення.