Півтора року реформ коту під хвіст: чому команда Умєрова посягнула на самостійність агенцій

Автор: Тетяна Ніколаєнко

Однією з ключових позитивних змін у діяльності Міноборони був запуск двох закупівельних агенцій. Їх ідея виникла в часи міністра Олексія Резнікова як реакція на корупційні зловживання чиновників Міноборони і була фіналізована за міністра Рустема Умєрова.

Ця реформа була б ідеально успішною, якби керівники Агенції оборонних закупівель та Державного оператора тилу були б відібрані на конкурсі, а ключові рішення щодо кадрових змін у них ухвалювались би наглядовими радами.

Після півтора року боротьби спільними зусиллями членів Громадської антикорупційної ради Міноборони, Центру протидії корупції та Незалежної антикорупційної комісії все-таки було затверджено склад наглядових рад АОЗ та ДОТ. І з моменту їх формування саме наглядові мали б призначати та звільняти керівництво агенцій, а також верифікувати найдорожчі контракти.

Але в грудні Міноборони здійснило крок, який фактично перекреслив всю реформу і поставив під велике питання незалежність агенцій.

16 грудня Міноборони внесло зміни в статути обох агенцій, де залишило за собою право звільняти та призначати керівників обох агенцій, а також впливати на контрактування товарів.

Чесно кажучи, це викликало шок у членів наглядових рад обох агенцій.

27 грудня у своїх зверненнях до міністерства обидві наглядові наголосили, що остання редакція Статуту, затверджена наказом Міністерства оборони № 839 від 16.12.2024, викликала занепокоєння щодо відповідності принципам належного корпоративного врядування.

На думку членів Наглядової ради АОЗ, ці зміни обмежують незалежність Наглядової ради, створюють передумови для втручання в її діяльність. Окрім того, "нова редакція Статуту створює ризики дублювання функцій, конфлікту інтересів та перевищення повноважень через відсутність чіткого та збалансованого розподілу повноважень між Міністерством оборони, Наглядовою радою та Агенцією".

Члени Наглядової ради АОЗ висловили пропозицію привести положення Статуту у відповідність до нормативно-правових актів та принципів корпоративного врядування ОЕСР.

Особлива увага, на їхню думку, мала б бути приділена врегулюванню кадрових питань у Статуті та встановленню чітких критеріїв для визначення значних господарських зобов`язань.

Після цього МО нарешті вийшло з напівофіційною позицією і в коментарі до посту автора написало, що керувалось змінами Закону України "Про управління об’єктами державної власності"

"Відповідно до частини 7 статті 11-2 Закону України "Про управління об’єктами державної власності", органи управління державними підприємствами зобов’язані моніторити наявні або потенційні загрози національній безпеці та вживати заходів для їх нейтралізації. Частина 7 діє на період дії правового режиму воєнного стану. У мирний час ця норма не буде діяти", - написав керівник Департаменту політики закупівель Гліб Канєвський.

"З обома Наглядовими радами були проведені зустрічі за участі юристів, аудиторів МОУ і т.д. два тижні тому. Позиції обговорені. Зійшлися на тому, що НР АОЗ і ДОТ підготують офіційні пропозиції в свої Статути. Поки що такі пропозиції не надходили. Інші стратегічні ДП МОУ (Мотор Січ, Автокраз і т.д.) мають аналогічні редакції Статутів", - зазначив він.

Минув майже місяць. З того часу члени обох наглядових провели зустрічі з міністерством. Але, очевидно, з різним результатом. Що навіть можна простежити по дописах про зустрічі у Facebook.

Тим часом голова антикорупційного комітету Анастасія Радіна ініціювала комітет на тему зазіхання Міноборони на інституційну незалежність агенцій.

І тут варто наголосити, що проблема зміни статутів – це далеко не про звільнення керівниці АОЗ Марини Безрукової (хоча це дійсно одна з головних версій, чому були змінені статути – щоб МО мало вплив на звільнення і призначення голови АОЗ, бо з Безруковою у МО давно конфлікт). Це значно більша проблема. Досить занудна, але дуже важлива.

І саме на цьому у вступному слові наголосила Радіна – що йдеться про інституції, а не особистості. Кількість запрошених на комітет була рекордна – мінімум 5 осіб від Міноборони (включаючи заступників міністра Дмитра Кліменкова та Івана Гаврилюка), представники обох агенцій та обох наглядових рад, члени громадської антикорради та з десяток представників посольств. І, звісно, депутати.

Хоча готовність депутатів до комітету викликала просто розпач. За винятком кількох людей, було очевидно, що депутати в принципі не відкривали ні зміни в статути, ні положення закону, на які МО послалось, щоб його змінити.

Було очевидно, що депутатка Юлія Яцик прийшла на комітет лише, щоб озвучити свої претензії до ДОТ, а Олександра Устінова – до АОЗ. При чому після своїх виступів депутатки досить швидко пішли.

З двох годин виступів цінними були лише кілька фрагментів.

Як заявив представник юрдепартаменту МО Роман Шуляр, Закон "Про управління об’єктами державної власності" змушував МО привести протягом року статути держпідприємств у відповідність до закону. "Наша робота не стосується тільки агенцій, до цього часу десять статутів ми вже оновили", - зазначив Шуляр.

"Питання призначення і звільнення директора агенції лишається у виключній компетенції наглядової ради. Так сформульовано у чинній редакції статуту. Додався пункт, що міністерство погоджує ці рішення, до того як наглядова їх прийме. Ідея була виключно в тому, що міністерство долучить свої сили і засоби для того, щоб перевірити відповідних кандидатів, допомогти й убезпечити ситуацію, коли керівником стане людина, яку не до кінця перевірили. І не вважаємо це погодження втручанням в компетенцію наглядової ради", - вказав юрист Міноборони.

Насправді, згідно з останніми правками Департаменту політик Міноборони, які роздали на комітеті, текст зі змінами про перелік заходів міністерства щодо агенцій звучить так:

"надання керівником Уповноваженого органу управління обов’язкових до виконання вказівок, доручень і розпоряджень органам, посадовим особам та працівникам Підприємств

Призначення на посаду (обрання) та припинення повноважень (звільнення) керівником Уповноваженого органу управління після консультацій з головою Наглядової ради (за можливості) посадових осіб підприємства.

Органи, посадові особи та працівники підприємства зобов’язані дотримуватись визначених уповноваженим органом управління заходів, зокрема виконувати вказівки, доручення і розпорядження Уповноваженого органу управління". (Ці абзаци набувають чинності  лише за рішенням Ставки чи РНБО під час воєнного стану).

При цьому список посадових осіб включає керівника підприємства, його заступників та бухгалтера, корпоративного секретаря, керівників структурних підрозділів та членів наглядової ради.

Наглядова АОЗ просила виключити з переліку корпоративного секретаря, але Міноборони відмовилось.

Керівник АОЗ матиме погодити з керівництвом міністерства своїх заступників. Тобто більше ніяких вольностей у вигляді призначення Артема Ситника провести не вийде.

Крім того, МО наполягає, що в нього є право (а не обов’язок) підписувати контракт директора АОЗ на 5 років. Тобто строк контракту може бути меншим.

З чим МО погодилось, це з тим, що наглядова надає добро на взяття господарських зобов’язань, вартість яких становить 10-25 %. Але це норма якраз вищезгаданого закону.

Після виступу Шуляра Анастасія Радіна зауважила, що МО, посилаючись на те, що виконав один пункт з ухваленого закону про держвласність, фактично проігнорував наступну статтю закону.

"Хто вам дозволив одну статтю виконувати, а іншу ігнорувати", - спитала депутатка.

Далі в полеміку втрутилась представниця "Голосу" Олександра Устінова, яка запропонувала говорити не про статути, а про справжні проблеми.

Як відомо, Устінова недавно написала колонку про те, як "погано працює АОЗ". При цьому саму Устінову дійсно раніше називали як можливу кандидатку на голову АОЗ, хоча вона не має жодного досвіду в закупівлях. І так само відомо, що Устінова просувала Умєрова в міністри.

У своєму виступі на комітеті Устінова знову звинуватила АОЗ в тому, що вони неефективні, купують через посередників, а на фронт не приїхало боєприпасів на 25 мільярдів. Правда, тут депутатка забула вказати, що серед тих боєприпасів були і законтрактовані українським заводам, які не поставили вчасно, а те, що поставили, виявилось неякісним.

"Ви провели неймовірну роботу по яйцях і куртках і в мене до вас пропозиція – проведімо закрите засідання не по статутах, а по закупівлях. Чому купується на 300-500 євро дорожче, чому більше купується у посередників, компанії-прокладки. А ми сидимо і розказуємо, що у нас все класно…", - заявила Устінова.

"Мені цікаве питання держтаємниці, звідки ціни потрапляють у мережу", - додала депутатка.

Її колега Юлія Яцик поцікавилась, чому АОЗ не законтрактував турецьку компанію постачальника, а купив цей же товар у "посередника" Excalibur.

Варто зауважити, що чеська Excalibur є однією з найбільших зброярських компаній. Але питання навіть не в цьому, а в тому, що Яцик пішла і не почула відповідь керівниці АОЗ Марини Безрукової на це питання.

"Я категорично відкидаю звинувачення у підігруванні спецімпортерам. Ми маємо тренд на зменшення і працюємо з ними лише там, де вони несуть додану вартість. По друге компанія Arka, яка згадувалась, дійсно надала дешевшу пропозицію. В нас була інспекція і серйозні наміри щодо контракту, але ситуація склалась таким чином, що коли інформація про це дійшла в систему, туди дійсно приїхали посередники. А я зі свого боку отримала дуже жорстке застереження з боку спецслужби і з боку Міноборони. Тому цей контракт не відбувся і товар був куплений через посередників", - заявила керівниця АОЗ.

Генеральний директор ДОТ Арсен Жумаділов зазначив, що зміни, які будуть внесені до статуту, "потребували уточнень", але між наглядовою радою та Міністерством оборони, за його словами, "є діалог".

Зокрема, він згадав про вказівки, які надаватимуть ДОТ у разі загрози національній безпеці під час закупівель. За його словами, вони не будуть "одноосібним рішенням посадовця, у якого був поганий настрій".

"Це буде колегіальним рішенням або РНБО, або Ставка верховного головнокомандувача. І навіть за наявністю такого підтвердженого факту загрози усе одно залучатиметься наглядова рада", — розповів посадовець.

Заступник міністра оборони Дмитро Кліменков зазначив, що зміни у статуті ДОТ планують погодити до кінця вечора 16 січня або зранку наступного дня.

Натомість керівниця АОЗ Марина Безрукова висловила свої зауваження щодо змін до статуту більш жорстко.

"Наприклад, дебіторську заборгованість можна розглядати як наявну чи потенційну загрозу нацбезпеці. І під певним кутом зору, це може бути дійсно так. Тому є закон і я прошу привести статут у відповідність до закону. Це основне і дуже критично, тому що від того наскільки ми збережемо принципи корпоративного управління, залежить наша репутація", - наголосила Безрукова.

Дійсно, однією з реформ, яку європейські партнери постійно вимагають від України, є реформа корпоративного управління. Водночас українські високопосадовці весь час намагаються ставити цій реформі палиці в колеса. Влітку Україна вже неабияк постраждала після того, як звільнила керівника НЕК "Укренерго" Кудрицького, коли звільнились два члени наглядової. А тепер держава ніяк не сформує цю наглядову заново.

Підсумовуючи засідання комітету, Анастасія Радіна заявила, що не бачить іншого виходу як ініціювати окремий законопроєкт щодо агенцій. Можливо, в цьому є логіка. Хоча в Україні як ніколи міцна практика змінювати закони правками.

Тетяна Ніколаєнко, Цензор. НЕТ