Командир другого корпусу НГУ Ігор Оболєнський: Українська армія може зупинити російський наступ, але з правильним плануванням і застосуванням дронів

Автор: Юрій Бутусов

Про головні принципи управління такими підрозділами та систему прийняття рішень розповів командир другого корпусу Національної Гвардії України Ігор Оболєнський.

Друзі, вітаю! Сили оборони України переформатовуються у 20 армійських корпусів, які стануть на лінії фронту. І зараз ми говоримо з командиром одного з цих корпусів, командиром другого корпусу Нацгвардії України Ігорем Оболєнським. Вітаю!

Вітаю!

Скажи, будь ласка, на які зміни тепер треба очікувати особовому складу вашого корпусу, корпусу Хартія, до складу якого входить 5 бригад?

Одне із перших – це буде централізоване управління. Це кожен командир корпусу буде відчувати кожну бригаду, за яку він відповідає. Яку він буде готувати, до якої він буде ставитись так, як до своєї. Для цього, коли нас беруть всі в одну лінію фронту, то кожна бригада займе свою сталу лінію і буде її тримати.

Зміниться дуже важливе питання – це єдина тактика. Ми зможемо організувати навчальний центр в корпусі для того, щоб давати додаткові знання офіцерам і сержантам. Дуже важливо вивчати документи і стандарти, за якими будемо готуватись. Бригада "Хартія" взяла для себе за стандарт Сполучених Штатів Америки і НАТО деяких. Ми їх процитуємо – це ATP-322 для НАТО по Field Manual, це Сполучених Штатів Америки FM6-0 при плануванні. Це дуже важливо, тому що там розписано вже дії і планування з урахуванням нашої війни. Це 24-го року статути. Там дуже цікаві речі написані, які ми намагаємося впроваджувати. І успіх "Хартії" в плануванні і  веденні бойових дій теж залежить від цього. Тому ми впевнені, коли ми це масштабуємо на інші бригади, а саме головне, коли ми масштабуємо це на рівні корпусу, це допоможе нам в дуже багатьох речах. А особливо збереження життя військовослужбовцю.

Що дасть створення корпусу і оцієї єдиної смуги, про яку ви говорите, як це посилить бригади корпусу, які займають смугу?

По-перше, це дасть нам розуміння і стійкість в обороні. Коли буде єдине планування і розуміння на всій лінії фронта, це приблизно буде до 100 кілометрів, то все буде залежати від командира корпусу, від навченості солдата і від планування штабів. Найцікавіше, що командир корпусу, на мою думку, стане таким архітектором оборони, архітектором всіх дій в своїй зоні відповідальності. Тому одне з основних, коли бригади вийдуть в наш корпус, ми будемо розглядати розвиток індивідуальний як офіцерів, сержантів, так і колективний в плануванні. Ми розуміємо, що на даний час поле бою стає більш технологічним, а вже стало технологічним. Якщо ми на початку 2023 року розуміли, це приблизно 500-600 метрів, це дрони, скиди з мавіків, це тільки починалось, то на даний час з розвитком оптоволокна, з розвитком ударних дронів, противника, ті ж самих дронів літакової типу, ця зона збільшилась майже до 20 кілометрів. І от уявіть, що нам треба створити і прописати нову тактику дій в зоні відповідальності в глибину на 20 кілометрів, як мінімум. Це те, що стосується по противнику. А ще дуже важливе питання – це логістика. Треба ж дійти до позиції, зайняти її, утримувати, зробити логістику. Як кажуть в країнах НАТО, no logistics, no missions. Національна гвардія України славиться своєю логістикою. Ми входимо в систему МВС. Також в корпус увійдуть деякі підрозділи прикордонної служби, які ми знаємо дуже непогано роблять за закупки і роботу з боєприпасами, амуніцією і технікою.

Я вважаю, що це дуже сильно посилить Другий корпус. Тому кожен командир корпусу зі своїм штабом, він стає таким дуже цікавим адміністратором і менеджером, який повинен розуміти, як забезпечити свої війська і що від цього залежить.

Дуже часто нам приходять на допомогу люди з бізнесу, які вже мобілізовані. У нас є деякі офіцери, це менеджери топового рівня з нової пошти, з МХП, з агротрейдів. І дуже круто, коли вони дають нам нові знання, як це робиться в цивільному житті. І воно реально працює теж у нас у військових. Ми це все прописуємо, ми робимо стандартну процедуру. І наказами поки що в частині, зараз буде по корпусу, будемо вводити це як правило, яке зберігає життя.

Так, стандарт НАТО починається з планування. Він починається з рівня роти. Є така процедура Troop Leader Procedure, це TLP і Military Decision Making Process, це MDMP. Це один із головних стандартів, за яким йде планування. Де  несе зброю, він йде від укриття до укриття. Далі це йде стандарт уже до батальйону, як зробити укриття, яке воно повинно бути, як захищається захід в нього. І кожна процедура бійця, починаючи від як він зашнуровує свої шнурки, закінчуючи тримання зброї і каски, це все стандартні процедури, які вже опрацьовані, які  роблять все, щоб бійцю полегшити виконання його задачі і зберегти його життя.

Тобто це для мобілізованої армії єдиний протокол дій?

Який постійно покращується, тому що виходять нові зразки озброєння, виходять на нову екіпіровку, нові патчі, які треба теж використовувати. З'являється нова тактика, тактичні дії бійця на полі бою, як він займає положення для стрільби, як він переміщається. Це теж SOP, це теж процедура, яку треба постійно аналізувати.

Тобто сутність в тому, я так розумію, що кожна дія має бути внесена в протокол, і людина навчається по комплексу протоколів. Радіоелектронна боротьба, маскування, пересування, захист від дронів, різні види бою, і ви плануєте все це давати кожному...

Коли я керував одним із підприємств виробничим, там є таке місце, називається "первічка", тобто це прийом іде певної продукції, яка потім переробляється. І от не дай Бог, ця первічка зупиняється хоча б на хвилину або на дві, то це зупиняється весь процес, весь завод зупиняється. І от наша задача зробити так, щоб ні одна первічка не зупинялась. Наша задача так, щоб цей процес був постійний, і він постійно повинен вдосконалюватись, тому що наш КПА – це життя наших бійців. Друге – це виконання наших задач.

Як позначиться те, що розгортається корпус, ти сказав, до 100 кілометрів, ти сказав 5 бригад, як це позначиться на взаємодії між цими бригадами, на маневрі сил, засобів?

 Скоріш всього логістичне забезпечення буде в районі оборони корпусу, те,що нам дається від держави НГУ, Сили оборони, логістику ми отримуємо, але доставка цих всіх засобів буде залежати від командира корпусу і його відповідальності.

 На даний час ми бачимо, що противник збільшує зону ураження логістики.

 І ми бачимо проблеми, як потерпають наші війська на деяких ділянках, коли по суті бригади воюють на передовій, а в тилу необхідно створювати такі захищені ділянки, захищені від ударів дронів, фактично є такий розрив, що війська ведуть бойові дії, а у них позаду нема інженерного забезпечення і прикриття логістичних шляхів. Хто буде це робити, чи буде це робити корпус?

Звісно, буде. Те, що стосується тилових зон, в даний час у корпусі буде створено мінімум батальйон, який буде розгорнутий до полку, на якого покладається ця відповідальність, це дороги, прикриття, маскування, організація тилової логістики повністю. В корпусі буде створено, починаючи з батальйону, ППО, в даний час трансформується з ЗУ-23 і Стінгера, вони переходять на дрони, які прикривають небо не тільки над передовою, але і в тилу задача збиття очей противника, таких як "Орлани" і теж літакового типу. Ми навчилися їх ефективно збивати уже дронами. Якщо раніше це коштувало майже постріл Стінгера 100 тисяч доларів, то зараз це коштує 1,5-2 тисячі доларів. Дуже багато уваги цьому приділяється, тому що основна задача потушити очі противнику. Якщо він не бачить, то ми можемо і пересуватися, і бути в безпеці. То в корпусі "Хартія" на це дуже велике сподівання. І ми окремим напрямком це будемо розвивати. І зараз дрони заміняють майже 60% всього поля бою, можна так сказати. Мінування робимо з дронів. Доставку їжі, БК робимо дронами. Знищення противника робимо дронами. Навіть певні позиції вогневі. Те ж саме стають у нас автоматичні турелі. Робляться дрони.

Задача корпусу і задача нашої команди основна – продумати максимальну безпечність нашого особового складу, забезпечити таку смугу оборони, де особовий склад буде використовуватися уже в найкрайніх мірах.

Тобто ви хочете мінімізувати участь людини безпосередньо у бойових діях в першій лінії?

Я повторюсь, будучи в бізнесі, я зрозумів, що найефективніша робота, це одна із ефективних робіт на підприємствах, це автоматизація. Людина є дуже важливою в цьому процесі, яка може контролювати і використовуватись для дуже тонких і точних робіт. А основна маса, як ми зараз тримаємо лінію фронту, це повинен мавік спостерігати. Кулемети з нашими шаблями повинні стояти у вогневих позиціях, працювати. FPV-дрони повинні прикривати ці шаблі. Наші дрони наземні і повітряні повинні мінувати перед собою, ставити те ж саме єгозу і путанку інженерними загородженнями. А логістичні дрони повинні підвозити нашому особовому складу БК, питання і все інше. Тобто задача корпусу – мінімізувати переміщення особового складу і мінімізувати перебування піхоти на передньому лінії краю. Але ж ти уявляєш, як це зробити з плануванням? Які це повинні бути люди, які застосовували це все, який це повинен бути досвід, щоб це все спланувати? Треба вивчати повністю ТТХ і знати кожен вид озброєння, кожен дрон, на що він здатний.

Мені дуже сподобалось, на даний час я вивчав, вони вже виклали у відкритий досвід США, вони роблять нову роту. Рота називається "Багатоцільова", де використовуються вже дрони, використовуються робособаки, використовується пари, де йде мавік з FPV,  Хантер і Кілер. І саме цікаве, що мене більше здивувало, командир цієї роти бере пряму участь в плануванні застосування своєї роти. Навіть в США розуміють, що офіцери, які на даний час не мали дотичності до ведення бою з цими засобами, вони не можуть планувати і знати, якість застосування цієї техніки. Тому командир, який на це навчався, який знає, як воно застосовується, це може бути капітан, або там, в основному, це капітан, або молодий майор, який повинен брати участь в плануванні ведення оборони або бою батальйону. Що у нас на даний час, ми цим не користуємося.

Ми чомусь думаємо, що кожен командир повинен бути розумним і ідеальним у всьому. При цьому не даємо часу на його підготовку. Ось чому один із важливих моментів – це підготовка буде в корпусі. І дуже багато людей, які вже опанували ці дрони, вони повинні проводити заняття або брати участь в плануванні. Їх треба допускати, але це дуже дивно для певної категорії наших офіцерів. Коли заходить цивільна людина, яка знає застосування своїх дронів, і радить командиру мінімум батальйону або начальнику штабу, як треба застосовувати в цій або іншій місцевості. Ці конфлікти теж будуть, тому що ми дуже сильно не приймаємо це. Але нічого, навчимося працювати.

Як буде взаємодія і допомога одна іншій бригаді у корпусі, у складі корпусу? Як буде маневр сил?

Основна задача корпусу на даний час – це генерування сил і навченість підрозділів, які будуть поступати. Але задача основна – це вийти на можливість ротації. Для того, щоб три-чотири бригади могли тримати фронт, і одна бригада постійно була на відновленні або на ротаційній основі могли вийти відпочити. Це дуже важливо. Ми на собі відчули, що таке бути рік без ротації, а то і більше, коли особовий склад вже починає зневажливо ставитись до своєї безпеки. Вони дуже сильно звикають до поля бою, і це є проблема. Для того, щоб це пробудити, треба бійця, я по собі це знаю, треба забрати бійця з поля бою, дати йому не два тижні, дай Боже, місяць, а то й два. Хоча б місяць відпочити, другий місяць вже на підготовку, щоб вона була в підрозділі. Тоді боєць починає знову психологічно відчувати страх за своє життя. І це нормально, воно повинно бути. Це дуже важливо. Якщо воно втрачається, ми маємо непомірні втрати. Це дуже погано.

Командувачем Національної гвардії, також міністром вже доведено нам, що БЗВП буде повністю на нас. І це дуже круто, ми їм за це вдячні. Тому що ми маємо теж свою підготовку. І головне, що ми з тобою повернемось до питання SOP. Ми оновлюємо наші знання майже кожного місяця. У зв'язку з тим, що поле бою настільки динамічне, що нам треба реагувати на це швидко. Якщо ми починали підготовку ще місяць тому, навіть два, скидали просто з мавіка піротехніку на підготовці, щоб люди відчували, що таке мавік, на даний час ми вже навіть FPV на кожному занятті намагаємося уразити. Учбовим FPV уразити кожного навчання. Щоб вони навіть при копанні собі окопу, він розумів, що FPV може до нього залетіти. А для того, щоб це реагувало, наприклад, що було б в інших навчальних центрах, це треба доводити, це показувати. То це дуже круто, коли ми будемо навчати своїх солдатів самі. Це раз. А по-друге, дуже важливо, це командирська підготовка. І знову ж ми повертаємося до одного із важливих питань, це мотивація.

Бригада "Хартія" показала фільм про звільнення лісового масиву біля села Липці під Харковом, де був район оборони російського мотострілецького полку 18-ї мотострілецької дивізії, яка тут наступає вже рік. Розкажи, будь ласка, про цю операцію, завдяки чому вдалося досягнути переваги над ворогом.

Повністю ми не будемо розкривати завдяки чому, але скажу так, що основна перевага наша була в плануванні. В плануванні дії, постійному тренуванні особового складу. Плюс планування дій було в застосуванні дронів. Одна із переваг – це те, що у нас був час, дрони і команда, яка була готова це реалізувати. У плануванні брали участь не тільки штаби, а і офіцери батальйону. Ми спускались до самого низу, коли практично йшли тренування кожен боєць, командир знали свої рухи, скільки вони будуть по часу. Ми відбудували майже ідентичну територію. Кожне місце, куди мав заходити штурмовик, він його знав, вивчив на фото, на карті. І знав, що від висадки з машини скільки кроків іти до місця, знав звідки могла вестися стрільба.

Які сили задіяли росіяни у боях за Липці?

Якщо взяти історичну довідку, то зупиняли ми тут 9 полк мотострілковий москалів, який наступав. Зупинили ми біля Липців. Вони були дуже вмотивовані і підготовлені. Це був нелегкий противник. Ми десь близько 3-4 місяців сильно з ними тягалися, але завдяки підготовці наших бійців, мотивації, завдяки операторам дронів їм окремий респект, було зроблено так, що  9 полк закінчився. Було вбито на нашій землі приблизно 650  піхотинців 9 полку. Те, що було пораховано нашим особовим складом. Після цього росіяни зрозуміли, що 9 полк не може виконати задачу,їм був наданий для допомоги сьомий полк, який зайшов разом з дев'ятим. Вони намагалися разом продавити нашу оборону. Це у них теж не вийшло. З сьомим полком у нас трошечки затягнулася робота, тому що ми теж мали певні втрати по особовому складу. Це було для нас дуже боляче, але особовий склад настільки був мотивований і злий за ці втрати, що ми з новою силою почали їх перемелювати.

Сьомим полком ми займалися приблизно 5-6 місяців. На даний час попередньо по рахунках сьомого полку і тих людей, які йому додавалися, було перемелето в лісі Берлін приблизно 1100 особового складу.

Ліс Берлін?

Так, це їхні назви, коли ми брали полонених, у них кожна посадка і кожне місце називалося містами, причому європейськими. Ліс Берлін, Варшава, і от вони по них ходили. Не виходить.

Які втрати противник мав стосовно полонених? Бо ми робили інтерв'ю, і я знаю, що навіть командири рот потрапили у полон. Як це сталося взагалі? Командир роти – це не рядовий солдат і не взводний.

В основному це сталося все в бою, це були вже стрілкові бої, коли наш особовий склад штурмував позиції противника. Але дронами і операторами дронів, плюс плануванням було створені умови, такі, щоб противник вже не те що не міг вийти зі своїх укриттів. Навіть посилки, які йому скидали, вони роблять теж логістику там мілкими своїми дронами. В момент, коли рука вилазить з укриття, щоб забрати посилку, в цього противника летить все, що можна. Тому наші оператори дронів – це crazy guy,  окремо подяка.

Першого командира роти - були створені умови настільки, що він сам підняв руки, вийшов і пішов назустріч з білим прапором. Попросив не стріляти і сказав, що він готовий вивести всі остатки своєї роти, які вже не можуть оборонятися. Коли наші воїни забрали його до себе в бліндаж, він почав по радіостанції викликати залишки своєї роти, щоб вони вийшли. Десь п'ятеро вийшло, друга п'ятірка намагалась, там приблизно 18 людей було. Друга п'ятірка намагалась вийти, але вже противник, самі росіяни, не дали своїм іти здаватися.

Заградотряди ставлять, так?

Вони почали їх просто працювати з мавіка і з артилерією. Вони почали просто застрілювати своїх. Тому хто встиг, то встиг здатися. Всі розуміють, що краще здатися нам, ніж залишатися у противника в тилу. Тому ми їх забрали, вони розказали далі повністю свій розклад, де знаходяться інші люди. Ми спланували операцію, оточили і забрали решту в полон.

 Як ви зараз оцінюєте стан російської армії, яка веде бої тут під Харковом? Рівень підготовки, організації, забезпечення?

На даний час вони постійно посилають вмирати своїх солдатів, чисто для того, щоб нас тримати в постійному напрязі, щоб ми не розслаблялись. Ми вже з цією тактикою знаємо, як працювати. У нас люди деякі, передові позиції і окремі командні пункти, які з цим працюють, решта всі готуються до більш масштабних дій. Тому я вважаю, що на даний час противник готується для більш масштабних дій. І в бригаді "Хартія" також по всьому фронту ми це розуміємо і теж до цього готуємось.

Що робиться для забезпечення фронту дронів? І от ви сказали, що потрібно технікою воювати, а не людьми. Але це потребує ресурсів. Яке забезпечення технікою у вашого корпусу?

Під час нашого формування бригади "Хартія", коли ми вийшли і отримали лінію оборони на Лимані, забезпечення в нас було стандартне з МВС та від Сил оборони Генерального штабу. І в той момент, коли нас перекинули на Харківщину для зупинки ворога, ми потребували швидкої допомоги. І на це питання дуже швидко відгукнувся керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Він один із тих людей, з якими ми зустрічалися ще будучи ДФТГ, який дивився на нас, можна нам довіряти людей і створення бригади з ДФТГ чи ні. І ми вдячні йому за це, і вдячні президенту України за те, що дали нам дозвіл створити цю бригаду. І з того моменту він став певним куратором нашої бригади. І тільки нас перекинули на Харківщину, одразу же ми звернулися до нього. І нам пішли не тільки дрони, і боєприпаси, навіть активізували пошук і закупку М113. Так як ми показали, що вони ефективні.

Отже, яке завдання поставило керівництво держави при створенні другого корпусу Нацгвардії?

Одне із основних завдань – це створити умови для зупинки лінії фронту, поставлене Верховним Головнокомандувачем президентом України Володимиром Зеленським. Знайти те рішення, яке зможе забезпечити нам сталу лінії фронту і зупинити противника. Ми розуміємо, що один в полі не воїн. Ми розуміємо, що президент робить все, щоб боротися на міжнародній арені за Україну. Тому наша задача – це створити якнайкращі умови для переговорної позиції, для того, щоб зупинити фронт і москалі не могли пролізти далі. Ми це робимо.

Андрій Білецький, командир третього армійського корпусу, сказав, що у вас товариські стосунки, він був у Хартії, і сказав, що перейняв одну практику організації управління, тобто систему battle captains, яку також зараз розгорнуто і в третій штурмовій бригаді. Розкажи, будь ласка, про що ви говорили з Білецьким, що це за система battle captain, які вона дає переваги на полі бою?

Ну, нас пов'язує те, що Третя бригада, що ми постійно хочемо розвиватися. І коли Третя штурмова отримувала негативний якийсь досвід, вони завжди шукають його рішення, якщо не можуть знайти самі. Тому ми постійно спілкуємося, ми як бригади-побратими, наша група офіцерів, сержантів їздить до них на навчання, їхні офіцери приїжджають до нас. Навіть зараз певна група наших сержантів виїжджає до них на підготовку командирів відділу, для того, щоб перейняти досвід їхніх командирів. У них дуже ефективно поставлена підготовка і підняття морально-бойового духу. Ми зараз працюємо над цим і нам цього не вистачає. Тому вони завжди відкриті. І це дуже круто, коли бригади між собою можуть так спілкуватись. Ми можемо зідзвонитися і проговорити про операції, які були у нього, як робив противник. Або він набере мене, запитає, що ми будемо робити в тих чи інших ситуаціях, запитати мою думку. Це постійний розвиток для того, щоб зберегти особовий склад. Тому в 2024 року є вже видання. Ми просто взяли і почали використовувати в себе ще в Лимані. Основна задача – це децентралізація управління. Для того, щоб один командир міг реагувати на декілька боїв одразу, це дуже важко. Тому ми ввели таку позицію, як battle captain, це найпідготовленіший офіцер у бригаді, який проходить постійні тренування на позиціях,якщо з'являються нові зразки озброєння. Ми взяли зі статутів США FM6-0. Але його задача - вести бій бригади в той момент, коли командир бригади і начальник штабу може займатися планування. Основна задача battle captain - звільнити його від операційної діяльності. Це якраз та позиція, яка дає можливість контролювати поле бою 24 години онлайн.  У той момент, коли комбриг і його штаб займається своїми обов'язками. На даний час ми стараємося планувати дії противника на 72 години. Тому коли Андрій приїхав, я йому сказав фразу, якщо я приходжу сюди на ТОЦ і починаю включатися в роботу, значить я і штаб бригади щось не спланував, або спланував неправильно.

 Відбувається щось надзвичайне. Якщо комбриг заходить на командний пункт.

 І головне, ми порахували зміну battle captain в грошах, порахували, скільки коштує противник.

  Скільки коштує знищення кожного солдата противника?

Так.

Ви обліковуєте вартість?

Ми ведемо собі дуже багато статистики, і у battle captain є навіть таке змагання. Вони повинні провести ефективну зміну. Що це означає? Це використати як можна менше грошей у застосуванні нашими боєприпасами, але вбити і знищити як можна більше ворога. Тому вони вже кожен раз думають, застосовувати йому 155-й снаряд, який коштує майже 4,5 тисячі євро, чи FPV. Але з іншим, обирає заряд, знаєш, як в іграшці Call of Duty або в цих мережевих нових іграх ти обираєш собі зразок озброєння і зразок боєприпасу, з яким ти будеш воювати. Ми майже доходимо зараз до цього. Гарна ідея. Ми зараз це теж зробимо, щоб battle captain буде обирати вид озброєння, яким буде вражати, і це буде на планшеті. 

І скільки в середньому вартує ліквідація одного солдата 18-ї мотострілецької дивізії тут, під Харковом?

Ну, саме один солдат коштує приблизно 2,5-3 тисячі доларів. Це ми отак порахували.

Тобто це в середньому те, що ви витрачаєте. Боєприпаси, дрони. Один росіянин – це до 3 тисяч доларів його ліквідація. Тобто війна перетворюється на виробничий процес. Ви прив'язуєтесь, як в бізнесі, у вас є певна тактика, ви її взяли військову, ви до неї прикручуєте бізнес адміністрування, принципи менеджменту, і ви обліковуєте витрати на виробничі витрати, так? Тобто вони у вас теж всі в таблиці.

Так, це ведення статистики я взяв з бізнесу, так як працював в певних підприємствах. І скажу так, що без статистики не буде успіху. Ми повинні, ну ще Сунь Цзи писав, знаєш себе, знаєш противника, будеш мати 100 битв і всіх сотні будеш перемагати. А для того, щоб знати себе, ми повинні себе вивчити. Для цього треба вести аналіз застосування не тільки підрозділу, ну і боєприпасів, техніки, озброєння. Навіть ми ведемо облік застосування захисту бійця і поранень. Для того, щоб розуміти, що нам краще захистити і зменшити втрати в людях або поранення. Якщо ми бачимо, що у нас при пересуванні дуже часто є скиди з ВОГів, противник застосовує, і йде поранення кінцівок, це ноги або руки, то вже зараз ми закуповуємо певні балістичні пакети для захисту цих ділянок тіла.

Повернімося в бізнес, з якого можна буде взяти багато всяких речей. Це кожен ТОЦ, кожна зміна, яка заступає, люди між собою повинні мати такий певний навіть ментальний зв'язок. Як до цього досягти? Ну, знову ж з бізнесу дуже багато читав, те ж саме книга Рея Даліо, це принципи життя, побудування команди за принципом бейсбольних карток. Ми це використовуємо. Також офіцерам дуже цікава книжка "Сім навичок високоефективних людей", це Стівен Кові. Теж дуже важлива книжка, цікаво її почитати, на що треба звернути увагу лідер, як розвивати в себе навички. Ну, ще є "Будуємо організацію майбутнього", як це будувати і чому, на цю книжку теж можна звернути увагу, тому що ми з червоної команди, армія, яка була постійна, професійна, це як плем'я, як лідер, вождь, ти повинен всіх організовувати, це дріл сержанти, постійне керування, крики, контроль, виховання. Ми зараз воюємо мобілізованою армією. Мобілізовані армії, трошечки я змінив своє ставлення до лідерства, і я вже став не лідером, вожаком, а таким смиренним лідером, який дає можливість особовому складу помилятися і намагається знайти застосування кожної людини. Ми намагаємося розвивати наш особовий склад і давати можливість їм знайти себе в цій війні і на цьому полі бою.

Цікаво, як змінюється війна. Тобто зараз для того, щоб вести бойові дії в умовах того, що воюють мобілізовані люди, то вже треба будувати, брати принципи Рея Даліо, і те, що працює в бізнесі, переносити на поле бою. Ти сказав, що командир має в першу чергу займатися плануванням, а battle captain вже фактично керує спланованими поточними бойовими діями. А яким чином можна планувати, коли ворог також веде бойові дії? Як можна планувати, якщо вже йде наступ на підрозділ? Як керувати боєм таким чином? Ворог  теж хоче нав'язати ініціативу.

Окей. Ми маємо  більш ніж 1200 кілометрів фронту. Противник мобілізує приблизно 35-40 тисяч людей на місяць. Якщо ми з тобою розділимо 35 тисяч на 1500 кілометрів нашого лінії фронту, то ми з тобою отримаємо приблизно 35-30 людей на 1 кілометр. Окей. Питання, що, так є? Ні. Ми повертаємось в оперативне мистецтво. Нам треба десь знайти наші слабкі місця для того, щоб концентрувати особовий склад, який буде намагатися прориватися або створювати нам некомфортні дії на тій чи іншій лінії фронту. Що нам треба зробити, щоб скупченості такого особового складу на одній ділянці не було? Треба просто знищувати 30, ну давай так, на нашій ділянці. Ми порахували, це приблизно 350 людей на місяць. На фронті, грубо кажучи, 15 кілометрів нам треба знищити за місяць 350 людей. Тоді особовому складу противника не буде можливості накопичитися. Якщо в нього, не дай Боже, вийде накопичитися, а це відстань у зв'язку з використанням дронів, у зв'язку з тим, що ми вже оцифровуємо наше поле бою, це мінімальна відстань 25-50 кілометрів від лінії зіткнення, то цей час ми зараз розробляємо як реагувати, як виявити противника, і як швидко відреагувати, щоб він не дійшов, а якщо навіть дійшов, то найменшими силами до лінії зіткнення, для того, щоб піхота просто зробила свою роботу, перебила особовий склад, демотивований противник. Тому це математика, яка поєднує з творчою мислью командира, робить таку круту синергію, якою можна досягти зупинки фронту.

Тобто планування – це випередження противника у задумі?

Так, це забрання ініціативи. Противник завжди буде планувати наступ, він завжди буде шукати твоє слабке місце, якщо ти даєш йому можливість це робити. А як ти даєш? Ти не ведеш активну оборону, ти просто чекаєш на дії противника. Твоя задача, маючи такий нереальний комплекс і, пробач мене, зоопарк озброєння в плані дронів і в плані застосування, що ми можемо використовувати їх на всій лінії фронту. Головна задача – це логістика і підтримка цих боєприпасів. Повертаємося в адміністрування, в менеджмент, щоб це утримувати і мати зворотний зв'язок, треба мати прямий зв'язок з підприємством, яке це виготовляє. Ти створюєш запит, посилаєш, вони виготовляють боєприпас, дрон, ти збільшуєш свою зону реагування. Це час, БК і творче мислення.

 Тобто перехоплення тактичної ініціативи, це перехоплення ініціативи на етапі планування, а не на етапі реакції на дії противника.

 Так, але етап планування це вже результат  тої точки, на яку я буду давити. А це великий аналіз мій і інформації, яку дає моя розвідка. Планування починається з моменту, як я зрозумів, куди бити

 Точка докладання зусиль

Я зрозумів куди бити, я повинен її продати своєму штабу, командиру, що ми повинні це зробити. І це нам дасть результат.

 У нас нема задачі давайте заберемо цей шматок землі, бо так треба.  Основна задача, щоб люди повірили, що це важливо, що це приведе до певних змін. Тому у нас доноситься задача до кожного бійця.

 Тобто ти плануєш наступальні дії, коли розумієш, що це тобі допомагає виконати той план 350 на місяць?

Я планую постійно наші наступальні дії, тому що нам треба ворога дотиснути до кордону, вигнати.Тому поки ми не дійдемо до кордону, я буду постійно планувати наші наступальні дії.

Чи будуть повноваження у командира корпусу для зміни командних кадрів в бригадах? Командирів бригад, батальйонів, рот?

Так, звісно. Це питання проговорювалося у нас на нарадах у міністерстві, що командир корпусу буде отримувати можливість проводити оцінку персоналу, так само як командирів бригад, так і штабів, і подавати пропозиції для зміни кадрів. Але це повинно бути обґрунтовано. Це дуже правильне рішення. Ти повинен відповідати по критеріях фізичної підготовки, знання тактичні, знання там...

В бригаді Хартія є така людина і є таке порозуміння?

На даний час ми це тестуємо на рівні сержантів. Ми запускаємо це на рівні сержантів. Будемо тестувати, скоріш за все, це на 13 бригаді. Для того, щоб зайняти позицію командира роти, для того, щоб держава дала тобі можливість відповідати за 150-120 людей, а це, пробач мене, майже півтора ярда гривень.

Вартість життя загиблого, якщо помножити на 100 людей, це півтора мільярди гривень.

Ми боремось за кожного командира. Ми боремось за кожного бійця. Ми шукаємо лідерів. Основна задача – знайти собі заміну краще, ніж ти. Для того, щоб я зайняв цю позицію, я знайшов собі мінімум трьох командирів бригад, яких я готував на свої місця.

Які краще, ніж ти?

Які будуть краще, ніж я. Набагато краще. І я в цьому впевнений. Бригада Хартія стане набагато краще, ефективніше зараз без мене і там, наприклад, тої команди, яка там була зі мною. Тому що ми маємо своє бачення. А ця молодь була на тактичному рівні весь цей час. І вона знає, як ефективно це робити, вбивати ворога. Тому вони будуть набагато крутіші, ніж ми.

Як здобути перевагу у війні дронів і з чого зараз ця перевага складається?

Будьмо чесні, в ефективності планування, в ефективності операторів і кількості дронів. Але це знаєш, от у нас є battle captain, і навіть посади ще немає в Сполучених Штатів, у нас є  окрема людина, яка відповідає за роботу дронів. Це помічник battle captain з напрямку застосування дронів. Тобто він керує  розвідкою дронів, він керує, куди що переставити, технічною частиною, можна так сказати. Але йдемо далі, і зараз ми розуміємо, що ми пишемо і будуємо з вами повністю нову історію. Ми прописуємо зовсім нові процедури застосування роботів, роботизованих систем і дронів на полі бою. Нема на цей час бойового статуту застосування дронів. Тому у нас створений окремий підрозділ, яким цим займається. Окрема диспетчерська, тобто є ТОЦ, який керує боєм, а є окремо диспетчера, як робота таксі, як робота в цивільному великої  логістичної компанії. Який дрон куди полетить, щоб повезе, відвезе, привезе. Тобто є складова фізична людська, а є окремо зараз створюється і працює вже окрема диспетчерська по роботі дронів.

Нова пошта, наприклад.

Нова пошта, навіть, да, по доставці. Якщо ми рахуємо, що дрон-камікадзе доставляє і вбиває противника, так, це зразок нової пошти. Тому ми дуже плідно з нею співпрацюємо і будемо переймати певний досвід. Вже запланований до них виїзд. А там далі ще буде лінпродакшн, ти уявляєш? Щоб покращити це все.

А що таке лінпродакшн на війні?

Це окрема тема. Це, як сказати правильно, щоб на війні, так? Це збільшити вбивства і знищення противника з найменшим затратом з нашої сторони. Щоб це досягти, треба аналізувати купу інформації, купу даних. Якраз чим будемо займатися на даний час, якраз та надбудова військової нової пошти, яка вона зараз робиться. Ми будемо боротися за ефективне використання всіх коштів і ресурсів, які нам дає держава. Не тільки задача вбити, а ще й ефективно вбити. Дешево. Дешево вбити. Якось так.

Про це не писав ні Клаузевіц, ні Мольтке, ні Сунь Цзи, але, бачите, завдання командира на сучасній війні не тільки вбити, але ще ефективно і дешево вбити.

Так.

Цікава фраза. Таке загальне питання, але, безумовно, актуальне. Чи може українська армія зараз на цьому етапі тими людьми і тими силами, засобами, які в нас є, зупинити російський наступ і розгромити ударні російські угруповання?

Моя відповідь і моя особиста думка – так. Цими людьми ми можемо зробити. Навіть цим мобілізованим військом. За три роки, що ми воюємо повномасштабного вторгнення, в нас народилась дійсно справжня професійна піхота. І тільки зараз у нас починають зароджуватись справжні тактичні розумні командири, яких треба трошечки розвивати. Але те військо, яке вже є зараз, і та піхота, яка вже є, вона може це зробити. Але з поєднанням тільки роботизованих систем. І з поєднанням правильного планування і застосування дронів, як наземних, так і повітряних. Тоді ми будемо мати успіх. Не можна розраховувати зараз просто на людину і на автомат. Треба, щоб всі командири планували свої дії і відштовхувались від FPV і Mavic. Тоді нас буде чекати успіх.